- •1 Загальні вимоги до курсового проекту
- •2 Матеріальні розрахунки
- •3 Принципова технологічна схема виробництва
- •4 Технологічні розрахунки
- •4.1 Загальна методика розрахунку параметрів апаратів безперервної дії
- •4.2 Загальна методика розрахунку апаратів періодичної дії (реакторів ємнісного типу)
- •5 Опис технологічної схеми
- •6 Теплові розрахунки
- •6.1 Розрахунок кількості тепла, яке потрібно підвести або відвести від апарату
- •Атомні теплоємності елементів речовин у твердому () або у рідкому стані (), Дж/(моль·к)
- •6.2 Визначення витрат теплоносіїв і холодоагентів
- •6.3 Визначення поверхні теплообміну
- •Значення коефіцієнтів теплопередачі
- •7 Будівельна частина та компонування обладнання
- •7.1 Основні принципи проектування промислових будівель
- •7.2 Конструктивні схеми будівель
- •7.3 Основні конструктивні елементи будівель
- •7.3.1 Фундаменти
- •7.3.2 Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель
- •7.3.3 Міжповерхові перекриття та покриття
- •7.3.4 Підлоги
- •7.3.5 Двері, вікна, ворота
- •7.3.6 Сходи та ліфти Залежно від призначення сходи промислових будівель ділять на основні, службові, аварійні і пожежні.
- •7.4 Основні принципи компонування технологічного обладнання
- •7.5 Допоміжні будівлі та приміщення промислових підприємств
- •7.6 Деякі вимоги до будівельного проектування і компонування обладнання
- •Література
- •Додаток а
- •Графічна частина
- •Одержання о-толуенсульфаміду
- •Стадія 2. Фільтрування суміші о- і п-толуенсульфамідів
- •1 Характеристика вихідної сировини і готової продукції
- •25% Водний розчин аміаку [5, 6, 7]
- •36% Хлоридна кислота [5, 7, 10, 11]
- •5% Водний розчин гідроксиду натрію [5, 11]
- •2 Матеріальні розрахунки виробництва
- •2.1 Хімізм одержання о-толуенсульфаміду і коефіцієнти виходу по стадіях
- •2.2 Розрахунок витрати вихідного продукту
- •2.3 Постадійні матеріальні розрахунки Стадія 1. Одержання о-толуенсульфаміду
- •Стадія 2. Фільтрування суміші о- і п-толуенсульфамідів
- •Стадія 3. Промивання осаду суміші о- і п-толуенсульфамідів водою
- •Стадія 4. Виділення о-толуенсульфаміду
- •Стадія 5. Фільтрування осаду о-толуенсульфаміду
- •Стадія 6. Промивання осаду о-толуенсульфаміду водою
- •3 Технологічні розрахунки
- •3.1 Умовні позначення при технологічних розрахунках
- •3.2 Норми технологічного режиму
- •3.3 Розрахунок обладнання Реактор р1
- •Реактор р2
- •Мірник розчину аміаку м1
- •Мірник о-толуенсульфохлориду м2
- •Мірник води м3
- •Мірник розчину хлоридної кислоти м4
- •Мірник води м5
- •Сховище розчину аміаку Сх1
- •Збірник фільтрату Зб2
- •Фільтр ф1
- •Фільтр ф2
- •4 Теплові розрахунки
- •Тепловий розрахунок і теплової підстадії
- •Визначення витрати охолоджуючого агенту
- •Визначення поверхні теплообміну
- •5 Технологічна схема та її опис
- •6 Будівельна частина
- •Висновки
- •Література
- •Додаток б Умовні графічні позначення на технологічних схемах
- •Додаток в
- •Характеристика ємнісної апаратури
- •Додаток в.1
- •Номінальний об'єм апаратів (гост 13372-78)
- •Додаток в.2 Номінальні розміри обичайок апаратів
- •Додаток в.3 Основні параметри і розміри корпусів типу вее сталевих зварних посудин і апаратів (гост 9931-85)
- •Додаток в.4 Основні параметри і розміри реакторів закритих з оболонкою, пропелерною мішалкою і електродвигуном
- •Додаток в.5 Номінальні розміри апаратів сталевих емальованих з механічними перемішуючими пристроями (гост 2400-97)
- •Додаток в.6 Розміри сталевих мірників з випуклими днищами і накривками (матеріал - Ст.3)
- •Додаток в.7 Товщина стінок циліндричних сталевих обичайок Ст.3, що працюють під внутрішнім тиском
- •Додаток в.8 Номінальні розміри і маса горизонтальних (довгих) сховищ (матеріал Ст.3)
- •Додаток в.9 Номінальні розміри і маса горизонтальних (коротких) сховищ (матеріал Ст.3)
- •Додаток в.10 Фільтри Фастовського заводу «Червоний Жовтень»
- •Додаток в.11 Апарати пластинчасті теплообмінні
- •Додаток в.12 Параметри кожухотрубних холодильників (гост 15118-79, гост 15120-79, гост 15122-79)
- •Додаток в.13 Рекомендований асортимент труб із вуглецевих та високолегованих сталей
- •Додаток в.14 Основні розміри змійовиків
- •Додаток в.15 Помпи відцентрового типу
- •Додаток в.16 Розпилювальні сушарки
- •Додаток в.17 Номінальні розміри осьових вентиляторів
- •Додаток в.18 Номінальні розміри і маса центробіжних вентиляторів
- •Додаток в.19 Технічні дані і розміри одноходових калориферів
- •Додаток г
- •Властивості речовини і матеріалів
- •Додаток г.1
- •Властивості насиченої водяної пари в залежності від тиску
- •Додаток г.2 Теплота розчинення газоподібного аміаку у воді
- •Додаток г.3 Властивості найважливіших органічних розчинників
- •Додаток г.4 Чисельні значення теплових поправок
- •Додаток г.5 Коефіцієнт теплопровідності деяких матеріалів при 0 – 100 °с
- •Додаток г.6 Коефіцієнт тепловіддачі від теплоізоляції в довкілля
- •Додаток г.7 Густина твердих матеріалів
- •Додаток г.8 Середня питома теплоємність деяких твердих матеріалів
- •Додаток д Умовні позначення на будівельних кресленнях
- •Література
- •Методичні вказівки
- •До виконання комплексного курсового проекту
- •З технології та проектування виробництв харчових добавок та косметичних засобів
- •Для студентів спеціальності 7.091628 “Хімічна технологія харчових добавок та косметичних засобів”.
Значення коефіцієнтів теплопередачі
|
Вид теплообміну |
Коефіцієнти
теплопередачі | |
|
примусовий рух |
вільний рух | |
|
Від газу до газу при звичайному тиску |
10-40 |
4-12 |
|
Від газу до рідини (газові холодильники) |
10-60 |
6-20 |
|
Від пари, що конденсується,до газу (повітряні підігрівачі) |
10-60 |
6-12 |
|
Від рідини до рідини (вода) |
800-1700 |
140-340 |
|
Від рідини до рідини (олива) |
120-270 |
30-60 |
|
Від пари, що конденсується, до води (підігрівачі) |
800-3500 |
300-1200 |
|
Від пари, що конденсується, до органічних рідин (підігрівачі) |
120-340 |
60-170 |
|
Від пари органічних рідин, що конденсується, до води (конденсатори) |
340-870 |
230-460 |
|
Від пари, що конденсується, до киплячої рідини (випаровувачі) |
- |
300-2500 |
Якщо у середині реакційного
апарату додатково до оболонки із заданою
поверхнею теплообміну
встановлений змійовик, то його розміри
визначають наступним чином:
- знаходять поверхню теплообміну змійовика:
,
де
- повна розрахована поверхня теплообміну,
м2;
-
визначають
довжину труби
(з
діаметром
,
з якої виготовлено змійовик):
![]()
- приймають діаметр витка змійовика в залежності від діаметру апарату:
![]()
і визначають довжину одного
витка змійовика:
;
- підраховують число витків
змійовика:
.
- приймають крок між витками
змійовика
і підраховують висоту
змійовика.
7 Будівельна частина та компонування обладнання
7.1 Основні принципи проектування промислових будівель
Проектування промислових будівель хімічної промисловості повинно задовільняти, в першу чергу, вимоги досконалої технології, забезпечити необхідні санітарно-гігієнічні умови для працівників, бути простим у компонуванні, забезпечувати можливість зміни технологічного процесу, відповідати вимогам економіки, індустріалізації будівництва, а також вимогам естетики.
Промислові будівлі повинні бути, як правило, прямокутної форми в плані і відповідати чинним нормам, каталогам і стандартам на будівельні вироби і матеріали.
Тепер індустріальне будівництво ведуть з використанням типових уніфікованих будівельних конструкцій і деталей. Уніфікація здійснюється на основі єдиної модульної системи в будівництві (ЄМС). За основний модуль М прийнято розмір 100 мм. Збільшені модулі: 12000, 6000, 3000, 1500, 1200, 600, 300 і 200 мм; дробові модулі: 50, 20, 10, 5, 2 і 1 мм.
Основними параметрами, що забезпечують уніфікацію проектних рішень і типізацію конструктивних елементів будівлі, є прогін, крок колон і висота будівлі (поверху).
Прогін — відстань між осями колон у напрямку, що відповідає прогону основної несучої конструкції покриття (балки, ферми). У більшості випадків прогони одноповерхових промислових будівель мають 12, 18, 24 м тощо (через 6 м).
Крок колон - відстань між осями у напрямку, що відповідає осі основної несучої конструкції, і в більшості випадків він рівний 6 і 12 м.
Добуток величини прогону на крок колон складає сітку колон, наприклад, 12x6, 18x6 м тощо. Всі осі сітки колон поділяються на повздовжні та поперечні. На кресленнях поперечні осі позначають арабськими цифрами, а повздовжні - буквами українського алфавіту. Букви З, О, X, Ц, Ч, Ш, Щ, И, І для позначень осей застосовувати не слід.
Прийняте маркування осей зберігається для всіх випадків зображення даної будівлі на всіх листах проекту.
Маркування осей у плані починають з лівого нижнього кута сітки. На розрізах будівлі показують основні її позначки, тобто відстань від підлоги до даного рівня. Позначку вказують у метрах.
Позначку підлоги першого поверху приймають за ±0,000 (нульова позначка). Позначка нижче підлоги вказується із знаком мінус, вище підлоги - без усякого знаку.
Висотою одноповерхових будівель вважається віддаль від підлоги до низу основної несучої конструкції покриття; висотою поверху багатоповерхових будівель - віддаль між рівнями підлог суміжних поверхів. Поверхи можуть мати висоту 3,6…7,2 м з градацією розмірів через 0,6 м.
