Білет № 17 в

1.Основні поняття про паливо, види палива.

Паливом називається горюча речовина, яка спалюється для отримання тепла. Паливо поділяється :

1.По агрегатному стану на :

А) тверде - дерево, торф, кам’яне вугілля, горючі сланці;

Б) рідке – сира нафта, різні нафтопродукти і мазут;

В) газоподібне – природний газ, доменний, коксовий, генераторний і т.д.

2. По походженню:

А) природне паливо – це таке, яке знаходиться в тому вигляді, в якому видобувається. Добувають із чистих газових або газоконденсатних родовищ;

Б) штучне паливо – це продукт, який отриманий при технологічній переробці природного палива (кокс, брикет, дизельне паливо, мазут), зріджений газ.

3. В залежності від поведінки при нагріванні:

А) теплостійке – при нагріванні переходить із одного стану в інший;

Б) не теплостійке – при нагріванні розкладається (дерево).

2.Визначення зони вітрового підпору. Розміщення димоходів в залежності від відстані до конька даху.

Зоною вітрового підпору димового каналу вважається простір нижче ліній, проведених під кутом 45 градусів до горизонту від найбільш високих точок поблизу розташованих споруд і дерев.

Якщо димохід попадає в зону вітрового підпору його потрібно наростити, щоб він був виходив за її межі.

Димові труби від газових приладів у будівлях повинні бути виведені:

- вище граничної зони вітрового підпору, але не менше 0,5 м,

- вище гребеня даху при розташуванні їх (рахуючи по горизонталі) не далі ніж 1,5 м від гребеня даху,

- на рівні з гребенем даху, коли труби розташовані на відстані від 1,5 до 3 м від гребеня даху,

- вище прямої, прокладеної від гребеня вниз під кутом 10 градусів до горизонту при розташуванні труб на відстані понад 3 м від гребеня даху.

У всіх випадках висота труби над частиною даху, яка прилягає до даху, повинна бути не менше 0,5 м, а для будівель із зуміщеною покрівлею (плоский дах) – не менше 2 м.

3.Засоби індивідуального захисту при виконанні газонебезпечних робіт.

(ЗІЗ) – це засіб захисту, що надягається на тіло працівника або його частину або використовується працівником під час праці.

Кожний працюючий за нарядом-допуском повинен мати шланговий або киснево-ізолюючий протигаз. Дозвіл на користування протигазом повинен видавати керівник робіт особам, які прйшли медичне освідчення і спец.інструктаж з правил користування. Тривалість роботи в протигазі без перерви не повинна перевіищувати 30 хв. Протигази перевіряють на герметичність перед кожним робітником. Рятувальні пояси повинні мати наплечні ремні з кільцем зі сторони спини на їх перетині для кріплення мотузки. рЯтувальні пояси випробовують так: до кільця поясу застебнутого на обидві пряжки, прикріплюють тягар масою 200 кг, який залишається під навантаженням 5 хв.. Після цього звільнений затвор карабіну повинен правильно і вільно стати на своє місце. Рятувальні мотузки випробовують навантаженням масою 200 кг протягом 15 хв., після цього на нитках не повинно бути пошкоджень. Перед видачею поясів, карабінів і мотузок повинен проводитись зовнішній огляд. Кожен пояс і мотузка повинні мати інвентарний номер.