- •Класифікація
- •Класифікація, переваги та недоліки
- •Конструкція
- •Переваги та недоліки
- •Класифікація
- •Кольорові сплави і метали, їх використовування в народному госпо- дарстві. Спла́ви мі́ді
- •Види сплавів міді
- •Сплави на основі алюмінію
- •Властивості металів і сплавів
- •Антикорозійний захист металів і сплавів
- •Будова металів.
- •Вмісту вуглецю
- •Гвинтові механізми. Черв'ячна (шнекова) передача — зубчаста передача, що призначена для передавання обертового руху між валами, осі яких мимобіжні в просторі і утворюють прямий кут. Переваги
- •Застосування
- •Класифікація
- •К.К.Д. Передачі
- •Розбірні з'єднання
- •Муфти, їх призначення і класифікація
- •Технологія конструкційних матеріалів
- •1.2.1. Лиття в піщано-глиняні форми
- •1.3. Лиття в багаторазові ливарні форми
- •1.3.1. Лиття в кокіль «металеві форми»
- •1.3.2. Лиття під тиском та інші способи лиття
- •Обробляння металів і сплавів тиском
- •2.5. Кування
- •2.6. Штампування
- •2.7. Волочіння
- •Мал. 150. Класифікаціяспособівзварювання
Мал. 150. Класифікаціяспособівзварювання
Додатоктискухочби і за наявностірозплавлення в зоніЗварюваннядозволяєвіднестиспосіб до групиЗварюваннятиском, як наприклад, при електричнійконтактнійзварці (точковою і роликовою шовною).
У класифікації (ГОСТ 2601—74 і 19521—74), показаній на мал. 150, кожен з методівЗварюванняроздільний на декількаспособів. Застосовуєтьсятакожкласифікація по виглядуенергії, використовуваної для нагрівуметалу при зварці. За цієюознакоювсіспособиЗварюванняможнаоб'єднати в чотириосновнігрупи (мал. 151): 1) електричні; 2) хімічні; 3) механічні; 4) променеві.
Залежновід способу подачіприсадногометалу і флюсів до місцяЗварювання (з'єднаннядеталей), осідання деталей і управлінняджерелом тепла розрізняютьручний, напівавтоматичний і автоматичнийспособиЗварювання.
Мал. 151. ЕнергетичнакласифікаціяспособівЗварювання
У промисловостінайбільшезастосуваннязнайшлоелектрозварювання, щовикористовуєелектричнуенергію для нагрівуметалу. У хімічнихспособах для нагрівуметалувикористовуєтьсяенергіяекзотермічниххімічнихреакцій, з якихнайбільшезначеннямаютьгазове і термітнезварювання. У механічнихспособахпереважаючезначеннямаємеханічнаенергія; сюдивідносяться, наприклад, такіспособиЗварювання, як холодна, пресова, ковальська (сурмова), Зварюваннятертям. Зварюванняпроменеваабодифузійназабезпечуютьвисоку чистоту процесу, джерелоенергіїрозташоване на значнійвідстанівідоб'єктуЗварювання.
До променевихвідносяться такіспособи Зварювання, як електронно-променева, світлова (лазерна), гелио-зварювання (сонячна).
Для способів, в якихістотнезначеннямають два види енергії, можнаутворюватипроміжнігрупи, наприкладелектромеханічну для контактної і дифузійноїЗварювання, електрохімічну для дуговоїЗварювання в активномузахисномугазі, хіміко-механічну для газопресовоїЗварювання і так даліЄдинукласифікацію
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО Неметалевіматеріали Поняттянеметалевіматеріаливключає великий асортиментматеріалівтаких, як пластичнімаси, композиційніматеріали, гумовіматеріали, клеї, лакофарбовіпокриття, деревина, а такожсилікатніскла, кераміки та ін Неметалічніматеріали є не тількизамінникамиметалів, а йзастосовуються як самостійні, інодінавітьнезамінніматеріали. Окреміматеріаливолодіютьвисокоюмеханічноюміцністю, легкістю,термічної і хімічнустійкість, високимиелектроізоляційнимихарактеристиками, оптичноюпрозорістю і т. п. Особливо слідвідзначититехнологічністьнеметалічнихматеріалів. Застосуваннянеметалічнихматеріалівзабезпечуєзначнуекономічнуефективність. Основою неметалічнихматеріалів є полімери, головнимчиномсинтетичні. Творцемструктурноїтеоріїхімічноїбудовиорганічнихсполук є великий російськийхімік А. М. Бутлеров. Промисловевиробництво перших синтетичнихпластмас (Фенопласти)стало результатом глибокихдосліджень, проведених Г. С. Петровим (1907-'1914 рр..). Блискучідослідження дозволили С. В. Лебедєвувпершевсвітіздійснитипромисловий синтез каучуку (1932 р.). Н. Н. Семеновимрозробленатеоріяланцюговихреакцій (1930-1940 рр..) і поширенанамеханізмланцюговоїполімеризації. Успішнийрозвитокхімії і фізикиполімерівпов'язано з іменамивидатнихвчених: П. П.. Кобеко, В. А. Каргіна, А. П. Александрова, С. С. Медведєва, С. Н. Ушакова, В. В. Коршака та інВажливийвнесок внесено К. А. Андріанова у розвитокхіміїкремнійорганічнихполімерів, широкощозастосовуються в якостітермостійкихматеріалів.
1.1 Поняття Про Неметалевіматеріали І КЛАСИФІКАЦІЯ ПОЛІМЕРІВ
полімериназиваютьсяречовини, макромолекулиякихскладаютьсязчисленнихелементарних ланок (мономерів) однаковоїструктури. Молекулярнамасаїх становить від 5000 до 1000 000. За таких великихрозмірах макромолекул властивостіречовинвизначаються не тількихімічнимискладамицих молекул, але йїхвзаємнимрозташуванням і будовою. Макромолекулиполімеруявляють собою ланцюжки, щоскладаються з окремихланок. Поперечнийперетинланцюгакілька ангстрем, а довжинакількатисяч ангстрем, тому макромолекула полімерувластивагнучкість (яка обмеженарозміромсегментів - жорсткихділянок, щоскладаютьсяздекількох ланок). Гнучкість макромолекул є однією з відміннихособливостейполімерів. Атоми, щовходять в основнуланцюг, пов'язаніміцноїхімічної (ковалентного)зв'язком. Енергіяхімічнихзв'язків (ккал/моль) складаєвздовжланцюга 80для С - С, 79 для С - О, 66 для С - N. Силиміжмолекулярноївзаємодії, щомаютьзазвичайфізичну природу, значно (в 10 - 50разів) менше. Наприклад, міцністьміжмолекулярнихзв'язківелектростатичногохарактеру не перевищує 9 ккал/моль. Однак у реальнихполімерахтакісумарнісилимаютьзначеннявнаслідоквеликоїпротяжностіцепевіднихмакромолекул. Найбільшсильніміжмолекулярнівзаємодіїздійснюються за допомогоюводневихзв'язків (лише в 4-10 разівслабкішековалентних). Таким чином, молекулиполімерівхарактеризуютьсяміцнимизв'язками в самих макромолекул і відноснослабкимиміж ними. Удеякихполімерахміж ланками, щовходятьдо складу сусідніхмакромолекул, діютьсилихімічногозв'язку. Такіречовинихарактеризуютьсявисокимивластивостями у всіхнапрямках.
Макромолекулиполімерів, маючиоднаковийхімічний склад, звичайновідрізняються за розмірами. Цеявище, щовикликаєрозсіюванняфізико-механічних характеристик матеріалу, називаєтьсяполідісперсностью. Макромолекулиможуть бути побудовані з однакових за хімічноюбудовоюмономеріваборізнорідних ланок. У першомувипадкуз'єднанняназиваютьсягомоіолімерамі (абополімерами), у другому - сополімерами. Інодімакромолекуларечовинискладається з чергуються великих хімічноодноріднихвідрізків (блоків) різного складу (блок-сополімери). Можна в процесі синтезу до головноїмолекулярноїланцюга, щоскладається з однихмономерів, «прищепити» відрізки з іншихмономерів, тодіодержуютьтакзваніщепленісополімери. Коли основналанцюгпобудовано з однаковихатомів, полімерназиваютьгомоцепні, з різнихгетероцепні. Великезначеннямаєстереорегулярнимиполімеру, коли всі ланки і заступники розташованівпросторі в певному порядку. Цедодаєматеріалупідвищеніфізико-механічнівластивості (в порівнянні з нерегулярнимиполімерами). Полімеризустрічаються в природі - натуральний каучук, целюлоза, слюда,азбест, природнийграфіт. Однакпровідноюгрупою є синтетичніполімери, одержувані в процесіхімічного синтезу з низькомолекулярнихз'єднань. Можливостістворення, новихполімерів і змінивластивостейвжеіснуючихдужевеликі. Синтезом можнаодержуватиполімеризрізноманітнимивластивостями і навітьстворюватиматеріали з наперед заданимихарактеристиками.
Класифікаціяполімерів. Для зручностівивченнязв'язку складу, структуризвластивостямиполімерівїхможнакласифікувати за різнимиознаками (складом, формою макромолекул, фазового стану, полярності, ставленнядонагрівання). По складу всіполімериподіляють на органічні,елементоорганіческіе, неорганічні. Органічніполімерискладаютьнайбільшвеликугрупусполук. Якщоосновнамолекулярналанцюг таких з'єднаньутворенатількивуглецевими атомами, то вониназиваютьсякарбоцепніполімерами. Вуглецевіатомиз'єднані з атомами-воднюабоорганічними радикалами.
У гетероцепнихполімерахатомиіншихелементів, якіприсутнівосновномуланцюзі, крімвуглецю, суттєвозмінюютьвластивостіполімеру. Так,в макромолекула атомикиснюсприяютьпідвищеннюгнучкостіланцюга, щопризводить до збільшенняеластичностіполімерів (наприклад, для волокон,плівок), атоми фосфору і, хлору підвищуютьвогнестійкість, атомисіркинадаютьгазонепроніцаемость (для герметиків, гум), атоми фтору, навіть у виглядірадикалів, повідомляютьполімерувисокухімічнустійкість і т. д. Деякікарбоцепні і гетероцепніполімериможутьматипов'язанусистемузв'язків, наприклад: ... сн = сн - сн = сн - зн = зн ...
Енергіясполученоїзв'язку 100 - 110 ккал/моль вище одинарною,. томутакіполімерибільшстійкі при нагріванні.
органічнихполімерів є смоли і каучуки. Елементоорганіческіез'єднаннямістять у складі, основною ланцюганеорганічніатомикремнію,титану, алюмінію та іншихелементів, якіпоєднуються з органічнимирадикалами (метальними, фенільний, етільний). Органічнірадикалидодаютьматеріалуміцність і еластичність, а неорганічніатомиповідомляютьпідвищенутеплостійкість. У природі таких з'єднань не зустрічається. Представникамицієїгрупи є силіцієорганічнийз'єднання,розробленірадянськимвченим К.. А. Андріанова. Будова цихсполукв основному маєвигляд
RR, II , • Si-О - Si-•, II, RR
Між атомами кремнію і киснюіснуєміцнахімічнийзв'язок;енергіясилоксановихзв'язкуSi - Про дорівнює 89,3 ккал/моль. Звідси і більшевисокатеплостійкістькремнійорганічних смол, каучуків, хочаїхпружність та еластичністьменше, ніжуорганічних. Полімери, щомістятьуосновномуланцюзі титан і кисень, називаютьсяполітітаноксанамі. До неорганічнихполімеріввідносятьсясилікатніскла, кераміка, слюда,азбест. У складі-цихсполуквуглецевого скелета немає. Основунеорганічнихматеріалівскладаютьоксидикремнію, алюмінію, магнію,кальцію та ін Усилікатуіснують два типизв'язків: атоми в ланцюгаз'єднаніковалентнимизв'язками (Si - О), а ланцюгаміж собою - іоннимизв'язками. Властивостіцихречовинможназмінювати в широких межах, отримуючи, наприклад,змінеральногоскла волокна і еластичніплівки. Неорганічніполімеривідрізняютьсябільшвисокоющільністю, високоютривалоїтеплостійкістю. Однакскла і керамікакрихкі, поганопереносятьдинамічнінавантаження. Донеорганічнимполімерамвідноситьсятакожграфіт, щопредставляєсобоюкарбоцепніполімер. У конкретнихтехнічнихматеріалахвикористовуються як окремівидиполімерів, так і поєднаннярізнихгрупполімерів; такіматеріалиназиваютькомпозиційними (наприклад, склопластики). Своєрідністьвластивостейполімерівобумовлено структурою їх макромолекул. Заформі макромолекул полімериподіляються на лінійні (цеповідние),розгалужені, плоскі, стрічкові (сходові), просторовіабосітчасті. Лінійнімакромолекулиполімеруявляють собою довгізигзагоподібніабозакручені в спіральланцюжка (рис. 1 а). Гнучкімакромолекули з високоюміцністюуздовжланцюга і слабкимиміжмолекулярнимизв'язкамизабезпечуютьеластичністьматеріалу, здатністьйогорозм'якшуватися при нагріванні, а при охолодженнізновузатвердівати. Багатотакіполімерирозчиняються в розчинниках. На фізико-механічнітахімічнівластивостілінійногополімерувпливаєщільність упаковки молекулводиниціоб'єму. При щільнійупаковцівиникаєбільшсильнеміжмолекулярнітяжіння, щопризводить до підвищеннящільності, міцності,температурирозм'якшення та зменшеннярозчинності.