2.5. Кування

Куванням називають спосіб виготовлення виробу деформуванням нагрітої заготівки під дією молота або преса. У процесі кування метал вільно переміщується від центра до країв заготівки, тому кування називають вільним (рис. 10,а).

Рисунок 10 – Схеми способів виготовлення виробів тиском:

а – куванням;

б – об’ємне штампування;

в – листове штампування (1 – заготівка)

Виріб виготовлений куванням, називають поковкою, а цех, в якому її виготовляють - ковальським. Для виготовлення поковок використовують продукцію ливарних і вальцювальних цехів. Кування застосовують в одиничному та малосерійному виробництві. Готові поковки мають різні форму та масу: від кількох грамів до 300 т і більше. У більшості випадків поковки є заготівками, з яких різанням виготовляють деталі машин. Вони мають великий припуск на оброблення. У процесі виготовлення поковок відходи становлять 25-30% маси заготівки, із них 2-3% - це окалина, яка утворилася за одне нагрівання заготівки. Чим складніша форма заготівки, тим більше разів її нагрівають. Вільне кування проводять ручним і машинним способом. Інструментами в процесі кування є ковадло, молоти, сокири, обтискачі, прошивки тощо. Технологічний процес кування складається з окремих операцій, основними з яких є протягування, осаджування, згинання, рубання та ін.

Протягування застосовують для збільшення довжини заготівки. При цьому зменшуються її поперечні розміри. У процесі протягування заготівка витягується й дещо розширюється. У процесі осаджування зменшується висота заготівки та збільшуються її поперечні розміри. Осаджування лежить в основі виготовлення дисків, фланців. Згинанням виготовляють гаки, скоби, якорі тощо. Під час цієї операції заготівку згинають під необхідним кутом. Місце згинання нагрівають.18 Рубанням заготівку поділяють на частини. У процесі рубання використовують прямі та фасонні сокири.

2.6. Штампування

Штампуванням називають спосіб виготовлення виробів за допомогою спеціальних форм-штампів. Кожний штамп призначений для отримання виробів лише певної форми та розміру.Виріб отриманий штампуванням називають штамповкою. Заготівки перед штампуванням можуть бути нагрітими до певної температури або ні. Залежно від цього штампування називають гарячим або холодним. Залежно від форми заготівки штампування буває об'ємне та листове.

Об'ємне штампування проводять у штампах, які складаються з двох частин: верхньої та нижньої. У процесі об'ємного штампування метал переміщається від центра заготівки до країв, обмежених стінками порожнини штампа (рис. 10,б). Внутрішня порожнина штампа є відбитком зовнішньої форми виробу, який треба виготовити.

Порівняно з вільним куванням об'ємне штампування має такі переваги: невеликі вимоги до фаховості працівників; отримані вироби (штамповки) мають менший припуск на оброблення різанням (у 3-4 рази); точніша форма штамповок; вища продуктивність (у 50-100 разів) тощо. Недоліками об'ємного штампування є обмеженість маси штамповок (0,3- 100кг, іноді - 1,5т); кожна нова штамповка потребує виготовлення нового штампа (штампів дуже дорогі і вони придатні лише для даного виробу - штамповки). Технологічний процес об'ємного штампування складається з таких операцій:

- різання вальцівок на заготівки певного розміру та маси;

- нагрівання заготівок;

- штампування нагрітих заготівок;

- обрізування зайвого металу (обломів);

- правлення штамповок;

- термічна обробка;

- очищення поверхонь штамповок від окалини тощо.