Тема 9 максимізація прибутку і конкуруюча пропозиція

1. Максимізація прибутку в короткостроковому періоді: два підходи

2. Крива пропозиції фірми в короткостроковому періоді

3. Довгострокова рівновага в умовах досконалої конкуренції

4. Пропозиція галузі в довгостроковому періоді

Терміни для засвоєння

Загальний виторг

Граничний виторг

Випадок максимізації прибутку

Випадок мінімізації збитків

Випадок припинення виробництва

Правило MR = (P) = MC

Крива пропозиції у короткостроковому періоді

Загальний дохід (загальний виторг TR) за незмінної ринкової ціни пропорційний обсягові продажу:

TR = pQ

Середній виторг (AR), тобто виторг від одиниці продукції конкурентної фірми дорівнює ринковій ціні продукту.

Граничний дохід (граничний виторг MR) – це зміна загального виторгу, тобто додатковий виторг, що є результатом продажу однієї додаткової одиниці продукції.

Граничний виторг за чистої конкуренції постійний, бо додаткові одиниці продукції можна продати за постійною ціною. Отже:

AR=MR=P

Крива попиту, або середнього виторгу, є досконало еластичною. Крива граничного виторгу збігається з кривою попиту, бо для конкурентної фірми ціна продукту є постійною. Крива загального виторгу зображується прямою лінією, що іде праворуч вгору, оскільки загальний виторг зростає на постійну величину від продажу кожної додаткової одиниці продукції.

Економічні прибутки, яких прагне фірма, визначаються як різниця між загальним виторгом і загальними витратами:

П=TR-TC

Перевищення загальних витрат над загальною виручкою називають збитком.

Існує підходи до визначення рівня виробництва, за якого конкурентна фірма максимізує прибуток або мінімізує збиток. Перший передбачає порівняння загального виторгу і загальних витрат, другий – порівняння граничного виторгу і граничних витрат. Обидва підходи можна застосувати не лише до чисто конкурентної фірми, але і до фірм, які функціонують за умов будь-якої з трьох інших основних структур ринку.

Відповідно до першого методу максимальний прибуток досягається у точці, де різниця по вертикалі між кривими загального виторгу та загальних витрат є найбільшою.

Варто зазначити, що якщо загальний виторг менший від загальних витрат, однак перевищує загальні змінні витрати, фірмі варто виробляти продукцію, оскільки всі змінні витрати і частину постійних витрат можна буде покрити за рахунок виторгу. Продовження виробництва з метою мінімізації збитків застосовне лише для короткострокового періоду, коли фірма повинна здійснювати витрати, які спрямовані на компенсацію постійних витрат незалежно від обсягу виробництва.

У випадку закриття лінія загального виторгу TR лежить нижче від кривої загальних змінних витрат у всіх точках, тобто не існує обсягу виробництва, за якого можна покрити постійні витрати. Отже, виробляючи продукцію, фірма зазнаватиме збитків, що перевищують її постійні витрати. У такій ситуації найкращий вихід для фірми – припинити виробництво.

Відповідно до другого методу рівноважним є такий обсяг виробництва продукції, при якому прибуток фірми максимальний. Оскільки виторг фірми та її витрати є функцією обсягу виробництва, то і прибуток залежить від обсягу випуску. На цій підставі похідна від функції прибутку може бути записана таким чином:

П=

Тобто MR=MC

Отже, фірма буде максимізувати прибутки або мінімізувати збитки, виробляючи такий обсяг продукції, за якого граничний виторг дорівнює граничним витратам, тобто виконується правило MR = MC.

У випадку конкурентної фірми правило MR = MC можна сформулювати по-іншому: Р = МС

Правило Р = МС є частковим випадком правила MR = MC.