- •Тема 1. Стор.
- •2. Правові основи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
- •3. Єдина державна система цивільного захисту.
- •Тема 2.
- •2. Мета і завдання системи моніторингу небезпек
- •3. Галузевий моніторинг довкілля та його основні показники
- •4. Територіальний моніторинг нс
- •5. Паспортизація та реєстрація об’єктів підвищеної небезпеки
- •6. Зонування територій за ступенем небезпеки
- •Тема 3. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту .
- •1. Небезпеки і загрози техногенного характеру та забезпечення техногенної безпеки на ог як складової частини цз.
- •2. Суть стійкості роботи ог та організація і проведення дослідження стійкості його роботи .
- •2.1. Норми проектування інженерно-технічних заходів
- •2.2. Основні вимоги інженерно-технічних заходів
- •2.3. Організація і проведення дослідження стійкості роботи ог
- •3. Методика оцінки стійкості роботи ог до дії різних уражальних чинників
- •3.1. Методика оцінки стійкості роботи об’єкту в умовах
- •3. 2. Оцінка стійкості роботи ог до впливу електромагнітного
- •4. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи ог
- •5. Резервування матеріальних та фінансових ресурсів
- •Тема 4.
- •1. Критерії ідентифікації об’єктів господарювання, що підлягають декларуванню безпеки.
- •1.2. Визначення потенційно небезпечних об'єктів 1 або 2 класу
- •2. Порядок декларування об’єктів підвищеної небезпеки.
- •2.1. Методики визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки опн
- •3. Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки.
- •4. Страхування відповідальності за завдану шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об’єкту та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації нс.
- •4.1. Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації нс
- •5. Організація роботи щодо проведення нагляду та здійснення контролю за обстановкою на пно
- •Тема 5.
- •1. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
- •2.Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
- •4. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території.
- •2.Використання засобів індивідуального та колективного захисту персоналу
- •3. Розрахунок укриття виробничого персоналу в захисних спорудах
- •4. Медичний захист в зонах біологічного зараження.
- •Тема 7.
- •2. Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення.
- •3. Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
- •Розрахунок критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень.
- •4. Оцінка стійкості роботи огд внаслідок вибуху газоповітряної суміші.
- •5. Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі.
- •6. Противибуховий та протипожежний захист ог, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж.
- •1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території.
- •2. Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території.
- •3. Оцінка збитків від наслідків нс .
- •Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території.
- •1.1. Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ
- •1.2. Оцінка інженерного стану
- •2. Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території
- •2.1. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні
- •2.3. Заходи щодо зменшення наслідків аварій на гідродинамічно- небезпечних об’єктах
2.3. Заходи щодо зменшення наслідків аварій на гідродинамічно- небезпечних об’єктах
Греблі, як природні так і штучні, повинні знаходитися під пильним спостереженням спеціалістів-гідротехніків з експлуатаційного персоналу, представників науково-дослідних та інших спеціалізованих організацій. У разі небезпеки прориву штучної греблі, необхідно вжити наступних заходів щодо недопущення події. Наприклад: регулюванням стоку води, форсованим спрацювання водосховища, транзитним пропуском води. Якщо існує небезпека прориву греблі природного водосховища, то необхідно вжити заходів щодо укріплення стіни греблі, або викликати прорив у менш небезпечному напрямку.
Для запобігання можливих раптових проривів на греблях водосховищ завчасно виконуються наступні заходи:
а) адміністративні:
– обмеження будівництва житлових будинків і об'єктів господарювання у місцях, які підпадають під дію можливої хвилі прориву затоплення;
– евакуація населення із зон, де час приходу хвилі прориву після руйнування греблі, складає менше чотирьох годин – терміново, а з решти території – при виникненні загрози затоплення;
б) інженерно-технічні:
– обвалування (будівництво дамб);
– створення надійних дренажних систем;
– берегоукріплюючі роботи щодо запобігання зсувам, обвалам тощо;
– улаштування гідроізоляції та спеціальних кріплень на будинках і спорудах;
– насадження низькостовбурних лісів із вільхи, верби, осики і берези, що збільшує шорсткість поверхні і сприяє зменшенню швидкості хвилі прориву.
Населення повинно бути ознайомлено із системою попередження про небезпеку. З метою забезпечення життя і здоров'я громадян, зменшення матеріальних втрат та недопущення шкоди підприємствам, установам і організаціям, матеріальним і культурним цінностям у разі загрози та виникнення надзвичайної ситуацїї проводиться оповіщення та інформування населення.
Рекомендації щодо дій населення в умовах загрози руйнування греблі водосховищ:
Оповіщуються усі населені пункти, які підпадають у зону можливого катастрофічного затоплення.
Завчасно повинні бути сплановані можливі маршрути евакуації на підвищені ділянки місцевості. Необхідно передбачити, що брати з собою при евакуації.
Після надходження інформації про небезпеку руйнування греблі водосховища, необхідно терміново евакуюватися на підвищену ділянку і знаходитися там до того часу, поки не зійде вода, або не буде передана офіційна інформація, що небезпека минула.
Після спаду води необхідно дотримуватися ряду правил:
остерігатися обірваних проводів, проводів, які провисли, повідомляти про наявність таких пошкоджень, а також про руйнування каналізації і водопровідних мереж у відповідні комунальні служби;
не можна вживати в їжу продукти, які знаходилися в контакті з водяними потоками.
Питну воду перед вживанням необхідно перевірити на придатність. Колодязі з питною водою повинні бути осушені і вичищені.
Усі будинки повинні бути оглянуті, складені акти огляду щодо придатності для проживання, а також для проведення аварійно-відновних робіт.
При входженні в будинок, не слід користуватися відкритим вогнем оскільки у приміщенні може бути присутній газ, або вибухонебезпечна речовина.
Не використовувати джерела енергоспоживання поки не будуть перевірені джерела енергозабезпечення.
Необхідно відкрити всі двері і вікна для просушки будинків, прибрати вологе сміття, дати можливість підлогам і стінам висохнути.