- •1 Загальні вимоги до курсового проекту
- •2 Матеріальні розрахунки
- •3 Принципова технологічна схема виробництва
- •4 Технологічні розрахунки
- •4.1 Загальна методика розрахунку параметрів апаратів безперервної дії
- •4.2 Загальна методика розрахунку апаратів періодичної дії (реакторів ємнісного типу)
- •5 Опис технологічної схеми
- •6 Теплові розрахунки
- •6.1 Розрахунок кількості тепла, яке потрібно підвести або відвести від апарату
- •Атомні теплоємності елементів речовин у твердому () або у рідкому стані (), Дж/(моль·к)
- •6.2 Визначення витрат теплоносіїв і холодоагентів
- •6.3 Визначення поверхні теплообміну
- •Значення коефіцієнтів теплопередачі
- •7 Будівельна частина та компонування обладнання
- •7.1 Основні принципи проектування промислових будівель
- •7.2 Конструктивні схеми будівель
- •7.3 Основні конструктивні елементи будівель
- •7.3.1 Фундаменти
- •7.3.2 Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель
- •7.3.3 Міжповерхові перекриття та покриття
- •7.3.4 Підлоги
- •7.3.5 Двері, вікна, ворота
- •7.3.6 Сходи та ліфти Залежно від призначення сходи промислових будівель ділять на основні, службові, аварійні і пожежні.
- •7.4 Основні принципи компонування технологічного обладнання
- •7.5 Допоміжні будівлі та приміщення промислових підприємств
- •7.6 Деякі вимоги до будівельного проектування і компонування обладнання
- •Література
- •Додаток а
- •Графічна частина
- •Одержання о-толуенсульфаміду
- •Стадія 2. Фільтрування суміші о- і п-толуенсульфамідів
- •1 Характеристика вихідної сировини і готової продукції
- •25% Водний розчин аміаку [5, 6, 7]
- •36% Хлоридна кислота [5, 7, 10, 11]
- •5% Водний розчин гідроксиду натрію [5, 11]
- •2 Матеріальні розрахунки виробництва
- •2.1 Хімізм одержання о-толуенсульфаміду і коефіцієнти виходу по стадіях
- •2.2 Розрахунок витрати вихідного продукту
- •2.3 Постадійні матеріальні розрахунки Стадія 1. Одержання о-толуенсульфаміду
- •Стадія 2. Фільтрування суміші о- і п-толуенсульфамідів
- •Стадія 3. Промивання осаду суміші о- і п-толуенсульфамідів водою
- •Стадія 4. Виділення о-толуенсульфаміду
- •Стадія 5. Фільтрування осаду о-толуенсульфаміду
- •Стадія 6. Промивання осаду о-толуенсульфаміду водою
- •3 Технологічні розрахунки
- •3.1 Умовні позначення при технологічних розрахунках
- •3.2 Норми технологічного режиму
- •3.3 Розрахунок обладнання Реактор р1
- •Реактор р2
- •Мірник розчину аміаку м1
- •Мірник о-толуенсульфохлориду м2
- •Мірник води м3
- •Мірник розчину хлоридної кислоти м4
- •Мірник води м5
- •Сховище розчину аміаку Сх1
- •Збірник фільтрату Зб2
- •Фільтр ф1
- •Фільтр ф2
- •4 Теплові розрахунки
- •Тепловий розрахунок і теплової підстадії
- •Визначення витрати охолоджуючого агенту
- •Визначення поверхні теплообміну
- •5 Технологічна схема та її опис
- •6 Будівельна частина
- •Висновки
- •Література
- •Додаток б Умовні графічні позначення на технологічних схемах
- •Додаток в
- •Характеристика ємнісної апаратури
- •Додаток в.1
- •Номінальний об'єм апаратів (гост 13372-78)
- •Додаток в.2 Номінальні розміри обичайок апаратів
- •Додаток в.3 Основні параметри і розміри корпусів типу вее сталевих зварних посудин і апаратів (гост 9931-85)
- •Додаток в.4 Основні параметри і розміри реакторів закритих з оболонкою, пропелерною мішалкою і електродвигуном
- •Додаток в.5 Номінальні розміри апаратів сталевих емальованих з механічними перемішуючими пристроями (гост 2400-97)
- •Додаток в.6 Розміри сталевих мірників з випуклими днищами і накривками (матеріал - Ст.3)
- •Додаток в.7 Товщина стінок циліндричних сталевих обичайок Ст.3, що працюють під внутрішнім тиском
- •Додаток в.8 Номінальні розміри і маса горизонтальних (довгих) сховищ (матеріал Ст.3)
- •Додаток в.9 Номінальні розміри і маса горизонтальних (коротких) сховищ (матеріал Ст.3)
- •Додаток в.10 Фільтри Фастовського заводу «Червоний Жовтень»
- •Додаток в.11 Апарати пластинчасті теплообмінні
- •Додаток в.12 Параметри кожухотрубних холодильників (гост 15118-79, гост 15120-79, гост 15122-79)
- •Додаток в.13 Рекомендований асортимент труб із вуглецевих та високолегованих сталей
- •Додаток в.14 Основні розміри змійовиків
- •Додаток в.15 Помпи відцентрового типу
- •Додаток в.16 Розпилювальні сушарки
- •Додаток в.17 Номінальні розміри осьових вентиляторів
- •Додаток в.18 Номінальні розміри і маса центробіжних вентиляторів
- •Додаток в.19 Технічні дані і розміри одноходових калориферів
- •Додаток г
- •Властивості речовини і матеріалів
- •Додаток г.1
- •Властивості насиченої водяної пари в залежності від тиску
- •Додаток г.2 Теплота розчинення газоподібного аміаку у воді
- •Додаток г.3 Властивості найважливіших органічних розчинників
- •Додаток г.4 Чисельні значення теплових поправок
- •Додаток г.5 Коефіцієнт теплопровідності деяких матеріалів при 0 – 100 °с
- •Додаток г.6 Коефіцієнт тепловіддачі від теплоізоляції в довкілля
- •Додаток г.7 Густина твердих матеріалів
- •Додаток г.8 Середня питома теплоємність деяких твердих матеріалів
- •Додаток д Умовні позначення на будівельних кресленнях
- •Література
- •Методичні вказівки
- •До виконання комплексного курсового проекту
- •З технології та проектування виробництв харчових добавок та косметичних засобів
- •Для студентів спеціальності 7.091628 “Хімічна технологія харчових добавок та косметичних засобів”.
7.2 Конструктивні схеми будівель
Несучі елементи будівель у сукупності утворюють просторову систему, яка називається його несучим каркасом. Залежно від виду несучого кістяка розрізняють дві основні схеми будівель - безкаркасну (з несучими стінами) і каркасу. Слід відзначити, що для промислових цілей, як правило, проектують каркасні будівлі.
У каркасних будівлях всі навантаження сприймаються системою колон, які разом з горизонтальними елементами (ригелями, балками і фермами) утворюють каркас. Каркас називають повним, якщо його вертикальні елементи (колони) розташовані, як по периметру зовнішніх стін, так і всередині будівлі. Інколи проектують будівлі з неповним каркасом або безкаркасні.
7.3 Основні конструктивні елементи будівель
До основних конструктивних елементів будівель відносяться: фундаменти, колони, стіни, перегородки, перекриття, покриття, сходи, ліфти, вікна, двері, ворота тощо. Елементи будівель діляться на дві основні групи: несучі і огороджувальні. Несучі елементи приймають на себе навантаження від маси будівлі, обладнання і людей, які в ній перебувають. Основними несучими конструктивними елементами є фундаменти, колони і перекриття будівель. Огороджувальні конструктивні елементи будівель (зовнішні і внутрішні стіни, підлоги, покриття, заповнення віконних і дверних прорізів, ворота тощо) служать для захисту приміщень від атмосферних впливів, а також для ізоляції приміщень одне від одного.
7.3.1 Фундаменти
Фундамент - це елемент будівлі нижчий від поверхні землі, який сприймає і передає навантаження від будівлі і обладнання на основу, тобто на шар грунту. Площина, якою фундамент опирається на грунт, називається підошвою фундаменту. Віддаль від поверхні грунту до підошви фундаменту називається його глибиною закладання; остання повинна бути на 0,2...0,25 м нижче рівня сезонного промерзання грунту.
За конструкцією фундаменти діляться на стрічкові і стовпчасті.
Стрічкові фундаменти застосовують у безкаркасних будівлях з несучими стінами. Їх роблять монолітними або збірними з окремих бетонних блоків і залізобетонних плит (подушок).
У промислових будівлях каркасного типу застосовують типові стовпчасті фундаменти, які складаються з плит і підколонника стаканного типу. Верх підколонника встановлюють на 150 мм нижче позначки чистої підлоги першого поверху будівлі. Уніфіковані розміри висот фундаментів є рівними 1,5; 1,8; 2,4; 3,0; 3,6; 4,2 м. Розміри підколонників визначають, виходячи з умов монтажу в стакани типових колон.
Для колон, які мають у січенні розміри 400x400 мм і 500x500 мм застосовують підколонники січенням 900x900 мм, а для колон січенням 400x600 мм і 500x800 мм - 1200x1500 мм.
Глибина входження колони в підколонник 800, 900 мм. Ширину стакану по верху приймають на 150 мм більшою за сторону колони і на 100 мм більшою за низ заглиблення колони. Товщина стінок підколонника повинна бути не меншою 200 мм.
На стовпчасті фундаменти опираються фундаментні балки, які приймають навантаження від цегляних стін і зв’язують їх між собою. Фундаментні балки укладають кінцями на бетонні стовпчики, які розташовані на виступах фундаменту. Верх фундаментних балок є на позначці мінус 0,03м.
Типові фундаментні балки для промислових будівель з кроком колон 6 м виготовляють таврового і трапецієвидного січення з шириною по верху 200, 260, 300, 400 і 520 мм. Висота балок 400, 450 мм.
Для захисту фундаментних балок від тиску грунтів при їх випинанні і захисту нижньої частини зовнішніх стін і підлоги від промерзання, під фундаментними балками викопують траншею глибиною 0,5…0,7 м і заповнюють сипким нетеплопровідним матеріалом. Крім того, між фундаментними балками і стінами укладають гідроізоляцію.
Із зовнішньої сторони по периметру будівлі роблять вимощення з ухилом від будівлі для відведення дощових і талих вод.
