Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Екзамен внутр.і Підз..doc
Скачиваний:
1092
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
583.17 Кб
Скачать

2.Вимоги до приміщень, в яких встановлюються побутові газові плити (пг-4, пг-3, пг-2).

- об’єм приміщення ( при встановленні плити газової ПГ-2 - 8м.куб; ПГ-3 – 12м.куб; ПГ-4 – 15м.куб, при встановленні котла -7,5м.куб, при додатковому встановленні газового приладу (крім колонки) – 6м.куб.);

  • висота приміщення – 2.2м (дозволяється 2,0м – при збільшені об’єму в 1,25 раза, а при відсутності приміщень облаштованих для кухонь об’єм повинен бути більшим у два рази від нормативного);

  • припливно-витяжна вентиляція (вікно з кватиркою, вентиляційний канал, підріз в дверях площею 0,02м.кв.);

  • природне та штучне освітлення;

  • ширина проходу між стіною та газовим приладом не менше 1м.;

  • стіни повинні бути оштукатуреними або оббиті покрівельною сталлю.

3.Техніка накладання джгута при кровотечі.

Джгут накладають вище від місця кровотечі. Під джгут підкладають шар марлі, щоб не пошкодити шкіру і нерви, і вставляють записку із зазначенням часу його накладання. Тривалість використання джгута обмежується двома годинами (взимку однією годиною), у противному разі омертвіє кінцівка. Якщо протягом цього періоду немає можливості забезпечити додаткову допомогу то через 1,5-2 години джгут на кілька хвилин відпускають (до почервоніння шкіри), кровотечу при цьому зменшують іншими методами (наприклад, здавлюючим тампоном), а потім знову затягують джгут.

Білет №10 в

1.Роз’ємні і нероз’ємні з’єднання. Інструмент для нарізання різьби.

З’єднання бувають роз’ємні і нероз’ємні. До роз’ємних відносяться:

  1. Різьбові (є муфтові і цапкові)

  2. Фланцеві

До нероз’ємних відносяться:

  1. Зварка

  2. Пайка

  3. Кльопка

  4. Наприсовка

Роз’ємні з’єднання допускаються тільки в місцях встановлення запірної арматури, газових приладів. Вони передбачаються в місцях ремонту, огляду і користування. Муфтові з’єднання застосовуються для приєднання арматури низьких і середніх тисків. В цьому випадку кінці арматури мають вигляд муфти з внутрішньою різьбою. Для дрібної арматури високих тисків найчастіше застосовують цапкове з’єднання з зовнішньою різьбою під накидну гайку. Фланцеві з’єднання застосовуються для приєднання фланцевої арматури. Переваги фланцевого з’єднання – це можливість багаторазового монтажу і демонтажу арматури. А до недоліків відносяться:

  1. Можливість послаблення затяжки болтів.

  2. Втрати герметичності прокладок.

  3. великі габаритні розміри і маса арматури.

У зв’язку з цим набули переваги нероз’ємні з’єднання, основна перевага яких абсолютна і надійна герметичність. Недоліком є складність демонтажу і заміни арматури (необхідно їх вирізати з трубопроводу).

Інструментом для нарізання різьби внутрішньої є мечик, а зовнішньої - плашка. На плашці або мечику є позначки: напр. М8, це означає, що різьба М8, крок різьби 1,25.

2.Вимоги до приміщень, в яких встановлюються газові прилади. В яких приміщеннях забороняється їх встановлення.

  1. - об’єм приміщення ( при встановленні плити газової ПГ-2 - 8м.куб; ПГ-3 – 12м.куб; ПГ-4 – 15м.куб, при встановленні котла -7,5м.куб, при додатковому встановленні газового приладу (крім колонки) – 6м.куб.);

  • висота приміщення – 2.2м (дозволяється 2,0м – при збільшені об’єму в 1,25 раза, а при відсутності приміщень облаштованих для кухонь об’єм повинен бути більшим у два рази від нормативного);

  • припливно-витяжна вентиляція (вікно з кватиркою, вентиляційний канал, підріз в дверях площею 0,02м.кв.);

  • природне та штучне освітлення;

  • ширина проходу між стіною та газовим приладом не менше 1м.;

  • стіни повинні бути оштукатуреними або оббиті покрівельною сталлю.

Не допускається розміщення газових приладів:

  • в коридорах загального користування:

  • в санітарних вузлах;

  • в гуртожитках усіх типів;

  • в приміщеннях будинків будь-якого призначення

  • , які не мають вікна з кватиркою;

  • в підвальних поверхах, а при газопостачанні зрідженим газом в підвалах і цокольних поверхах будинків;

  • в дитячих дошкільних та шкільних закладах;

  • в лікарняних та лікувально-профілактичних закладах;

  • в спальних корпусах санаторіїв, закладах відпочинку, дитячих оздоровчих закладах та школах-інтернатах;

в культурно-видовищних, дозвільчих, спортивних, торгівельних, транспортних, культових та інших закладах з можливим масовим перебуванням людей ( більше 50 людин в одному приміщенні);