- •Завдання на розрахункову роботу з мікроекономіки
- •Завдання одержав, з усіма вимогами та правилами написання ознайомлений (-а) та зобов’язуюсь їх дотримуватись.
- •Завдання 1
- •2. Витрати виробництва у довгостроковому періоді.
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •6.1. Криві середніх і граничних витрат
- •6.2. Криві середнього та граничного дохдів
- •6.3. Максимізація прибутку фірмою, в умовах недосконалої конкуренції за порівнянням загальних витрат і загального доходу
Завдання 2
Якщо ціна товару вища від ціни ринкової рівноваги, то виникає така ситуація:
зростає безробіття;
надлишок;
дефіцит;
зменшується попит і зростає пропозиція.
Відповідь: d) зменшується попит і зростає пропозиція.
14. Досягнення максимального обсягу випуску при певній технології означає, що:
гранична продуктивність дорівнює нулю, а середня продуктивність зменшується;
середня і гранична продуктивності рівні;
середня продуктивність досягла свого максимуму, а гранична дорівнює нулю;
гранична продуктивність досягла свого максимуму при мінімальному значенні середньої продуктивності.
Відповідь: с) гранична продуктивність дорівнює нулю, а середня продуктивність зменшується;
26. Попит на ресурси залежить від:
a) попиту на товар, що виготовлений за допомогою цих ресурсів;
b) ціни ресурсів-замінників;
c) продуктивності цих ресурсів;
d) всі відповіді правильні.
Відповідь: d) всі відповіді правильні
Завдання 3

1. Записуємо
рівняння попиту і пропозиції, пам’ятаючи,
що їхні загальні рівняння мають такий
вигляд:

Для таблиці ∆P1= -500,04
Отже,
Рівняння попиту
b= ∆Qd / ∆P1 b=3/(-500,04)=-0,006
Qd = a -0,006*P
Визначаємо вільний член “а”, підставляючи у рівняння будь-яку комбінацію QD i P з таблиці:
5 = a -0,006*5001,96 => a = 35,0118
отже Qd = 35,0118 -0,006*P
Рівняння пропозиції
d=∆Qs / ∆P1 d=-5/(-500,04)=0,009999
Qs = c +0,009999*P
Визначаємо вільний член “с”, підставляючи у рівняння будь-яку комбінацію QS i P з таблиці:
49 = c +0,009999*5001,96 => c = -1,0146
отже Qs = -1,0146 +0,009999*P
Будуємо криві попиту і пропозиції:

Рис. 3.1. Криві попиту і пропозиції
Визначаємо точку ринкової рівноваги.
Як відомо в точці ринкової рівноваги QD = QS.
Отже, прирівнюємо рівняння попиту і пропозиції:
Qd = 35,0118 -0,006*P
Qs = -1,0146 +0,009999*P
35,0118 -0,006*P=-1,0146 +0,009999*P
P = 2251,7907 Q=21,501
Як зміниться ситуація на ринку, якщо ціна на товар буде:
а) 25+N, тобто на 27 грн вищою за рівноважну
P1=2252+27 = 2279
Обчислюємо:
Qd = 35,0118 -0,006*2279=21,34
Qs = -1,0146 +0,009999*2279=21,77
Qs>Qd, отже на ринку уторився надлишок розміром Qs-Qd = 0,43 б) 50+0,01*(N*N), тобто на49,96 грн нижчою за рівноважну
P2 = 2252-49,96=2202,04
Обчислюємо:
Qd = 35,0118 -0,006*2202=21,8
Qs = -1,0146 +0,009999*2202=21
Qd>Qs, отже на ринку уторився дефіцит розміром Qd-Qs =0,8
а) якщо попит зміниться на +10% то крива попиту переміститься вправо а рівняння набуде вигляду
Qd = 1,1*( 35,0118 -0,006*P )
Для визначення нового стану рівноваги потрібно нове рівняння попиту прирівняти до рівняння пропозиції.
Qs = -1,0146 +0,009999*P
38,51298 -0,0066*P = -1,0146 +0,009999*P P =2381,323
Q =22,7962
б) якщо пропозиція зміниться на -20% то крива пропозиції переміститься вліво а рівняння набуде вигляду
Qs = 0,8*( -1,0146 +0,009999*P )
Для визначення нового стану рівноваги потрібно нове рівняння пропозиції прирівняти до рівняння попиту.
Qd = 35,0118 -0,006*P
35,0118 -0,006*P = -0,81168 +0,0079992*P P = 2558,9662
Q = 19,658
b) очікується зростання ціни товару;

Рисунок 3.3 Як зміниться рівноважний обсяг і рівноважна ціна, коли очікується зростання ціни товару
l) підвищаться ціни на інші товари;

Рисунок 3.4 Як зміниться рівноважний обсяг і рівноважна ціна, коли підвищаться ціни на інші товари
Розраховуємо коефіцієнти цінової еластичності попиту: Еp=(∆Q/Q)/(∆P/P)
Ep1 =((8-5)/5)/((4501,92-5001,96)/5001,96) = -6,0019
Ep2 =((11-8)/8)/((4001,88-4501,92)/4501,92) = -3,3762
Ep3 =((14-11)/11)/((3501,84-4001,88)/4001,88) = -2,1827
Ep4 =((17-14)/14)/((3001,8-3501,84)/3501,84) = -1,5007
Ep5 =((20-17)/17)/((2501,76-3001,8)/3001,8) = -1,0594
Ep6 =((23-20)/20)/((2001,72-2501,76)/2501,76) = -0,7505
Ep7 =((26-23)/23)/((1501,68-2001,72)/2001,72) = -0,5221
Ep8 =((29-26)/26)/((1001,64-1501,68)/1501,68) = -0,3465
Ep9 =((32-29)/29)/((501,6-1001,64)/1001,64) = -0,2072
Як видно всі коефіцієнти еластичності . Це означає, що попит є нееластичним впродовж усієї кривої попиту, тобто на усіх відрізках, що задані за умовою. Нееластичний попит зображено на рис. 3.3.
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 3.5. Еластичність попиту
Розраховуємо дохід фірми за формулою:
.
|
P |
QD |
TR |
|
5001.96 |
5 |
25009.8 |
|
4501.92 |
8 |
36015.36 |
|
4001.88 |
11 |
44020.68 |
|
3501.84 |
14 |
49025.76 |
|
3001.80 |
17 |
51030.6 |
|
2501.76 |
20 |
50035.2 |
|
2001.72 |
23 |
46039.56 |
|
1501.68 |
26 |
39043.68 |
|
1001.64 |
29 |
29047.56 |
|
501.60 |
32 |
16051.2 |
Будуємо криві доходу і попиту.

Рисунок 3.6. Крива загального доходу

Рисунок 3.7. Крива загального попиту
Як видно з графіка зі зростанням обсягу продажу товару величина загального доходу зменшується. Пов’язано це з тим, що попит на продукцію фірми є нееластичним, тобто слабо реагує на зміну в ціні, і коли продавець зменшує ціну (зверху вниз по таблиці) на певний відсоток, то величина попиту хоча і реагує на це зростанням, однак на менший відсоток. В результаті такого зниження ціни продавець втрачає. При накладанні графіків видно, що вся крива попиту, на якій попит власне є нееластичним відповідає спадній криві доходу.
9.
Знаючи, що найбільший дохід отримується,
коли попит є одинично еластичним, тобто
, враховуючи формулу еластичності:
, – а також беручи до уваги рівняння
попиту обчислюємо ціну, при якій дохід
максимальний, а згодом і сам дохід.
-1= -0,006*((Q-35,0118)/-0,006)/Q
-Q=Q- 35,0118
Q=17,5059
P=(17,5059-35,0118)/-0,006=2917,65
TR=2917,65*17,5059=51076,0891
10. Визначаємо, що вигідніше підвищувати чи знижувати ціну фірмі. Насамперед визначимо дохід при ціні ринкової рівноваги:
TR=2251,7907*21,501=48415,7518 - це дохід, за яким будуть порівнюватись всі настпуні змінні
а) Збільшуємо ціну на 53грн. P1=2252+53 = 2305
Обчислюємо Qd1 = 35.0118 -0.006 * 2305 =21.1818
Обчислюємо нове значення доходу: TR1 = 2305 * 21.18 = 48824.049 TR1-TR=48824.049-48415.7518=408.2972-тому підняття ціни є доцільним, адже при цьому збільшується дохід фірми.
Порівнюємо
отримане значення доходу із початковим:

б) Зменшуємо ціну на 83 грн. P2 = 2252-83=2169
Обчислюємо Qd2 = 35.0118 -0.006 * 2169 = 21.9978
Обчислюємо нове значення доходу:TR2 = 2169 * 22 = 47713.2282
TR-TR2=48415.7518-47713.2282=702.5236-тому зниження ціни є недоцільним, адже при цьому зменшується дохід фірми.
Отже фірмі не вигідно зменшувати ціну, бо це призводить до зменшення доходу.





