4.2. Підписування об’єктів

В ArcGIS передбачені широкі можливості автоматичного та ручного виведення підписів по значеннях, включених у таблицю атрибутивних даних: можна точно задати параметри розташування підписів відносно умовних позначень об’єктів місцевості, призначити формат додатковим елементам (виноски, стрілки, ореоли), задати кут розвороту і т. і. Об’єкти, нанесені на будь-якому картографічному шарі, можна розділити на групи за значеннями атрибутів та дати для кожній з цих груп відмінний формат підписів.

Розглянемо порівняно прості випадки виведення підписів.

Натиснемо правою кнопкою миші на назві цього шару у змісті карти та виберемо у контекстному меню команду “Properties”. Виникне діалогове вікно “Layer Properties”, у якому треба натиснути вкладнику “Labels” („Підписи”).

У випадному списку “Label Field” („Підписати за стовпцем”), виберіть стовпець таблиці атрибутивних даних, значення з якого ви вирішили вивести у вигляді підписів.

Натиснувши кнопку “Symbol”, розкрийте вікно “Symbol Selector”, де натисніть кнопку “Properties”. Розкриється вікно “Editor”, що зокрема містить на вкладці “General ”: кнопку „Font” („Шрифт”), з натисненням якої розкривається вікно, де можна задати тип, накреслення та розмір шрифту; кнопку “Color”; випадні поля “Size”, “Angle”, “X Offset”, “Y Offset”, де відповідно можна вибрати або ввести розмір, кут нахилу та розміщення підпису відносно об’єктів місцевості, нанесених на даному шарі.

Часто виникають ситуації, особливо якщо ваша карта має бути виконана у чорно-білому вигляді, що підписи перетинають лінії, якими показані об’єкти місцевості, і тоді вона стає незручною для читання. Щоб уникнути таких ситуацій, можна дати підписам ореол, і тоді вони будуть чітко відрізнятися. Для цього у вікні “Editor” натисніть вкладку “Mask”. У секції “Style” відмітьте опцію “Halo” („Ореол”). Використайте випадний список “Size” та кнопку “Symbol”, щоб задати розмір (ширину) ореолу та його колір. Натисненням кнопок ОК, закрийте всі вікна, в яких ви задавали установки виведення підписів, включно із вікном “Layer Properties”.

Далі можна піти двома шляхами.

Перший з них полягає в автоматичному виведенні підписів на всі об’єкти, показані на даному шарі. Для цього треба натиснути правою кнопкою миші на назві цього шару у змісті карти та вибрати у контекстному меню команду “Label Features”. Всі об’єкти даного шару отримали підписи згідно до заданих нами параметрів.

За другим способом, натисніть інструмент тексту на панелі “Draw” („Малювання”), який звичайно виглядає як , але може бути також,або. Виберіть. Після цього з’явиться вікно “Labeling Optіons”, де в секції “Placement” (“Розміщення”)можна визначити, чи довірити програмі вибирати найкраще місце для кожного окремого підпису (“Automatically find best placement”), чи дати їй завдання виводити підписи згідно до місця на карті, де ви бажаєте.

Тепер, натискаючи лівою кнопкою миші на окремих об’єктах, можна вивести на них підписи.

4.3. Складання макету електронної карти

Для роботи над макетом електронної карти у меню “View” виберіть команду “Layout View” („Вид Макету”).

Далі, передусім, визначтесь з масштабом карти та розміром аркушу, на якому ви збираєтесь її роздрукувати. Не забудьте вказати довжини, координати в яких ви задавали ще на етапі прив’язки растрового зображення ВКМ. Для цього виберіть у меню “View” команду “Data Frame Properties” („Властивості Вікні Даних”). У вкладці “General” у випадному списку “Map” секції “Units” виберіть одиниці (якщо, наприклад, координати, що ви вводили з допомогою панелі інструментів “Georeferencing”, визначені в метрах, то виберіть “Meters”).

Перейдіть на вкладку “Data Frame” У полі праворуч від випадного списку “Fixed Scale” („Фіксований Масштаб”) і задайте знаменник масштабу.

УВАГА!

Під час роботи над макетом є доречним зафіксувати той масштаб, у якому ви збираєтесь роздрукувати карту, з тим, щоб він залишався незмінним, і ви могли надійно контролювати взаємне розміщення елементів карти – власне картографічного зображення, легенди, рамки, інших графічних елементів та додаткових написів. Справа в тому, що під час складання макету може виявитися, що ви забули зробити частину роботи, яка не може бути виконана у режимі “Layout View”, наприклад, виведення значень атрибутів по окремих об’єктах з допомогою інструменту (для цього вам доведеться повертатись у вид карти, вибравши команду “Data View” у меню “View”, оскільки в режимі “Layout View” цей інструмент недоступний). Якщо масштаб фіксований, то ви не зможете випадково збільшити чи зменшити масштаб та межі тієї території, на яку ви складаєте карту. Для цього виберіть опцію “Fixed Extent” (“Фіксоване охоплення”) у вкладці “Data Frame”. У панелі “Tools” погаснуть лупи збільшення і зменшення та „рука”. Якщо вам треба виконати певні дії в режимі карти “Data View”, знову використайте команду “Data Frame Properties”, і виберіть опцію “Automatic”у вкладці “Data Frame”. Будьте обережні, щоб не порушити композицію макету. Повернутись до вихідного масштабу та охоплення можна з допомогою стрілки повернення панелі “Tools”

У режимі “Layout View” ви бачите межі аркушу та розташування відносно них усіх елементів карти.

Натисніть правою кнопкою миші у робочому полі вікна програми (але за межами аркушу) і виберіть у контекстному меню команду “Page Setup” („Установка Сторінки”) . У секції “Printer Setup” („Установка Принтера”) виберіть принтер у випадному списку “Name” ім’я принтеру, у випадному списку “Printer Page Size” виберіть розмір паперу. Якщо розмір вашої карти занадто великий для того принтеру, що підключений до комп’ютеру, то переконайтеся, що у віконці “Same as Printer” („Такий як Принтер”) секції “Map Size” („Розмір Карти”) немає пташки, і випадний список “Standard Page Size” доступний. У цьому списку задайте розміри аркушу, на якому може поміститись ваша карта. Виберіть орієнтацію сторінки (“Page Orientation”).

У будь-якому випадку макет карти містить рамку картографічного зображення. Якщо ви ще не додавали жодних шарів до нової карти, то рамка буде порожньою.

Якщо ви набрали до вікна карти з допомогою кнопки шари, то ви готові до автоматичної вставки легенди. Для цього у меню “Insert” („Вставка”) треба вибрати команду “Legend”, після чого відкривається вікно майстра легенди (“Legend Wizard”). В лівій частині цього вікна у списку “Map Layers” виберіть із допомогою лівої кнопки миші ті шари, що ви збираєтеся включити до легенди. Кнопкою абовибрані шари включаються до списку“Legend Items” („Елементи Легенди”). Якщо ви раптово додали той шар, що ви не планували включати до легенди, виберіть його в списку “Legend Items” та натисніть кнопку . Етапи роботи над легендою, а отже, і вікна майстра легенди, змінюються з натисненням кнопки “Next” („Далі”). У наступних вікнах можна призначити, відповідно: текст та шрифт назви легенди; формат межі, забарвлення та тіні області легенди; способи представлення зразків умовних полігональних та лінійних знаків; віддалі між елементами легенди, підписами, назвою та списком умовних позначень, словами в підписах умовних позначень. З натисненням кнопки “Finish” (”Готово”) легенда з’являється у робочій частині вікна макету.

Легенду можна відредагувати і після її вставки, для чого вибрати інструмент вибору графічних елементів (представлений на панелях “Tools” та “Draw”), виділити її лівою кнопкою миші, натиснувши на ній чи обвівши її рамкою натиснутою лівою кнопкою миші, і далі натиснути на легенді правою кнопкою миші та вибрати команду “Convert to Graphics” („Перетворити в Графіку”).

Iнструмент вибору графіки - один із найбільш уживаних у процесі роботи в програміArcGIS. Він забезпечує вибір а також графічних елементів (у тому числі написів, введених із допомогою інструменту тексту на панелі “Draw”), що є умовою виконання різноманітних операцій з ними.

Якщо вам треба вибрати кілька чи елементів, натисніть на кожному з них або обведіть їх рамкою, попередньо натиснувши кнопку та тримаючи натиснутою клавішу “Shift”.

Після цього тим же способом треба натиснути на графічному елементі, в який була перетворена легенда, натиснути на ньому правою кнопкою миші та вибрати команду “Ungroup” („Розгрупувати”). Графічний елемент поділився на окремі блоки – назва легенди та кожний рядок, що складається із зразку умовного позначення та тексту. Такі рядки можна розгрупувати точно так же, як і єдиний графічний об’єкт, в який на попередній стадії була перетворена легенда. Тепер легенда розпалася на низові графічні елементи, кожен з яких можна відредагувати як окремо, так і кілька (для цього їх можна вибрати, виділяючи кожний із них лівою кнопкою миші при натиснутій клавіші Ctrl.

Точно так же можна виділяти інші елементи карти. При цьому елемент оточується маркерами.

Якщо курсор миші навести на маркер, то він набуває вигляду доконечної стрілки. При цьому, натиснувши на кнопку миші, та не відпускаючи її, можна перемістити маркер, і, отже межу графічного елементу чи картографічного зображення, після чого відпустити кнопку, змінивши таким чином його розмір чи форму.

Для переміщення всього об’єкту виберіть його. Курсор миші, коли він перебуває на елементі, має вигляд чотириконечної стрілки. Натисніть ліву кнопку миші, та не відпускаючи її, пересуньте елемент. Відпустіть кнопку.

УВАГА!

Коли ви намагаєтеся виділити елемент карти, пам’ятайте, що може статися так, що один елемент лежить на іншому, наприклад, легенда на картографічному зображенні. Якщо за таких умов ви збираєтеся працювати з легендою, а виділеним виявилося картографічне зображення, повторіть операцію виділення елементу, натиснувши лівою кнопкою миші в область легенди, після чого вибір картографічного зображення буде скасовано, і виділеною буде легенда..

Через меню “Insert” можна також додати лінійний (“Scale Bar”) чи словесний (“Scale Text”) масштаб. Щоб додати таблицю атрибутивних даних, треба відкрити цю таблицю, натиснути кнопку “Options” внизу таблиці та вибрати команду “Add Table to Layout”.

До макету можна також копіювати тексти з формату Word, таблиці Excel, фрагменти файлів у графічному форматі (*.jpeg, *.bmp, *.tiff тощо) з допомогою кнопок копіювання та вставки стандартної панелі, точно як в Word та інших програмних пакетах компанії Microsoft.

З допомогою інструментів малювання панелі “Draw” ви можете додати графічні елементи.

Розташування елементів карти можна задавати з кращою точністю. Для цього треба виділити відповідний елемент, та, натиснувши його правою кнопкою миші, вибрати у контекстному меню команду “Properties”. З’явиться діалогове вікно “Properties”, де перейдіть на вкладку “Size and Position”. У секції “Anchor Point” („Якірна Точка ”) вкажіть ту вершину (або центр) області елементу, якій ви задасте точні координати в одиницях виміру макету. Натисніть ОК.

До друку карти можна підійти щонайменше двома шляхами.

Перший полягає у друку безпосередньо з програми ArcMap. Виберіть команду “Print” у меню “File”. З’явиться вікно “Print”. Натисніть у ньому кнопку “Setup” („Параметри”, „Установка”). Розкриється вікно “Page Setup”. Ви вже з ним працювали, коли встановлювали розмір та орієнтацію аркушу ще на початку роботи над створенням макету. Переконайтеся, що всі параметри встановлені правильно, особливо якщо карта має бути роздрукована на великому аркуші (А0, А1), і тому її друк дорого коштує. Натисніть ОК. Закрийте вікно “Print” натисненням кнопки “Cancel”.

У меню “File” виберіть команду “Print Preview” („Попереднє Проглядання”). Якщо він вас задовольняє, натисніть кнопку “Print”, якщо ні – “Close”.

За другим шляхом також переконайтеся, що всі параметри аркушу та друку встановлені правильно. Зайдіть у меню “Tools” („Інструменти”) та виберіть команду “Extensions” (“Додаткові модулі”) та поставте пташку у віконці біля “ArcPress” – модуль, який дозволяє зберігати всі розміри при конвертації карти у графічний формат.

Додаткова інформація

Конвертація карти у графічний файл дозволяє роздруковувати її будь-де, в той час, коли програма ArcMap є специфічною і не встановлена в копі-центрах. Графічні редактори, навпаки, добре поширені, а Paint є дуже поширеним. Тому конвертація карти у графічний файл є простим виходом із звичайної ситуації, коли у вас є можливість сформувати карту в ArcMap, але у вас немає принтера (особливо плоттера, коли розмір аркушу, достатній для друку, перевищує А3).

У меню файл виберіть команду “Export Map”. У діалоговому вікні експорту натисніть кнопку “Options” та в секції “Resolution” „Роздільна Здатність” виберіть роздільну здатність (рекомендується 250–300 dpi). Натисніть ОК. Призначте тип (бажано *.jpeg ArcPress) та ім’я файлу та вкажіть шлях його збереження. Натисніть кнопку “Export”.