- •Лабораторний практикум
- •«Гідродинамічні процеси»
- •З курсу «Процеси і апарати хімічної технології»
- •Для студентів хіміко-технологічних спеціальностей
- •Лабораторна робота №1.
- •Основні теоретичні положення
- •Мета роботи
- •Опис експериментальної установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Звіт про виконану лабораторну роботу повинен містити:
- •Визначення напору рідини у перерізах трубопроводу
- •Лабораторна робота №2.
- •Основні теоретичні положення
- •Мета роботи
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок виконання лабораторної роботи а) Для визначення втрат напору на тертя:
- •Б) Для визначення втрат напору на місцеві опори:
- •Обробка експериментальних даних
- •Визначення втрат напору та розрахунок коефіцієнта гідравлічного тертя під час руху рідини гладкою трубою
- •Контрольні запитання
- •Визначення втрат напору та розрахунок коефіцієнтів місцевих опорів під час руху рідини по трубі з місцевими опорами
- •Лабораторна робота №3. Дослідження процесу псевдозрідження дисперсного матеріалу
- •Основні теоретичні положення
- •Методика проведення роботи
- •Обробка результатів дослідів
- •Контрольні запитання:
- •Експериментальні дані та результати розрахунків
- •Література
- •Лабораторна робота №4 дослідження режимів руху рідини.
- •Мета роботи
- •Методика проведення дослідів
- •Контрольні запитання
- •Навчальне видання
Методика проведення дослідів
Рух рідини у скляній трубці 2 спостерігають візуально, а режим руху рідини оцінюють за характером переміщення струминки барвника, що подається в центр потоку.
При ламінарному режимі струминка барвника рухається прямолінійно в центрі потоку, не змішуючись із загальною масою потоку. В перехідному режимі струминка барвника набуває хвилястого руху, виникають завихрення і часткове перемішування барвника. При турбулентному режимі струминка барвника активно турбулізується і змішується з загальною масою потоку рідини.
ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ДОСЛІДУ
Увімкнути освітлення труби 2 для візуального спостереження, встановивши штепсель в електричну розетку.
Наповнити водою напірний бачок 1. Для цього потрібно відкрити вентиль 8 поворотом маховичка проти годинникової стрілки. В напірному бачку рівень води підтримується постійним завдяки переливному патрубку 9.
Перевірити візуально наявність індикатора (барвника) в бачку, в разі потреби – заповнити бачок барвником.
Відкрити вентиль 6 поворотом маховичка проти годинникової стрілки.
Встановити потік води у трубці 2. Для цього потрібно відкрити вентиль 7.
Подати тонку струминку барвника у трубку 2, відкриваючи повільно кран 10.
Регулюючи вентиль 7, встановити бажаний режим руху потоку, оцінюючи його візуально за характером руху барвника.
Для визначення витрати рідини у трубці 2:
Закрити вентиль 6 – вода наповнюватиме мірний бачок 3. Визначити за допомогою секундоміра часпереміщення рівня води у мірній трубці 4 між двома фіксованими мітками. Заміри занести у таблицю 1.
Для спорожнення мірного бачка відкрити вентиль 6.
Знову закрити вентиль 6.
Змінюючи режими руху рідини у трубці 2 поворотом вентиля 7, повторити досліди згідно з п. 8. Дослідити ламінарний, турбулентний режими руху потоків і область нестійких режимів.
Перевірка режимів руху рідини (води) за критерієм Рейнольдса
Внутрішній діаметр трубки по якій рухається рідина d=16мм, густина води , динамічний коефіцієнт в'язкості води для температур в межах від 10 до 30 °С наведено в табл. 1. (температуру води t,°С під час досліду заміряють термометром).
Таблиця І
Динамічний коефіцієнт в'язкості води
-
Температура, 0С
Динамічний коефіцієнт в'язкості, мПа.с
Температура, 0С
Динамічний коефіцієнт в'язкості, мПа.с
10
1,308
20,2
1,000
11
1,271
21
0,9810
12
1,236
22
0,9579
ІЗ
1,203
23
0,9358
14
1,171
24
0,9142
15
1,140
25
0,8937
16
1,111
26
0,8737
17
1,083
27
0,8545
18
1,055
28
0,8360
19
1,030
29
0,8180
20
1,005
30
0,8007
Користуючись графіком (рис. 2), визначити об'єм води V у бачку 3 між нижньою і верхньою фіксованими мітками:
де та- об’єм води в бачку 3 за нижньою і верхньою мітками.
N, под.
Рис. 2. Графік для визначення об’єму води у мірному бачку
Об’ємна витрата води становить
Швидкість потоку води (максимальна) в трубопроводі:
де – площа поперечного перерізу трубки, м2:
Для розрахунку критерію Рейнольдса використовують середню швидкість потоку, оскільки в різних точках поперечного перерізу потоку швидкість руху частин є неоднаковою (рис. 2).
Рис.2. Епюри розподілу швидкостей при різних режимах руху:
а – ламінарний потік; б – турбулентний потік.
Під час ламінарного руху в трубі круглого перерізу середня швидкість рідини є рівною половині максимальної швидкості в центрі труби . Під час турбулентного режиму руху середня швидкість не рівна половині максимальної швидкості, як при ламінарному, а є значно більшою. Наприклад, приRe=104 ω≈0,8ωmax, а приRe=108 величина ω≈0,9ωmax.
Результати всіх обрахунків звести у таблицю 2.
Таблиця 2
Результати розрахунку
-
№ досліду
Температура води, 0С
Динамічна
в’язкість,
Па.с
Об’єм води
в мірному бачку, м3
Час
наповнення
мірного бачка, с
Витрата води, м3/с
Середня швидкість потоку, м/с
Число Рейнольдса
Характер руху потоку
V1
V2
V