Лекція №3 Частотний діапазон для ррс

Вибір діапазону визначається наступними вимогами:

1. Забезпечення необхідної дальності зв’язку при заданій якості зв’язку.

2. Можливість отримання дозволу на будівництво РРЛ на конкретну трасу.

Рішенням Державної комісії частотного надзору для нових РРЛ визначені слідуючі діапазони: 7 ГГц (7,25÷7,55); 8 ГГц (7,9÷8,4); 11 ГГц (10,7÷11,7); 13 ГГц (12,75÷13,25); 15 ГГц (14,4÷15,35); 18 ГГц (17,7÷19,7); 23 ГГц (21,2÷23,6); 38 ГГц (36÷40,5).

Однак ще довго будуть використовуватися вже побудовані і ті, що експлуатуються в Україні РРЛ в діапазонах 1,5÷2,1; 3,4÷3,9; 5,6÷6,4 ГГц. При цьому можлива заміна застарівшої апаратури на сучасні РРС.

Нові РРС використовуються також в діапазонах 2,3÷2,5 ГГц і 2,5÷2,7 ГГц.

Чим нижче діапазон, тим більшу дальність зв’язку можна забезпечити при тих же енергетичних характеристиках обладнання. Але складно отримати дозвіл Укрчастотнадзору на конктретну трасу, оскільки низькі діапазони найбільш освоєні.

В розвинутих країнах йде активне освоєння діапазонів до 40 ГГц. Але вже і в Україні стає тісно в ефірі. Наприклад, в Києві можна отримати дозвіл тільки на частоти 15 ГГц. Нижче вже все занято.

Ефективність використання частотного ресурсу діапазону визначається наступними факторами:

1. Необхідною шириною смуги пропускання прийомопередавача. Вона визначається швидкістю передачі інформації вибраним методом модуляції і рівнем стабілізації частоти передавача.

2. Параметрами електромагнітної сумісності (рівень подавлення бокових випромінювань).

3. Можливістю повного використання всього діапазону, використанням в складі станції синтезатора частоти.

4. Практично всі РРС, що випускаються світовими фірмами мають у своєму складі кварцевий стабілізатор частоти.

Дальність зв’язку визначають енергетичні характеристики. Їх в даний час визначають за допомогою коефіцієнта системи

, (дБ)

При забезпеченні заданого рівня достовірності інформації чим більше К_с, тим більша віддаль між РРС.

Потужність передавача для РРС обмежується міжнародними рекомендаціями. Реально потужність НВЧ-передавачів сучасних РРС знаходиться в межах від 1Вт до 30мВт.

Пороговий рівень корисного сигналу залежить від двох факторів:

1. Коефіцієнта шуму приймального пристрою по входу приймача.

2. Порогового відношення сигнал/шум на вході демодулятора.

Коефіцієнт шуму визначається вхідним малошумним підсилювачем (МШП). В сучасних приймачах складає від 1,5 до 9 дБ.

Співвідношення сигнал/шум на вході демодулятора залежить від схеми демодулятора.

В даний час більшістю фірм, що випускають РРС, признаються слідуючі види модуляції:

1. Для високошвидкісних РРС (155 Мбіт/с і вище) – квадратурна амплітудна модуляція з рівнем квантування 64 (64 Quadrature Amplitude Modulation), або решітчаста кодова модуляція (TCM – Trellis Coded Modulation) i (BCM – Block Coded Modulation).

2. Для середньошвидкісних РРС 16 QAM і 32 QAM (34 Мбіт/с).

3. Для низькошвидкісних РРС (нижче 34 Мбіт/с) найбільш поширеним видом модуляції є QPSK(Quadrature Phase-Shift Keying) квадратурна фазова модуляція.

Чим вища швидкість передачі інформації , тим більш складну модуляцію приходиться використовувати, щоб вписатися в стандарти частот РРС. Для швидкості 155 Мбіт/с – 64 QAM.

Надійність РРС

Надійність РРС визначається параметром середнього напрацювання на відмову для конфігурації "1+0" (MTBF – Mean Time Between Carrier).

Сьогодні всі ведучі виробники гарантують MTBF від 100000 до 400000 годин, що складає більше 10 років. За цей час обладнання стає морально застарілим. Тому для споживача 10 тис.годин достатньо.

Надійність визначається наступними факторами:

1. Рівнем прийнятих схемотехнічних і конструкторських рішень;

2. Якістю і надійністю елементної бази;

3. Технологією виготовлення;

4. Якістю передпродажної підготовки і об’ємом випробувань.

Розглядаючи сучасний стан цього питання необхідно відмітити слідуюче:

1. Всі фірми повідомляють про тривалу прогонку апаратури (більше 10 діб).

2. Висока надійність апаратури забезпечується використанням інтегральних схем і використанням GaAs (арсеніда галію) в області НВЧ.

3. Виробництва, що випускають РР обладнання, сертифіковані на основі міжнародних стандартів ISO 9000.

4. Рівень прийнятих схемотехнічних рішень можна оцінити по залишковому коефіцієнту помилок по бітах (residual bit error ratio – RBER). Він характеризує рівень помилок в апаратурі при передачі цифрових повідомлень. Вони зв’язані виключно з апаратурою і не зв’язані з трасою. Для сучасних РРС цей параметр складає (-10;-11).