Тема 4 поведінка споживача і теорія граничної корисності
1. Споживчий вибір і теорія граничної корисності
2. Альтернативний підхід: ефект доходу та ефект заміни
3. Аналіз рівноваги у споживанні на основі кривих байдужості
4. Реакція споживача на зміну доходу і ціни
Терміни для засвоєння
Корисність
Загальна корисність
Гранична корисність
Перший закон Госсена
Функція корисності
Закон спадної граничної корисності
Правило максимізації корисності
Точка споживчої рівноваги
Другий закон Госсена
Ефект доходу
Ефект заміщення
Товар Джіффена
Порядкова теорія корисності
Кількісна теорія корисності
Бюджетна пряма
Крива байдужості
Гранична норма заміни
Карта кривих байдужості
Рівноважний стан споживача
Крива “ціна-споживання”
Крива “дохід-споживання”
Криві Енджела
В мікроекономіці корисність – це рівень задоволення, вигоди, яке отримує особа від споживання товару чи використання послуги. В основі цього поняття лежать психологічні аспекти – люди купують речі, які приносять задоволення і уникають неприємних.
В теорії мікроекономіки існує два підходи до вимірювання корисності. За одним з них – кількісним вважається, що корисність можна виміряти. Тобто можна виміряти точну величину корисності, яку особа отримує від споживання блага. Порядкова теорія корисностіє альтернативноюкількісній теорії. Відповідно до цієї теорії, споживач вимірює не корисність окремого блага, а корисність наборів благ. Тому він повинен впорядкувати свої споживчі переваги стосовно благ і систематизувати вибір набору благ за рівнем задоволення.
Розрізняють загальну і граничну корисність.
Загальна корисність (TU) – це сумарна величина задоволення чи насолоди, яку отримує особа від споживання деякої кількості благ. Функцію загальної корисності можна представити так:
TU = F(Qa, Qb,…,Qn),
де Qa, Qb,…,Qn – обсяги споживання благ а, b, …, n.
Гранична корисність (MU) – це додаткове задоволення, яке споживач отримує від додаткової одиниці спожитого блага. Тобто це приріст міри задоволення при споживанні додаткової одиниці блага за певний період часу.
Перший закон Госсена– закон насичення, який твердить, що в міру задоволення потреб ступінь насичення зростає, а величина конкретної корисності зменшується.
Закон спадної граничної корисності: величина додаткової, або граничної корисності зменшується із зростанням споживання особою певного блага. Іншими словами, чим більшим є споживання деякого блага, тим меншим є приріст корисності, отриманий від додаткової одиниці блага.
Правило максимізації корисності формулюється так: для максимізації задоволення грошовий дохід споживача треба розподілити так, щоб остання гривня, витрачена на кожний придбаний продукт, мала однакову граничну корисність. Дотримання правила дає можливість досягтиточки споживчої рівноваги, тобто ситуації, коли гранична корисність, отримана в розрахунку на кожну гривню вартості одного блага, стає рівною граничній корисності, отриманій в розрахунку на кожну гривню вартості іншого блага:
=
Другий закон Госсена (закон компенсаційного задоволення): споживач максимізує свою корисність, якщо розподіляє наявні грошові кошти так, що досягає однакової граничної корисності (задоволення) від останньої одиниці грошей, потрачених на кожен товар.
Ефект доходу– це зміна реального доходу споживача внаслідок зміни ціни на товар. Якщо ціна деякого блага знижується при незмінному грошовому доході, то реальний дохід споживача зростає, і він зможе збільшити споживання багатьох благ, в тому числі і даного.
Ефект заміщення– це вплив зміни ціни товару на його відносну дорожнечу, а тому і на величину попиту. Коли ціна товару знижується, він стає дешевшим відносно інших товарів. Споживачі заміняють дешевшим товаром інші, які тепер стали відносно дорожчими.
Товар, який має криву попиту з позитивним нахилом, називається товаром Джіффена.Для товару Джіффена ефект доходу від зміни ціни перекривається дією ефекту заміщення.
Бюджетна пряма показує різні поєднання двох продуктів, які можна придбати за певних цін цих продуктів та незмінного грошового доходу.
Бюджетну пряму можна записати в такому вигляді:
Крива байдужостіпоказує всі можливі поєднання двох продуктів, які дають споживачеві однаковий загальний рівень задоволення, або корисності.
Криві байдужості мають такі властивості:
Крива байдужості має негативний нахил.
Абсолютна величина нахилу кривої байдужості в будь-якій точці є відображенням граничної корисності блага, відкладеного по горизонтальній осі, до граничної корисності блага, відкладеного по вертикальній осі.
Крива байдужості є увігнутою, якщо дивитися від початку координат. Нахил кривої байдужості являє собою граничну норму заміни (MRS). Гранична норма заміни показує, від скількох одиниць одного блага може відмовитися споживач, щоб придбати додаткову одиницю іншого блага.
Можна побудувати криву, яка проходить через будь-який споживчий кошик.
Набір кривих для одного споживача і однієї пари благ є картою кривих байдужості.Кожна крива відображає інший рівень граничної корисності. Чим далі від початку координат розташована кожна наступна крива байдужості, тим вищому рівневі корисності вона відповідає.
Криві байдужості не перетинаються.
Рівноважний стан споживача можна визначити через поєднання бюджетної прямої і карти кривих байдужості. Рівноважний стан досягається за умови:
Крива, яка з’єднує усі точки рівноваги споживача при зміні цін, являє собою криву “ціна - споживання”.
Усі точки рівноваги на карті кривих байдужості, що відповідають різним рівням доходу, отримаємо криву ”дохід-споживання”, яка показує, як споживчий набір змінюється в залежності від доходу.
Залежність між обсягом споживання і доходом споживача за незмінних цін і незмінних споживчих переваг відображають криві Енджела.