- •Лабораторний практикум
- •«Гідродинамічні процеси»
- •З курсу «Процеси і апарати хімічної технології»
- •Для студентів хіміко-технологічних спеціальностей
- •Лабораторна робота №1.
- •Основні теоретичні положення
- •Мета роботи
- •Опис експериментальної установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Звіт про виконану лабораторну роботу повинен містити:
- •Визначення напору рідини у перерізах трубопроводу
- •Лабораторна робота №2.
- •Основні теоретичні положення
- •Мета роботи
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання лабораторної роботи а) Для визначення втрат напору на тертя:
- •Б) Для визначення втрат напору на місцеві опори:
- •Обробка експериментальних даних
- •Визначення втрат напору та розрахунок коефіцієнта гідравлічного тертя під час руху рідини гладкою трубою
- •Контрольні запитання
- •Визначення втрат напору та розрахунок коефіцієнтів місцевих опорів під час руху рідини по трубі з місцевими опорами
- •Лабораторна робота №3. Дослідження процесу псевдозрідження дисперсного матеріалу
- •Основні теоретичні положення
- •Методика проведення роботи
- •Обробка результатів дослідів
- •Контрольні запитання:
- •Експериментальні дані та результати розрахунків
- •Література
- •Лабораторна робота №4 дослідження режимів руху рідини.
- •Мета роботи
- •Методика проведення дослідів
- •Контрольні запитання
- •Навчальне видання
Мета роботи
1. Визначити експериментально коефіцієнт гідравлічного тертя гладкої труби при ламінарному і турбулетному русі рідини і порівняти отримані значення з теоретичними розрахунками.
2. Визначити експериментально значення коефіцієнтів місцевих опорів і встановити їх залежність від режиму руху рідини в трубопроводі.
Опис лабораторної установки
Рис. 2. Схема лабораторної установки
1 – п’єзометричні трубки; 2 – гладка труба; 3 – труба з місцевими опорами;
4 – косий вентиль; 5 – прямий вентиль; 6 – відцентровий насос; 7, 8, 10 – запірні вентилі; 9 – бачок (А – секція для вимірювання об’ємних витрат,
Б – напірна секція).
Лабораторна установка (рис. 2) складається з п'єзометричних трубок 1, які під'єднані на вході і виході з гладкої мідної труби 2, а також до стальної труби 3, на вході і виході з ділянки з розширенням, звуженням, косим 4 і прямим 5 вентилями. Рух води по трубах 2 і 3 здійснюється за допомогою відцентрового насоса 6 і регулюється запірними вентилями 7 і 8. Для рівномірної роботи відцентрового насосу 6 в роботі передбачений бачок 9. Бачок 9 складається з двох секцій: А - для вимірювання об'ємних витрат; Б - для рівномірної подачі води на вхід відцентрового насосу. На секції А встановлений вентиль 10. Вентиль 10 закривають при наповненні бачка водою для вимірювання об'ємних витрат і відкривають для витікання води.
До і після ділянки, на якій визначається місцевий опір, встановлені п'єзометричні трубки, які вимірюють п'єзометричний напір і дозволяють визначити втрати напору (hвт=Н1- Н2) на цих ділянках.
Швидкість рідини в різних перерізах трубопровода розраховується по величині об'ємних витрат води, які визначаються за допомогою секундоміра і мірної секції А бачка 9.
Порядок виконання лабораторної роботи а) Для визначення втрат напору на тертя:
1. Заповнити напірну секцію Б бачка 9 водою із водопровідної мережі.
2. Закрити вентилі 7, 8 і 10.
3. Направити вихід гладкої труби 2 в напірну секцію Б бачка 9.
4. Включити відцентровий насос 6.
5. Повільно відкривати вентиль 7 до появи рідини в п'єзометричній трубці встановленій на виході з гладкої труби 2. (Величину напору на вході або виході з гладкої труби 2 задає викладач).
6. Направити вихід гладкої труби 2 в мірну секцію бачка.
7. Виміряти секундоміром час наповнення мірної секції бачка.
8. Зняти покази п'єзометрів, результати записати в таблицю 1.
9. Відкрити вентиль 10 і випустити воду з мірної секції бачка 9.
Б) Для визначення втрат напору на місцеві опори:
1. Закрити вентилі 7 і 10.
2. Направити вихід із стальної труби 3 в напірну секцію бачка 9.
3. Повільно відкрити вентиль 8 до появи рідини на виході із стальної труби 3. (Величину напору на вході або виході із стальної труби 3 задає викладач).
4. Направити вихід стальної труби 3 в мірну секцію бачка.
5. Виміряти секундоміром час наповнення мірної секції бачка .
6. Зняти покази п'єзометрів, результати записати в таблицю 2.
7. Відкрити вентиль 10 і випустити воду з мірної секції бачка 9.
8. Виключити відцентровий насос.
УВАГА! НА ПРОТЯЗІ ВСІЄЇ РОБОТИ НЕОБХІДНО СЛІДКУВАТИ ЗА РІВНЕМ ВОДИ У НАПІРНІЙ СЕКЦІЇ БАЧКА 9. РІВЕНЬ ВОДИ В СЕКЦІЇ, ДЛЯ НОРМАЛЬНОЇ РОБОТИ НАСОСА, ПОВИНЕН БУТИ НЕ МЕНШЕ 50% ЙОГО ЄМНОСТІ.
ЗАУВАЖЕННЯ: Кількість дослідів при різних початкових напорах рідини (різних об'ємних витратах) задається викладачем.