zalik

Наука:сучасне розуміння і суспільне значення

ЕТАПИ ЕВОЛЮЦІЇ ПОЗИТИВІЗМУ

-класичний

-психологічний

-неопозитивізм

-постпозитивізм

Парадигма (дисциплінарна матриця) – сукупність знань, методів і цінностей, що беззастережно поділяються членами наукового співтовариства; обумовлює спектр значимих наукових проблем і можливі способи їхнього розв’язання, одночасно ігноруючи ті факти і теорії, які з нею не узгоджуються (час виступає в ролі сили переконання, а носії старого переконання природно помирають)

Хід наукової революції за Т.Куном

Класичний позитивізм (класична наука)	Постпозитивізм (некласична наука)
Наукове знання та беззмістовна метафізика	Наука+філософія, теоретичний плюралізм
Об’єктивність науки, дегуманізація науки	Пов’язаність з ціннісно-цільовими структурами
Раціоналізація нераціонального	Панівне становище нераціонального (Томас Кун)
Виключення особистої свободи, суб’єктивності, формалізовані методи	Свобода думки і творча уява + раціональність, особлива роль інтуїтивних методів

Схема отримання нового наукового знання (Новіков А.М.)

Інтуїція (лат. “пильно дивитися”) – здатність безпосереднього осягнення істини

Характерні риси наукової інтуїції: 1) принципова неможливість одержання результату шляхом прямого, логічного висновку; 2) принципова неможливість одержання результату шляхом чуттєвого пізнання; 3) впевненість в абсолютній істинності результату; 4) несподіваність і безпосередня очевидність результату; 5) неусвідомленість механізму творчого акту, шляхів і методів

Образ майбутнього:

- складне динамічне і суперечливе утворення

- відображає співвідношення ідеального і реального

- залежить від культурного контексту

- містить інтуїтивні елементи

Інтуїція у футурології – конструювання образу майбутнього:

- джерело особистої геніальності художника, науковця, футуролога;

- основна ціль – дистанціювання від реальності сьогодення і наближення до іншої реальності;

- ідеал майбутнього – інобуття;

- образ майбутнього – прорив за горизонт очевидності;

- футурологія як поле оформлення образів майбутнього є розвитком суб’єктності людства, його історичної свідомості

ТЕНДЕНЦІЇ У СФЕРІ ПОЛІТИКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН: глобалізація і нове світове правління

РІВНІ СПІВЖИТТЯ ТА ЛЕГІТИМНІСТЬ ВЛАДИ:

1.локальний

2.національний

3.регіональний

4. глобальний

СУБ’ЄКТИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

ПЕРІОДИЗАЦІЯ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Корені глобалізації	Античні ідеї глобальної еволюції Ідеї світового правління Прогресистське бачення нового часу Цивілізовані і нецивілізовані народи Колоніалізм
Індустріальні зміни 19-20 ст.	Розвиток торгівлі Мореплавство Фінансові відносини Регулювання технічних питань Ідеї світової революції Маркса
Сучасний етап з 1970-их років	ТНК і транснаціональний капітал Жертви глобалізації Імперіалізм США Глобальні проблеми Глобальні кризи

CФЕРИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

- політична

- економічна

- інформаційн-комунікативна

- культурно-духовна

ПЛЮСИ І МІНУСИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Переваги	Недоліки
Можливості збільшення справедливості	Поглиблення розшарування
Вирішення глоб. проблем	Ослаблення демократії і сумнівна легітимність влади
Боротьба з злочинністю	Неможливість управління надскладними системами з одного центру
Використання технологій третім світом	Бідні завжди позаду
	Ослаблення традицій і соціальних зв’язків
	Відступ Заходу від традиційних цінностей
	Зростання відчуження

КОНЦЕПЦІЇ НОВОГО СВІТОВОГО ПОРЯДКУ

ОСНОВИ ГЛОБАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МВФ

• приватизація

• лібералізація

• іноземні інвестиції

КРИТИКА ГЛОБАЛІЗМУ І ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

АНТИГЛОБАЛІСТИ ТА АЛЬТЕРГЛОБАЛІСТИ

ЗА	ПРОТИ
Особисті якості	Комерціалізації
Національні і релігійні почуття	Консюмеризму
Різноманіття ідей	Засилля реклами і брендів
Творчу самореалізацію	Всевладдя корпорацій
Охорону довкілля	МВФ і СОТ
Самоорганізацію	Фінансових спекуляцій
Взаємодопомогу

Методи футурології

Causal Layered Analysis

Особливості методів футурології

- Інтуїтивно-логічний синтез історичних, культурологічних, політологічних, геополітичних, теологічних та інших підходів

- Інтуїтивне заглиблення, виявлення сили колективного Я, архетипів, активізація колективної свідомості

- Врахування ідей позитивізму (раціоналізація нераціонального) та постпозитивізму (панування нераціонального)

- Свобода думки, творчої уяви – найважливіший критерій глибини футурологічних досліджень

Засади CLA

-Розкриття глибинних причин; дистанціювання від теперішнього для глибшого аналізу

-Врахування цивілізаційного та епістемологічного  факторів

-Ціль – віднайдення довгострокових рішень, створення кращих літаній

-Деконструкція і реконструкція реальності, рух уздовж двох вимірів

Вертикальні рівні CLA

Горизонтальні рівні CLA

1)визначення проблеми (що є проблемою)

2) джерела інформації про проблему (де проблема/рішення текстуалізовані)

3) рішення проблеми (яким є можливе рішення)

4) суб’єкти вирішення (хто може вирішити проблему)

Рівень	Проблема	Рішення	Суб’єкт	Джерела
Літанія(повсякденність)	неглибокийрівень; переважнокількіснийвимір	короткостроковийпідхід	уряд	ЗМІ
Соціальнасистема (суспільство, технології, економіка, довкілля, політика)	розкриттякороткостроко-вихісторичнихфакторів	інтегрованийпідхід, системнірішення(ключ– взаємовідносиниміжчастинамисистеми)	партнерство  міжрізнимисекторамисуспільства– урядом, бізнесом, громадян. суспільством, окремимиособами	науковалітература
Світоваперспектива (дискурс-парадигма)	зосередженнянапоходженніпроблеми, аналізглибокихструктур	дослідженняреальності, політикинаосновірізнихпоглядівнасвіт, парадигм, дискурсів	філософи, письменники, особипозадомінантнимдискурсом	філософські, ідеологічнітаін. праці
Міфіметафора	маютькореніуглибиннихструктурах, несвідомому	розкриттяміфуіметафор, створенняальтернативнихметафор, рішеннярідконараціональнійоснові	колективненесвідоме,якеспрямовуєтьсявідповіднимилідерами, містиками	роботимитців, містиківіін.

Характеристика рівнів

Літанія	видиміхарактеристики	кількіснітренди, проблеми, політичніцілі; видимий, очевиднийрівень
Соціальнасистема	системи(суспільна, технологічна, економічна, охоронидовкілля, політична)	соціальніпричини; інтерпретаціякількіснихданих; науковіпоясненняіакадемічнийаналізвмежахдомінантноїпарадигми
Світоваперспек-тива	визначенняякаперспективадомінуєуконкретномусценарії	дослідженнярізнихдискурсів, альтернативнихсценаріїв; основидлярозуміннялітанії
Міфіметафора	історія, щолежитьвоснові	цивілізаційнийрівеньідентичності; використанняемоційногодосвіду; виявленняглибиннихісторій, колективнихархетипів

CLA: Дженніфер Гідлі «Вплив глобалізації на молодь»

Літанія

•Молодь: люди від 15 до 24 р., 18% населення Землі

•100 молодих людей: 51 чоловіків, 49 жінок; 49 в селі, 51 в містах; 60 азіатів, 15 африканців, 9 латиноамериканців; 15 неграмотних (9 жінок); 64 живуть на менше 1тис.дол. в рік; 11 більше ніж 10тис.дол. в рік.

•Інші дані – безробіття, наркоманія, злочинність, вагітність неповнолітніх тощо

Соціальна система

•1) макро-економічне пригноблення (sweat factory).

•2) фабрична модель освіти - поширення цінностей і культури західного матеріалістичного світогляду; - теорія людського капіталу; - однорідність і одноманітність освіти; - звужене розумінні грамотності; - вищість західного, недолугість місцевих освітніх систем, цінностей, мудрості; промивання мізків, культурний геноцид.

•3) ЗМІ - транснаціональний інформаційний продукт; - міжнародний соціальний простір в інтернеті; - конфлікт між уніфікованими рольовими моделями і боротьбою за індивідуальність і ідентичність; - агресивний ринковий консюмеризм.

Світова перспектива

Англійська мова- раціональність, інструменталізм, батьківська мова Індивідуалізм — егоїзм 70-х, розвал соц. структур, фрагментація соц. клею Колонізація уяви — комп. ігри, насильство, зниження чутливості Секуляризація — криза цінностей, втрата цілі і значення, dont care Довкілля - “незелена” реальність, психічні хвороби

Міф та метафора

•міфи матеріалізму;

•ідеї культурної вищості з часів Просвітництва;

•міфи раціоналізму, редукціонізм, виключення уяви, натхнення, інтуїції;

•три типи відчуження західної людини: а) космологічне (Копернік); б) онтологічне (Декарт «Я мислю, отже, існую»); в) епістемологічне.

•ідеї «анти-філософії» нігілізму і постмодернізму.

Рекомендації

•цілісна освітня система;

•включення естетики мистецтва, музики, театру;

•створення можливостей для залучення у вартісні справи;

•баланс між інтелектуальним/когнітивним, мистецьким/образним та практичним/життєвим у освіті.