- •1 Загальні вимоги до курсового проекту
- •2 Матеріальні розрахунки
- •3 Принципова технологічна схема виробництва
- •4 Технологічні розрахунки
- •4.1 Загальна методика розрахунку параметрів апаратів безперервної дії
- •4.2 Загальна методика розрахунку апаратів періодичної дії (реакторів ємнісного типу)
- •5 Опис технологічної схеми
- •6 Теплові розрахунки
- •6.1 Розрахунок кількості тепла, яке потрібно підвести або відвести від апарату
- •Атомні теплоємності елементів речовин у твердому () або у рідкому стані (), Дж/(моль·к)
- •6.2 Визначення витрат теплоносіїв і холодоагентів
- •6.3 Визначення поверхні теплообміну
- •Значення коефіцієнтів теплопередачі
- •7 Будівельна частина та компонування обладнання
- •7.1 Основні принципи проектування промислових будівель
- •7.2 Конструктивні схеми будівель
- •7.3 Основні конструктивні елементи будівель
- •7.3.1 Фундаменти
- •7.3.2 Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель
- •7.3.3 Міжповерхові перекриття та покриття
- •7.3.4 Підлоги
- •7.3.5 Двері, вікна, ворота
- •7.3.6 Сходи та ліфти Залежно від призначення сходи промислових будівель ділять на основні, службові, аварійні і пожежні.
- •7.4 Основні принципи компонування технологічного обладнання
- •7.5 Допоміжні будівлі та приміщення промислових підприємств
- •7.6 Деякі вимоги до будівельного проектування і компонування обладнання
- •Література
- •Додаток а
- •Графічна частина
- •Одержання о-толуенсульфаміду
- •Стадія 2. Фільтрування суміші о- і п-толуенсульфамідів
- •1 Характеристика вихідної сировини і готової продукції
- •25% Водний розчин аміаку [5, 6, 7]
- •36% Хлоридна кислота [5, 7, 10, 11]
- •5% Водний розчин гідроксиду натрію [5, 11]
- •2 Матеріальні розрахунки виробництва
- •2.1 Хімізм одержання о-толуенсульфаміду і коефіцієнти виходу по стадіях
- •2.2 Розрахунок витрати вихідного продукту
- •2.3 Постадійні матеріальні розрахунки Стадія 1. Одержання о-толуенсульфаміду
- •Стадія 2. Фільтрування суміші о- і п-толуенсульфамідів
- •Стадія 3. Промивання осаду суміші о- і п-толуенсульфамідів водою
- •Стадія 4. Виділення о-толуенсульфаміду
- •Стадія 5. Фільтрування осаду о-толуенсульфаміду
- •Стадія 6. Промивання осаду о-толуенсульфаміду водою
- •3 Технологічні розрахунки
- •3.1 Умовні позначення при технологічних розрахунках
- •3.2 Норми технологічного режиму
- •3.3 Розрахунок обладнання Реактор р1
- •Реактор р2
- •Мірник розчину аміаку м1
- •Мірник о-толуенсульфохлориду м2
- •Мірник води м3
- •Мірник розчину хлоридної кислоти м4
- •Мірник води м5
- •Сховище розчину аміаку Сх1
- •Збірник фільтрату Зб2
- •Фільтр ф1
- •Фільтр ф2
- •4 Теплові розрахунки
- •Тепловий розрахунок і теплової підстадії
- •Визначення витрати охолоджуючого агенту
- •Визначення поверхні теплообміну
- •5 Технологічна схема та її опис
- •6 Будівельна частина
- •Висновки
- •Література
- •Додаток б Умовні графічні позначення на технологічних схемах
- •Додаток в
- •Характеристика ємнісної апаратури
- •Додаток в.1
- •Номінальний об'єм апаратів (гост 13372-78)
- •Додаток в.2 Номінальні розміри обичайок апаратів
- •Додаток в.3 Основні параметри і розміри корпусів типу вее сталевих зварних посудин і апаратів (гост 9931-85)
- •Додаток в.4 Основні параметри і розміри реакторів закритих з оболонкою, пропелерною мішалкою і електродвигуном
- •Додаток в.5 Номінальні розміри апаратів сталевих емальованих з механічними перемішуючими пристроями (гост 2400-97)
- •Додаток в.6 Розміри сталевих мірників з випуклими днищами і накривками (матеріал - Ст.3)
- •Додаток в.7 Товщина стінок циліндричних сталевих обичайок Ст.3, що працюють під внутрішнім тиском
- •Додаток в.8 Номінальні розміри і маса горизонтальних (довгих) сховищ (матеріал Ст.3)
- •Додаток в.9 Номінальні розміри і маса горизонтальних (коротких) сховищ (матеріал Ст.3)
- •Додаток в.10 Фільтри Фастовського заводу «Червоний Жовтень»
- •Додаток в.11 Апарати пластинчасті теплообмінні
- •Додаток в.12 Параметри кожухотрубних холодильників (гост 15118-79, гост 15120-79, гост 15122-79)
- •Додаток в.13 Рекомендований асортимент труб із вуглецевих та високолегованих сталей
- •Додаток в.14 Основні розміри змійовиків
- •Додаток в.15 Помпи відцентрового типу
- •Додаток в.16 Розпилювальні сушарки
- •Додаток в.17 Номінальні розміри осьових вентиляторів
- •Додаток в.18 Номінальні розміри і маса центробіжних вентиляторів
- •Додаток в.19 Технічні дані і розміри одноходових калориферів
- •Додаток г
- •Властивості речовини і матеріалів
- •Додаток г.1
- •Властивості насиченої водяної пари в залежності від тиску
- •Додаток г.2 Теплота розчинення газоподібного аміаку у воді
- •Додаток г.3 Властивості найважливіших органічних розчинників
- •Додаток г.4 Чисельні значення теплових поправок
- •Додаток г.5 Коефіцієнт теплопровідності деяких матеріалів при 0 – 100 °с
- •Додаток г.6 Коефіцієнт тепловіддачі від теплоізоляції в довкілля
- •Додаток г.7 Густина твердих матеріалів
- •Додаток г.8 Середня питома теплоємність деяких твердих матеріалів
- •Додаток д Умовні позначення на будівельних кресленнях
- •Література
- •Методичні вказівки
- •До виконання комплексного курсового проекту
- •З технології та проектування виробництв харчових добавок та косметичних засобів
- •Для студентів спеціальності 7.091628 “Хімічна технологія харчових добавок та косметичних засобів”.
7.3.2 Колони одноповерхових і багатоповерхових будівель
Колони – основний несучий елемент каркасних бедівель. Їх виготовляють із залізобетону або сталі. Збірні залізобетонні колони бувають суцільними (квадратного або прямокутного перерізу) і двогілковими.
Виступи (консолі) на колонах призначені для встановлення на них ригелів, підкранових або кроквяних балок.
Для багатоповерхових будівель промисловість випускає уніфіковані колони 2- і 3-поверхової нарізки. За необхідності спорудження будівель з більшою кількістю поверхів під час будівництва довжину колон збільшують, стикуючи відрізки зі зварюванням закладних деталей і замонолічуванням бетону.
Проектуючи будівлі з різними висотами, застосовують колони з двосторонніми консолями, розташованими на різній висоті.
У багатоповерхових будівлях застосовують колони суцільного перерізу 400х400 мм і 400х600 мм.
Залізобетонні колони квадратного і прямокутного перерізу заглиблюють у стакани стовпчастих фундаментів на глибину 750 мм (будівлі без мостових кранів), 850 мм (для будівель з мостовими кранами), а двогілкові колони – на глибину 900 і 1200 мм від верхнього зрізу стакану.
7.3.3 Міжповерхові перекриття та покриття
Основними несучими елементами міжповерхового перекриття є залізобетонні ригелі, на які опираються залізобетонні ребристі плити перекриття з номінальною довжиною 6 м і шириною 1,5 м (основні), або 0,75 м (добірні). Висота плит перекриття - 0,4 м.
Використовують ригелі двох типів: для прогонів 6 м - прямокутного січення і для прогонів 6 і 9 м - з боковими полицями. Ригелі прямокутного січення застосовують у перекриттях, у яких монтують “провисле” обладнання. Висота ригелів - 0,8 м.
Для опирання “провислого” обладнання застосовують спеціальні залізобетонні конструкції монтажних панелей , що складаються з головних і другорядних балок і плит. Головні балки опираються на поперечні ригелі прямокутного січення так, що верхні площини їх та плит перекриття співпадають. На головні балки опираються другорядні. Балки під горизонтальні апарати мають таврове січення з поличкою шириною 730 мм. Ширина низу балки 200мм, а висота 700мм.
Інколи, у міжповерхових покриттях передбачають монтажні отвори завширшки 1,5; 3,0; 4,5 м. При їх встановленні застосовують сталеві конструкції.
Покриття складається з основної несучої конструкції (балки, ферми), несучої частини (плити покриття) і покрівлі. У промисловому будівництві, в основному, застосовують безпрогонну систему покриття, при якій безпосередньо на кроквяні балки або ферми укладають ребристі плити покриття.
Для покриття будівель прогоном 6,9,12 і 18 м застосовують одно- і двосхилі кроквяні балки з ухилом 1:12 або 1:15. Вони мають тавровий або двотавровий переріз. Двосхилі кроквяні балки прогоном 12 і 18 м виготовляють гратчастими. Для прогонів 18 і 24 м використовують також типові залізобетонні безрозкосі ферми. Якщо прогін будівлі більший ніж 24 м, ферми роблять сталевими.
Під час проектування одноповерхових будівель для зменшення кількості колон середніх рядів і отримання більших вільних площ, на колони середніх рядів з кроком 12 м встановлюють підкроквяні ферми, на які опираються кроквяні конструкції через 6 м. Це дає змогу використовувати плити настилу завдовжки 6 м.
Для покрить промислових будівель несучим настилом є ребристі залізобетонні плити розмірів: 1,5х6 м заввишки 300 мм і 1,5х12; 3х12мзаввишки 450 мм.
Плити завширшки 1,5 м встановлюють в тих місцях, де може бути найбільше накопичення снігу у зимовий період (в перепадах профілю покриття, біля ліхтарів), коли несуча здатність плит завширшки 3 м недостатня.
У вибухонебезпечних будівлях застосовують плити настилу з прямокутними отворами між ребрами і їх встановлюють з проміжком 1,5 м. Отвори в плитах закривають арматурною сіткою і хвилястимиазбестоцементними листами, на які укладають утеплювач і гідроізоляцію. Вибухова хвиля у випадку вибуху, проходить через отвори в плитах, не руйнуючи при цьому несучу конструкцію.
До огороджувальної частини покриття, крім плит, входить покрівля, яка складається з таких шарів:
- пароізоляція (за наявності підвищеної вологості у приміщеннях) з одного шару рулонного матеріалу на мастиці;
- плитний утеплювач;
- гідроізоляція (безшовні рулонні матеріали).
