- •Пояснювальна записка до дипломного проекту на тему:
- •Анотація
- •Розділ 1 характеристика сонячної енергетики
- •1.1 Характеристика відновлювальних та нетрадиційних джерел енергії
- •1.2. Загальна характеристика Сонячних електростанцій
- •1.3. Види сонячних електростанцій
- •1.4. Структурна схема та обладнання сес
- •1.5. Перспективи використання сес в Україні
- •Розділ 2 розрахунок системи мережевої сонячної електростанції
- •2.1. Розрахунок параметрів системи слідкування за сонцем
- •2.1.1 Визначення оптимального кута нахилу сонячних модулів
- •2.1.2. Застосування двохкомпонентної моделі для оцінки величини світлового потоку, що падає на систему сонячних модулів
- •2.2. Дизайн сес. Вибір сонячних модулів
- •2.2.1. Компонування сонячної батареї
- •2.2.2. Розміщення сонячних батарей із врахуванням затінення, площі ділянки, втрат електроенергії в кабелях
- •2.2.3. Підбір інверторів
- •2.2.4. Підбір трансформатора
- •2.2.5. Підбір кабелів
- •2.2.6. Електрична принципова схема
- •Розділ 3 розрахунок виробітки електроенергії сес
- •3.1. Оцінка втрат в системі
- •3.2. Оцінка виробітки електроенергії системи із одновісним слідкуванням за сонцем. Порівняння із стаціонарною системою
- •3.3. Верифікація результатів за допомогою спеціалізованого програмного комплексу pVsyst
- •Розділ 4 економічне обгрунтування проектних рішень
- •4.1. Вибір і обґрунтування аналогу
- •4.3. Визначення комплексного показника якості
- •4.4. Розрахунок операційних витрат на проектування мережевої сонячної електростанції
- •4.5. Розрахунок ціни нової сес
- •Розділ 5 охорона праці
- •5.1. Коротка характеристика об’єкту проектування
- •5.2. Організація і вибір робочого місця
- •5.3. Метеорологічні умови робочого середовища
- •5.4. Розрахунок освітлення
- •5.5. Електробезпека і розрахунок заземлення
- •5.6. Протипожежна профілактика
- •Висновки
- •Список використаних джерел
5.6. Протипожежна профілактика
Важливе значення при використанні лабораторії має пожежна профілактика, під якою комплекс організаційно-технічних заходів, напрямлених на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожеж, обмеження їх розповсюдження, а також на створення умов для успішного гасіння пожеж.
У приміщенні лабораторії виконуються профілактичні заходи, які визначені нормами ДБН В 1.1-7-2002. Згідно вказаних норм будівля має II ступінь вогнестійкості та згідно ДСТУ 3855-99 для неї встановлена категорія В пожежної небезпеки.
Приміщення лабораторії забезпечене одним вуглекислотним вогнегасником типу ВВ-2. У випадку виникнення пожежі перш за все треба відключити джерело живлення, використовувати вуглекислотний вогнегасник, автоматичний оповіщувач типу СН-1, а також здійснити евакуацію людей та матеріальних цінностей.
На випадок пожежі в приміщенні передбачені також евакуаційні шляхи, які дозволяють усім працівникам своєчасно залишити зону пожежі. Слід відмітити, що для даної категорії виробництва при ступені вогнестійкості 2 для багатоповерхового будинку віддалі до евакуаційного виходу не нормуються. Ширина проходів коридорів, дверей, маршів та площадок сходів орієнтовно визначається згідно ДБН В 2.2-9-99 і зведена в таблицю 5.2.
Таблиця 5.2 Визначення ширини проходів
Найменування |
Ширина проходів, м | |
Мінімальна |
Максимальна | |
Прохід |
1 |
За розрахунком |
Коридор |
1.4 |
За розрахунком |
Двері |
0.8 |
2.4 |
Площадка сходів |
1.05, але не менше ширини сходів |
За розрахунком |
Рис. 5.4. План евакуації першого поверху Національного університету «Львівська політехніка»
Для швидкого сповіщення пожежної охорони при виникненні пожежі в приміщенні використовується електрична пожежна сигналізація. Система електричної пожежної сигналізації виявляє пожежу на початковій стадії і сповіщає про місце її виникнення, а також автоматично включає стаціонарні установки гасіння пожеж.
Передбачені нами заходи з охорони праці в першу чергу призначені для уникнення нещасних випадків, що можуть виникнути в науково-дослідницькій лабораторії. Ці заходи з охорони праці відповідають вимогам нормативних документів і актів та забезпечують нормальну, ефективну і безпечну для здоров’я людини виробничу діяльність[21].
Висновки
У роботі проаналізовано та розкрито метод розрахунку положення сонця на небосхилі в заданий час року, проведено відповідні розрахунки для умов Львівської області. Визначено оптимальний кут нахилу осі обертання модулів з огляду на потужність сонячного потоку, що поступає на задану поверхню. Для центральної частини Львівської області цей кут становить 41º.
За допомогою трьохмірної геометричної моделі аналітично визначено взаємовплив кута обертання похилої площини під заданим кутом навколо похилої осі та азимута і нахилу заданої поверхні. Визначено кути повороту поверхні, які оптимізують падаючий потік випромінювання для кожної години усередненого дня кожного місяця року.
Проведено підбір електричних компонентів та вузлів СЕС заданої потужності. Оцінено рівень втрат, підібрано необхідне обладнання, зокрема використано новітній тип кремнієвих модулів на основі технології HIT. Визначено вплив взаєморозташування генеруючих фотобатарей на втрати затінення та системні втрати.
У роботі розраховано щорічну виробітку СЕС із нерухомими та слідкуючими модулями та визначено енергетичний виграш станції із слідкуванням за сонцем, який становить 24%.
Верифікацію отриманих результатів перевірено у програмному комплексі PVsyst, для аналогічної станції. Отримано високий коефіцієнт кореляції результатів, що свідчить про їх достовірність.