Система телеобслуговування

Система телеспостереження, телеуправління і обслуговування (ТУ-ТС) являється однією з важливих складових станції. Можливості цієї системи суттєво впливають на роботу користувача.

Ведучі світові виробники приділили велике значення цій системі.

В даний час використовуються рекомендації міжнародного союзу електрозв’язку – G-821, G-826, G-921.

Архітектура ТУ-ТС розділяється на три основних підсистеми:

1. Система телеобслуговування власне станції.

2. Система управління і обслуговування радіорелейної лінії.

3. Система управління телекомунікаційною мережею.

Розглянемо по черзі:

1. Система телеобслуговування станції забезпечує:

• Відображення стану з виробленням сигналу узагальненої аварії станції, а також аварій по окремих функціональних вузлах: приймач, передавач, синтезатор, модем,мультиплексор, джерела живлення і ін.

• Контроль основних характеристик:

• рівень потужності передавача;

• рівень сигналу на вході приймача;

• напруга вторинного джерела живлення;

• зміна текучої достовірності.

Реком. G-826 і М.2100 дають час 15 хв. і 24 години. При цьому система телеобслуговування видає такі параметри:

• ES (errors seconds) – секунда з помилами

• SES (severaly errors seconds) – сильно поражена помилками секунда;

• UAT (Universal Asynchronous Transmitter) – тривалість часу неготовності;

• EFS (errors free seconds) – кількість секунд без помилок;

• ESR (errored seconds ratio) – коефіцієнт поражених помилками секунд;

• SESR (severally errored seconds ratio) - коефіцієнт сильно поражених помилками секунд.

2. Система телеобслуговування РРЛ. Вона виконує слідуючі функції:

• встановлює параметри блоків:

• пропускну здатність;

• потужність передавача;

• робочі частоти передавача і приймача;

• маршрутизація трафіка;

• контролює і керує конфігурацією блоків:

• автоматичний безобривний перехід на резерв;

• пріорітетний перехід на резерв;

• заборона переходу на резерв;

• спостереження за робочими характеристиками лінії:

• збір сигналів аварії;

• ведення робочого журналу;

• пошук і управління неполадками:

• аналіз сигналів аварії;

• організація шлейфів по інформаційному потоку по любій станції мережі;

• кільцеві перевірки.

Лекція №4 Форматування

Форматування – це перетворення висхідної інформації в цифрові символи.

Текстова інформація перетворюється в двійкові цифри за допомогою кодера.

Аналогова інформація форматується з використанням трьох окремих процесів: дискретизації ,квантування і кодування.

У всіх випадках після форматування отримується послідовність двійкових цифр.

Цифри необхідно передати через низькочастотний канал ,такий як двохпровідна лінія ,або коаксіальний кабель.

При цьому ніякий канал не можна використовувати доки двійкові цифри не будуть перетворені в сигнали, сумісні з цим каналом.

Таке перетворення потоку бітів в послідовність імпульсних сигналів проходить у блоці “Імпульсна модуляція”.

На виході модулятора отримуємо послідовність відеоімпульсів, характеристики яких відповідають характеристикам цифр ,поданих на вхід.

Знакове кодування

Знакове кодування – це форматування текстової інформації .

Більшість інформації , що передається має текстову або аналогову форму.

Якщо інформація являється буквенно-цифровим текстом, то використовується один із методів знакового кодування.

Існують різні методи знакового кодування:

1. A S C I I (American Standard Code for Information Interchange ) .Американський стандартний код для обміну інформацією.

2. E B C D I C (Extended Binary Coded Decimal Interchange Code ) .Розширений двійковий код обміну інформацією.

3. Код Бодо.

4. Код Холлеріта і інші.

Семибітовий код A S C I I виглядає наступним чином (фрагмент таблиці)

Біти					5		0			1		0				1			0			1					0					1
					6		0			0		1				1			0			0					1					1
1	2	3	4	7		0			0		0				0			1			1					1					1
0	0	0	0	NUL													0			@			P					,					p
1	0	0	0													1			A			Q					a					q
0	1	0	0													2			B			R					b					r
1	1	0	0													3			C			S					c					s
0	0	1	0														4			D			T					d					t
1	0	1	0														5			E			U					e					u
0	1	1	0														6			F			V					f					v
1	1	1	0														7			G			W					g					w
0	0	0	1													8			H			X					h					x
1	0	0	1													9			I			Y					i					y
0	1	0	1													:			J			Z		j					z
1	1	0	1													;			K			[		k					{
0	0	1	1														<			L			\		l					|
1	0	1	1														=			M			]		m					}
0	1	1	1														>			N			^		n					~
1	1	1	1													?			O			-		o					DEL

Приклад повідомлення виглядає наступним чином:

Текст повідомлення T H I N K

Знакове кодування T H I N K

(6-ти бітове кодування ASCI I) 001010 000100 100100 011100 110100

8-кові цифри 12 04 44 34 64

8-кові сигнали S₁(t) S₂(t) S₀(t) S₄(t) S₄(t) S₄(t) S₃(t) S₄(t) і т.д.

Форматування аналогової інформації

Якщо інформація аналогова ,то знакове кодування є недоречним .

Процес перетворення аналогового сигналу в форму ,яка сумісна з цифровою системою зв’язку починається з дискретизації сигналу.

Цей процес можна реалізувати по різному.

Найбільш популярно являється операція вибірка – зберігання. В цьому вигляді комутуюче-запамятовуючий пристрій (послідовність транзистора та конденсатора) формує з поступаючого неперервного сигналу послідовність вибірок.

Результатом процесу дискретизації являється сигнал з амплітудно-імпульсною модуляцією.

Теорема про вибірки (теорема Котельникова) говорить ,що сигнал з обмеженою смугою однозначно визначається значеннями вибраними через рівні проміжки часу.

T_s= , де f_m- висхідна частота.

Частота дискретизації визначається:

f_s2f_m

Ця частота дає можливість повністю відновити аналоговий сигнал з послідовності рівномірно розподілених дискретних вибірок.