- •Пояснювальна записка до дипломного проекту на тему:
- •Анотація
- •Розділ 1 характеристика сонячної енергетики
- •1.1 Характеристика відновлювальних та нетрадиційних джерел енергії
- •1.2. Загальна характеристика Сонячних електростанцій
- •1.3. Види сонячних електростанцій
- •1.4. Структурна схема та обладнання сес
- •1.5. Перспективи використання сес в Україні
- •Розділ 2 розрахунок системи мережевої сонячної електростанції
- •2.1. Розрахунок параметрів системи слідкування за сонцем
- •2.1.1 Визначення оптимального кута нахилу сонячних модулів
- •2.1.2. Застосування двохкомпонентної моделі для оцінки величини світлового потоку, що падає на систему сонячних модулів
- •2.2. Дизайн сес. Вибір сонячних модулів
- •2.2.1. Компонування сонячної батареї
- •2.2.2. Розміщення сонячних батарей із врахуванням затінення, площі ділянки, втрат електроенергії в кабелях
- •2.2.3. Підбір інверторів
- •2.2.4. Підбір трансформатора
- •2.2.5. Підбір кабелів
- •2.2.6. Електрична принципова схема
- •Розділ 3 розрахунок виробітки електроенергії сес
- •3.1. Оцінка втрат в системі
- •3.2. Оцінка виробітки електроенергії системи із одновісним слідкуванням за сонцем. Порівняння із стаціонарною системою
- •3.3. Верифікація результатів за допомогою спеціалізованого програмного комплексу pVsyst
- •Розділ 4 економічне обгрунтування проектних рішень
- •4.1. Вибір і обґрунтування аналогу
- •4.3. Визначення комплексного показника якості
- •4.4. Розрахунок операційних витрат на проектування мережевої сонячної електростанції
- •4.5. Розрахунок ціни нової сес
- •Розділ 5 охорона праці
- •5.1. Коротка характеристика об’єкту проектування
- •5.2. Організація і вибір робочого місця
- •5.3. Метеорологічні умови робочого середовища
- •5.4. Розрахунок освітлення
- •5.5. Електробезпека і розрахунок заземлення
- •5.6. Протипожежна профілактика
- •Висновки
- •Список використаних джерел
5.3. Метеорологічні умови робочого середовища
В приміщенні підтримуються метеорологічні умови згідно з ДСанПІН 3.3.6.042-99, що визначаються температурою, відносною вологістю повітря, тиском та швидкістю руху повітря. Ці фактори впливають на терморегуляцію, тобто спроможність організму людини підтримувати нормальну температуру тіла (в межах 3637 °С), а отже, на самопочуття і ефективність роботи.
Тепловіддача від організму може здійснюватись шляхом тепловипромінювання, конвекції і випаровування. При підвищеній температурі навколишнього середовища тепловіддача здійснюється лише за рахунок випаровування поту. Перегрівання тіла до 4041 °С приводить до порушення водно-сольового обміну, виникнення судорожньої хвороби і теплого удару з втратою свідомості.
Відповідно до трудоємності і складності роботи, що виконуємо, для робочої зони нашого приміщення встановлюємо оптимальні і допустимі значення температури, відносної вологості і швидкості руху повітря, у відповідності до пори року. Користувач персонального комп’ютера належить до групи 1а-легкі роботи.
Відповідно з цим і ДСН 3.3.6.042-99 [11] вибираємо необхідні метеорологічні умови (табл. 5.1).
Таблиця 5.1. Оптимальні і допустимі метеорологічні умови
Період року |
Категорія робіт |
Температура t, °C | |
Оптимальна |
Допустима | ||
Холодний |
Легка 1а |
2224 |
2125 |
Теплий |
Легка 1а |
2325 |
2228 |
Період року |
Категорія робіт |
Відносна вологість повітря, % | |
Оптимальна |
Допустима | ||
Холодний |
Легка 1а |
40-60 |
40-60 |
Теплий |
Легка 1а |
40-60 |
40-60 |
Період року |
Категорія робіт |
Швидкість повітря, м/с | |
Оптимальна |
Допустима | ||
Холодний |
Легка 1а |
0.1 |
<0.1 |
Теплий |
Легка 1а |
0.1 |
0.1-0.2 |
Для забезпечення необхідних метеорологічних умов в приміщенні встановлено обладнання системи центрального опалення.
Решту метеорологічних умов (постійність температури, вологості, руху і чистоти повітря) забезпечує кондиціонер LG M30L3H (3.5 кВт), з наступними параметрами:
Холоднопродуктивність 2.60-2.90 кВт/г;
Теплопродуктивність 3.3 кВт/г;
Напруга живлення 220 В;
Охолодження 860 Вт;
Обігрів 740 Вт;
Рівень шуму:
Внутрішній блок (max) 38 Дб;
Зовнішній блок (max) 49 Дб;
Повітряний блок 7.0-10.0 куб.м/хв;
Габаритні розміри:
- Внутрішній блок (в×ш×г) 250×750×230 мм3;
- Зовнішній блок (в×ш×г) 570×750×230 мм3;
Вага нетто:
Внутрішній блок 9 кг;
Зовнішній блок 30 кг;
5.4. Розрахунок освітлення
Одним з найважливіших факторів попередження травматизму і професійних захворювань є раціональне освітлення виробничих приміщень. Правильно організоване освітлення створює комфортні умови праці, підвищує працездатність і продуктивність праці.
Особливо важливе біологічне і гігієнічне значення для людини має природнє освітлення, тому при проектуванні виробничих приміщень передбачено наявність природнього освітлення. Так в дослідницькій лабораторії є одне вікно розміром 1.7 м × 1.5 м, що відповідаєвимогам ДБН В 3.25-28-2006.
Природна освітленість залежить від пори року, часу дня, хмарності тощо, а також від стану самого приміщення. Тому прозорі перекриття і вікна протираються від пилу не рідше 1 разу в 6 місяців. Стелі покриті крейдовою побілкою, що дає відбивання і розсіювання світла. Стіни приміщення покриті світлими фарбами.
В дослідницькій лабораторії також передбачено як загальне, так і місцеве штучне освітлення. Так в лабораторії встановлено три світильники типу ЛСП-02, в кожному із яких встановлено дві лампи типу ЛБ-40, що забезпечує освітленість не менше 410 лк і що відповідає вимогам ДБН В 3.25-28-200 .
Розміщення світильників в лабораторії показано на рис. 5.2.
Рис. 5.2. Розташування вікна і світильників у приміщенні лабораторії
При роботі комп’ютерів, принтерів, розмножувальної техніки, обладнання для кондиціонерів повітря, а також вентиляторів систем охолодження і трансформаторів виникають шум, вібрація, ультразвук.
У приміщенні лабораторії рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях відповідають вимогам ДСН 3.3.5.037-99, тобто рівень шуму не перевищує 50 дБ. В зв’язку із цим захисних заходів в лабораторії не передбачається.
Оскільки при виготовленні та дослідженні дослідного взірця спроектованого пристрою не використовуються технологічні процеси, що пов’язані із застосуванням ультразвуку (промивка деталей, зварювання мініатюрнх візлів, тощо), а також при вказаних роботах не виконуються жодні механічні дії (удари і вібрації), то в приміщенні лабораторії захист від вібрацій та ультразвуку не передбачений.
З метою запобігання профзахворювання при роботі з джерелами НВЧ-енергії санітарними правилам визначені граничнодопустимі рівні опромінення надвисокочастотною енергією на робочих місцях. Гранично допустисі рівні напруженості і густини птоку енергії електромагнітного поля регламентуються ГОСТот 12.1.006-94. ССБТ [14].
В приміщенні, де проводилися роботи по дипломному проектуванню, знаходиться безпровідна точка доступу до мережі Internetm Linksys wrt54gl. Потужність випромінювання 16.10 мВт, частота ГГц, час роботи в приміщенні складаєT=8 годю Точка домтупу оснащена ізотропною антеною довжиною 0.15 м, яка живиться напругою 12 В, коефіцієнт k=8. Робоче місце розташоване на відстані 5 м від антени. Проведемо необхідність екранування джерела випромінювання.
Визначаємо довжину електромагнітної хвилі, м:
(м) (5.3)
отже робоче місце попало у дальню зону, оскільки .
Згідно з ГОСТот 12.1.006-94 у діапазоні частот 300 МГц 300ГГц ЕМП оцінюється густиною потоку енергії. Гранично допустимий рівень (ГДР) густини потоку енергії, Вт/м2, для частоти 2.4 ГГц:
ГПЕГДР = ЕНГДР/Т = 2/8 = 0.25 (Вт/м2) (5.4)
Де ЕНГДР – нормативне значення енергетичного навантаження за робочий день (2 Вт·год/м2);
Визначаємо силу струму в провіднику антени:
I = P/U = 63.1·10-3/12 = 5.258·10-3 (A) (5.5)
Визначаємо ефективну площу антени, м2:
(м2) (5.6)
Визначаємо коефіцієнт підсилення антени:
(5.7)
Інтенсивність ГПЕ на відстані 5м, Вт/м2:
Вт/м2 (5.8)
Інтенсивність ГПЕ на відстані 5 м до робочого місця є набагато меншою від гранично допустимого рівня густини потоку енергії, тому екранування непотрібне. Отже перебування в приміщенні впродовж робочого дня не призведе до шкідливого впливу ЕМП на організм людини.