Використання першоджерел в опрацюванні теми.

Завдання 1. Особливості східного та західного типів філософствування.

Поміркуйте над яскраво виразними та всесвітньо відомими словами Р.Кіплінга (англійського поета та письменника), спробуйте дати їм детально аргументовану оцінку: “Захід є Захід, а Схід є Схід, і з місця не зрушить жоден,

доки не стануть Земля й Небеса на суд – на Страшний - Господень” (“Запад есть Запад, Восток есть Восток, и с места они не сойдут, пока не предстанет Небо с Землей на Страшный Господен суд”).

Уважно перечитайте судження одного із авторитетів в галузі порівняльного аналізу східних та західних цивілізацій – Рене Генона, дайте їм своє тлумачення, оцінку. Уясніть належною мірою зміст цих суджень.

“Ототожнення традиції із цивілізацією в цілому постає абсолютно виправданим тоді, коли мова йде про Схід, оскільки будь-яка цивілізація Сходу, узята в цілому, може по суті розглядатись як традиційна за своїм характером. Що стосується цивілізації Заходу, то вона, навпаки, втратила свій зв’язок із традицією, можна сказати, остаточно, якщо не брати до уваги релігійного елементу, який лише незначною мірою цей зв’язок зберігає. Суспільні інститути, що розглядаються в якості традиційних, повинні бути пов’язаними самим принципом свого існування із певними доктринами, які також постають традиційними незалежно від того, мають вони релігійний, метафізичний чи якійсь інший характер… Щось подібне існувало і в середньовічній Європі,.. проте задля того, щоби така аналогія не завела нас надто далеко, треба відразу додати, що тут метафізика ніколи не була відокремленою від теології, тобто спеціального призначення в галузі релігії… Вже у греків ритуали та символи, успадковані від давніх традицій, швидко втрачали своє вихідне і точне значення. Через це символи деградували до простих алегорій, а потім перетворились у міфи…” (Р.Генон).

На яких найперших особливостях західних та східних цивілізацій наголошує Р.Генон? Що він вважає засадами традиціоналізму та західного прогресизму?

Прокоментуйте вислів американського мислителя Ральфа Емерсона (ХІХ ст.): “Європа завжди запозичала у східного генія свої релігійні імпульси”. Що цей вислів може додати до наведених раніше міркувань Р.Генона? Як би ви назвали окреслену тут особливість східного та західного типу інтелектуалістики?

У продовження теми порівняння Сходу та Заходу ознайомтесь із ще одним міркуванням: “Людину традиційної культури, що наділена особливим типом свідомості, можна легко вирізнити за чисто зовнішніми ознаками: вона буде, по-перше, ретельно дотримуватись своєї брахми (тут – духовне ядро особистості) та, по-друге, ретельно відтворювати традиційні тексти…” (В.Семенцов).

Як ви вважаєте, якою мірою наведену далі тезу можна вживати для характеристики західної та східної культури: “Ритуал є ніщо інше, як система прийомів для транслювання особистості” (В.Семенцов). В якому типі культури таке розуміння постає органічним? Поінтрепретуйте в тому ж дусі і міркування Г.Гессе (швейцарський письменник ХХ ст.): “Духовні вправи та медитації (духовні самозаглиблення) через послідовність сходинок ведуть до мети – пізнання. Воно засновано на тому, що “Я” постає як омана; усвідомлення “Я” заміняється усвідомленням всезагального; відроджена душа повертається від відокремленості та заблуджень до світової цілісності…”

Ознайомтесь, нарешті, із твердженнями, що стосуються східного та західного типу філософії; подумайте над тим, як саме на філософії позначились провідні особливості західного та східного типу цивілізації:

“Для європейської думки звернення до так несхожої на неї індійської має подвійний інтерес… Європейська думка, (по-перше,) виходить із визнання етичного світогляду та життєствердження найбільш цінним за змістом світоглядом. Індійська думка визначена іншим переконанням – життєвідкиданням; відповідно тим, що досконалим світоглядом постає містика. Світо та життєствердження значить, що людина розглядає буття як дещо цінне саме по собі. Відповідно, вона намагається зробити його досконалим в собі та зберігати і підтримувати навколо себе. Світо та життєвідкидання в індійській думці значить, що людина, навпаки, розглядає буття як дещо безглузде; відповідно, вона вирішує сприяти його припиненню, зупинці волі до життя в самій собі… (По-друге,) індійська думка вчить нас краще розуміти те, що відбувається у нашій власній…” (А.Швейцер). Спробуйте навести приклади із життя, мистецтва, історії, що розкривали би та коментували наведені судження.

Завдання 2. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.

При вивченні індійської філософії треба звернути увагу на те, що для індійського світогляду основоположною є міфологічна тема акту самопожертви. Цим актом Бог породжує Всесвіт, і цим актом людина, наслідуючи божественний приклад, воз’єднується з Богом. Ознайомтесь із тим, як подана ця тема у “Рігведі”:

Тисячоголовий, тисячоокий і тисячоногий Пуруша.*

Він володарює над безсмертям (над усім)…

Боги, здійснюючи пожертву,

приносили Пурушу в жертву.

Весна була його жертовною оливою, літо - дровами,

осінь – самою жертвою.

Коли розділили Пурушу, на скільки частин він був розділений?

Чим стали вуста його, чим руки, чим бедра, чим ноги?

Кастою Брахманів стали його вуста, руки – Кшатріїв кастою.

Його бедра стали вайш’єю, з ніг виник Шудра.

Місяць народився з його розуму, з очей виникло Сонце,

з вуст – Індра і Агні, з дихання

виник вітер.

З пупка виник повітряний простір, з голови – небо.

З ніг – Земля, сторони світу – зі

слуху. Так утворились світи.

Уважно прочитайте поданий вище уривок, зверніть увагу на його особливу метафоричну мову; найдіть у ньому моменти, що свідчать про перевагу духовного над матеріальним у світогляді індоаріїв; пригадайте світотворчі міфи у інших культурах, порівняйте їх з вищенаведеним, вкажіть на спільне і відмінне. Спробуйте окреслити, щодо яких відомих явищ, аспектів життя Стародавньої Індії даний текст відігравав евристичну та пояснювальну роль.

Прочитайте уривки знаменитого “Космогонічного гімну” із Рігведи, визначте його змістові наголоси.

Тоді не було ні сущого, ні несущого;

Не було ні повітряного простору, ні неба над ним.

Що в русі перебувало? Де? Піч чиїми шатами?

Чи були води, непроникнені, глибокі?

Спочатку пітьма була прихована пітьмою,

Все було нерозрізненим, плинним. –

Від великого тапаса народилось Єдине,

Покрите порожнечею.

Із чого виникла ця світобудова, чи створив

Хто її, чи ні?

Хто це бачив на вищому небі,

Той воістину знає. А якщо не знає?

Зверніть увагу на поєднання у даному уривку стверджень та запитань; як на вашу думку, чи присутні в цьому фрагменті зародки філософії? В чому саме ви їх можете побачити?

Ознайомтесь із іншими давньоіндійськими версіями виникнення світу, дайте їм свою інтерпретацію, тобто з’ясуйте, що саме вважалось найпершим початком світу, яке значення йому надавалось.

“Водами воістину було це начало, лише морем. Ці води міркували: “Як би ми могли примножитись?” Вони прикладали зусилля, вони віддавались тапасу. Після того, як вони віддались тапасу, виникло золоте яйце… Із нього через рік виникла людина. Це був Праджапаті. Він пробив золоте яйце… Через рік він забажав говорити. Він сказав – і виникла земля. Він скзав – і виник повітряний простір. Він сказав – і виникло небо… Але дитина, вперше почавши говорити, виголошує лише односкладні та двоскладні слова. Воістину, ці три слова містять по п’ять складів. Він зробив їх п’ятьма сезонами року”.

Порівняйте наведені уявлення про виникнення світу із християнським поглядом на цей предмет; пригадайте уявлення давніх слов’ян про начала світобудови. Зверніть увагу на роль мовленого слова у творенні світобудови.

“Воістину, цей світ є Брахман… Воістину, людина зосереджена в її (власному) задумі. Яким є задум людини в цьому світі, такою вона буде в тому світі. Нехай виповниться її задум… Атман, що все знає, все здійснює, всього бажає, - цей мій атман в серці моєму є меншим він насіння рису, ніж насіння ячменю, ніж насіння гірчиці… Цей мій атман в моєму серці є більшим за землю, за повітряний простір, більшим за небо, більшим за всі ці світи… Цей мій атман – це Брахман. У нього я увійду, коли залишу цей світ…”.

Зверніть особливу увагу на те, якими властивостями наділяється вданому фрагменті духовне осереддя людини; спробуйте прокоментувати, наскільки такі погляди є актуальними в наш час. Яке значення для уявлень про сутність світобудови мають наведені вище уявлення про начало світу? Як ці начала проявляють себе у дійсному світі, в житті людини?

Познайомтесь із поглядами давніх індусів на безсмертя людини.

“Знай же, мій друже: коли життя залишить дерево, воно воістину помре, проте не помре життя. Ця тонка частина дерева – це істина, це атман, це ти… Ця тонка частина є весь світ, це істина, це атман, це – ти…”

“Якщо зрубати дерево, воно знову виросте із кореня.

Із якого кореня виросте людина, яку зрубить смерть?

Хто вже народився, той знову не народжується: хто ж бо знову його народить? - Знання, благо – Брахман… Люди, що володіють собою, що пізнали смисл вчення веданти, що очистили своє єство, увійдуть в світи Брахмана…”