Завдання 3. Школи індійської філософії. Школа ньяя.

При ознайомленні з філософією школи “н’яя” зверніть увагу на те, що головними поняттями її є засоби і об’єкти пізнання. Існування кожного з них представники цієї школи логічно обґрунтовують.

Ознайомтесь із тим, як сучасні джерела передають доведення ньяїками існування душі: “1) узгодженість і спадковість життєвого досвіду індивіда свідчать про наявність в ньому незмінного ідентичного початку, бо тіло постійно оновлюється; 2) самоочевидність понять чеснота і гріховність без душі втратили б увесь свій сенс; 3) здатність усвідомлення, впізнавання і пам’ять мають чомусь належати, але у жодному органі тіла вони не виявляють себе;4) неможливо пояснити всі ці факти припущенням серії миттєвих станів психіки [як вважають буддисти]”.

Чи погоджуєтеся ви з такою аргументацією? Спробуйте розвинути її як в напрямі виявлення прийнятних тез, так і сумнівних.

“(Засоби пізнання) поділяються на сприйняття, виведення, аналогію та свідчення священних текстів”. Наскільки на вашу думку таке розуміння відповідає сучасним уявленням? Чим ви могли би доповнити означені засоби пізнання іншими, відомими вам?

За даними сучасних досліджень, можна так подати відношення ньяїків до виправданого пізнання: “Існує невизначене (безпосереднє) сприйняття. Воно не є знанням, а лише його зародком. Існує також визначене сприйняття, це сприйняття, пов”язане із назвою предмету. Тільки визначене сприйняття встановлює подібність та відмінність предметів. Невизначене пізнання – перша сходинка єдиного процесу, друга сходинка – визначене сприйняття або пізнаюче судження. Воно пов’язане із ім’ям та класом предметів. Ми сприймаємо лише завдяки мисленню, оскільки невизначене сприйняття – ніщо, а визначене – все”. Осмислюючи ці твердження, порівняйте їх із сучасними уявленнями про рівні пізнання. Зверніть увагу на те, в чому представники школи ньяя вбачали основні відмінності поміж чуттєвим пізнанням та раціональним. Наскільки це, на вашу думку є справді важливим?

Школа ньяя пропонує такий зразок побудови правильного, логічно обґрунтованого висновку: “1) судження, яке має бути доведеним (напр. „на горі вогонь”); 2) засновок цього доведення („бо там дим”); 3) судження спільності, підтверджене прикладом („де вогонь, там і дим”); 4) судження про те, що така спільність має місце в даному випадку („на тій горі дим”); 5) висновок („значить, на тій горі вогонь”)”.

Наведіть приклади звичного для нас способу побудови правильного “логічного” судження.

Завдання 4. Школи індійської філософії. Школа санкх’я.

Філософія школи санкх’я має своє особливе вчення про засади світобудови (переважно – це своєрідне вчення про матерію); ознайомтесь із наведеними нижче тезами цієї школи та спробуйте вкласти це в більш-менш завершений погляд.

“(Доведення існування пракріті – тонкої матерії): Ми бачимо, що світ – це ланцюг наслідків, що повинні мати причину. Що є причиною світу? – Це не може бути пуруша (духовне начало) або Я, оскільки Я не постає ані причиною, ані наслідком будь-чого. Тому причиною світу повинно бути не-Я – дещо відмінне від Я або свідомості… Тут слід навести такі положення: а) всі речі (в т.ч. – інтелект) є обмеженими та взаємопов’язаними; але повинна існувати необмежена та незалежна причина їх буття; б) всі речі мають деякі загальні причини, оскільки всі вони здатні викликати задоволення, біль або байдужість; маючи саме такі властивості, речі повинні мати загальну причину; в) всі наслідки постають породженням деякої причини, тому світ речей, що всі є наслідками, повинен приховано міститися у світовій причині… Тим самим ми досягаємо єдиної, необмеженої, нічим не зумовленої, все проникаючої та первинної причини, що включає усе, окрім Я…”

“Пракріті складається із (єдності) трьох якостей (гун), що називаються саттва (легкість, світло, що породжує задоволення), раджас (рух, активність, що породжує страждання) і тамас (пасивність, протидія, що породжує байдужість)”.

Уважно перечитайте наведені фрагменти, проаналізуйте їх задля того, щоби зорієнтуватись: а) якою мірою в них спрацьовує логіка, а якою – аналогія, метафора; б) якою мірою погляди представників санкх’я спрямовані на пізнання світу, а якою апелюють до певних властивостей людини; в) чому, на ваш погляд, представники школи санкх’я виводили за межі пракріті духовне, свідомість; якою мірою це є виправданим?

Ознайомтесь із основними тезами школи санкх’я щодо іншого – духовного – начала світу:

“Другим типом первинної реальності постає Я (пуруша). Його існування повинно бути визнане всіма. Кожна людина відчуває та розуміє те, що вона існує, що їй належать ті чи інші речі. Відчуття власного існування – найбільш природне та незаперечне. І справді, ніхто ж бо не зможе заперечувати своє Я, оскільки навіть заперечення передбачає реальність Я. Тому існування Я постає самоочевидним, а його не існування не може бути доведеним… Я відрізняється від від тіла і чуття, від розуму та інтелекту (буддхі). Воно не належить світу об’єктів. Я – це не тіло і не сукупність станів свідомості. Я – це дух (пуруша), що володіє свідомістю, що завжди є суб’єктом ніколи не стає об’єктом якогось пізнання. Я – це стала стійка свідомість, в якій немає ні змін, ні активності. Всі зміни та діяльність, всі задоволення та страждання належать лише пракріті та її продуктам…”. Визначте, наскільки вдалими та правильними (на ваш погляд) були уявлення представників санкх’я про духовне начало буття. Яка позиція перш за все окреслюється в найперших тезах школи санкх’я – монізм, дуалізм, плюралізм?

Прочитайте положення, що передають особливості з’єднання пракріті та пуруші: “Зв’язок поміж пракріті та пурушею подібний до того, яким є зв’язок між сліпим та кульгавим. Адже була в давнину притча про співдружність між безногим та сліпим: другий переносив на спині першого, а той вказував йому шлях. Так само і пуруша не здатний діяти сам собою, а ніби втягується в активність пракріті, залишаючись насправді нею незаторкнутим”. Зверніть увагу на те, яку саме роль виконує кожний із початків буття в їх співдружності; уясніть також і те, що саме тонкій матерії (пракріті) відведена тут роль активного начала. Як ви можете це пояснити?

“Бо ж пуруша, перебуваючи у пракріті, насолоджується гунами (якостями пракріті – див. вище), породженими пракріті. Його (пуруші) пов’язаність із гунами – причина народжень в добрих чи поганих лонах. Але вищий атман – що споглядає, погоджується, є носієм, великим володарем, - саме він є позамежним духом в цьому тілі. Хто знає так пурушу і пракріті, а також її гуни, хоча й продовжує існувати, не відроджується більше…”

Зробіть необхідні та доречні висновки щодо того, як саме пов’язані між собою онтологічні та етичні ідеї школи санкх’я. Дайте загальну оцінку ідеям цієї школи та аргументуйте своє до неї ставлення.