- •2 Комплекси для виробництва керамічної цегли (кц)
- •2.2.1 Класифікація
- •Склад обладнання ділянки підготовки керамічної шихти до пластичного формування
- •Таблиця 2.7 - Характеристика вальців тонкого подрібнення фірми Morando
- •Таблиця 2.12 – Розміри змішувачів із торцевими решітками ф.Морандо
- •2.2.3 Склад обладнання ділянок формування, сушки й випалу цегли
- •Осями та під кутом
- •Таблиця 2.17 -Характеристики передаточних візків для перевезення пічних вагонеток
Таблиця 2.7 - Характеристика вальців тонкого подрібнення фірми Morando
Тип |
Діаметр та довжина валків, мм |
Установлена потужність, кВт |
Частота обертання валків, об/хв |
Маса, кг | |
Тихо-хідного |
Швидко-хідного | ||||
LA 4 C |
500 х 450 |
22 |
130 |
250 |
2000 |
LA 5 C1 |
600 х 500 |
37 |
125 |
250 |
2900 |
LA 6 C1 |
750 х 600 |
55 |
140 |
260 |
4500 |
LA 7 C |
900 х 650 |
75 |
120 |
220 |
6800 |
LA 8 2D |
1000 х 800 |
90 |
110 |
217 |
11100 |
LA 8 2D |
1000 х 800 |
37 + 75 |
160 |
217 |
11500 |
LA 9 C1 |
1200 х 900 |
55 + 90 |
160 |
205 |
17950 |
LA 14 N |
1400 х 900 |
90 + 160 |
165 |
225 |
28000 |
Таблиця 2.8 – Характеристики вітчизняних вальців тонкого подрібнення
керамічних шихт
Показники |
Одиниця вимірю-вання |
КРОК-32 |
ІАПД И20 |
СМК-516 |
СМ- 1096 |
Продуктивність при мінімальному зазорі |
т/год |
25 |
50 |
50 |
45 |
Робочий зазор між валками, мінімальний |
мм |
2 |
2 |
2 |
2 |
Діаметр валків |
мм |
800 |
800 |
1000 |
1000 |
Довжина валків |
мм |
600 |
600 |
800 |
700 |
Частота обертання валків: швидкохідного тихохідного |
об/хв |
215 180 |
230 200 |
246 200 |
230 190 |
Установлена потужність |
кВт |
22 |
56,5 |
91,1 |
52 |
Габарити:
|
мм |
2765 2570 1030 |
3205 3090 1090 |
4000 3300 1200 |
3800 1200 1220 |
Маса |
кг |
3070 |
5000 |
9290 |
5600 |
Таблиця 2.9 - Розміри вальців тонкого подрібнення фірми Morando
|
A |
B |
C |
D |
E |
F |
G |
H |
LA 4 C |
750 |
412 |
338 |
600 |
700 |
650 |
1350 |
695 |
LA 5 C1 |
875 |
518 |
357 |
660 |
850 |
800 |
1650 |
720 |
LA 6 C1 |
990 |
505 |
485 |
820 |
820 |
1025 |
1845 |
839 |
LA 7 C |
1200 |
600 |
600 |
980 |
1040 |
1290 |
2330 |
910 |
LA 8 2D |
1330 |
665 |
665 |
1100 |
1140 |
1370 |
2510 |
1110 |
LA 9 C1 |
1580 |
790 |
790 |
1320 |
1356 |
1356 |
2712 |
1230 |
LA 14 N |
1875 |
1000 |
875 |
2020 |
1560 |
1560 |
3120 |
1570 |
|
I |
L |
M |
N |
O |
P |
R |
LA 4 C |
800 |
140 |
555 |
835 |
693 |
667 |
1360 |
LA 5 C1 |
1000 |
140 |
580 |
860 |
725 |
665 |
1390 |
LA 6 C1 |
1300 |
145 |
694 |
984 |
893 |
763 |
1656 |
LA 7 C |
1500 |
160 |
750 |
1070 |
950 |
850 |
1800 |
LA 8 2D |
1514 |
185 |
925 |
1295 |
1075 |
1075 |
2150 |
LA 9 C1 |
1511 |
200 |
1030 |
1430 |
1200 |
1200 |
2400 |
LA 14 N |
1500 |
310 |
1050 |
1670 |
1250 |
1250 |
5500 |
Загальновизнано, що покращити переробку шихти можна за рахунок додаткового її розтирання при різній швидкості валків (із відношенням ωmax/ωmin=1,152,0). Доведено також, що збільшення різниці у швидкості веде до більш інтенсивного зношення бандажів. Вибір раціональної частоти обертання валків є компромісом між кращою якістю переробки й додатковими витратами на відновлення бандажів. Ясно, що витрати потужності у привода тихохідного валка значно менші, ніж у швидкохідного, бо тихохідний валок захоплюється швидкохідним силами тертя через глину. У вітчизняних вальців частота валків відрізняється ненабагато й, звичайно, у приводі обох валків встановлюють однакові двигуни. У деяких вальців зарубіжних фірм різниця більша, як про це свідчать дані табл.2.7, і у приводі використовують двигуни з різною потужністю. Сили тертя є украй несталими й залежать від властивостей глини. При використанні індивідуального приводу кожного валка двигун швидкохідного – повністю завантажений або й перевантажений, а тихохідного - працює зі значно меншим завантаженням.
Тому при потужності до 90 кВт часто застосовують єдиний двигун для приводу швидкохідного валка й блок шківів для приводу тихохідного, як у конструкції, приведеній на рис. 2.14 Б.
Потужний двигун за допомогою пасової передачі обертає швидкохідний валок. Шків цього валка виходить великим по діаметру через необхідність використання міцних пасів із великою товщиною перерізу. На протилежній стороні монтують три шківа. Більший із шківів кріплять на валі тихохідного валка, виконують без канавок і охоплюють його зворотною поверхнею клинового паса. Кут обхвату цього шківа пасом виходить значно більшим 1800, але, незважаючи на відсутність канавок, сила зчеплення паса з шківом виявля.ться достатньою для передачі порівняно невеликої потужності на тихохідний валок. На валі швидкохідного валка встановлюють другий шків, приблизно у півтора рази меншого діаметра, ніж на тихохідному, із клиновими канавками, що забезпечує необхідну силу зчеплення при малому куті обхвату. Третій шків із приблизно таким самим діаметром, як і другий, встановлюють на додатковому валі для натягування паса. Таке компонування більш характерне для вальців відносно невеликої продуктивності й дозволяє дещо зменшити масу й вартість вальців, але потребує спеціальних клинових пасів для зовнішнього охоплення шківа. Кінематичні схеми описаного варіанту вальців приведені у розділі 8.4.
Вальці надтонкого подрібнення, або так звані фінішні вальці (ФВ), забезпечують роботу із зазором (0,5÷1,0) мм. Вони можуть ефективно працювати тільки після вальців із зазором 2 ÷3 мм. Крім більшої потужності двигунів, вони відрізняються від вище описаних вальців тим, що мають майже на порядок більші зусилля притискання валків - (5001000) кН. Тому ФВ мають міцні й жорсткі раму, вали, бандажі, підшипники й інші конструктивні елементи, здатні працювати при вказаних високих навантаженнях. У більшості ФВ замість пружин використовуються гідропневматичні притискні пристрої з гідропневмоакумуляторами, системою керування зазору та зусилля притискання, насосними установками й відповідною апаратурою. Для надійного очищення валків від тонкої плівки глини для притискання скребків до валків використовують пневмоциліндри замість пружин. Це дає змогу підтримувати постійне зусилля притискання скребків при зношенні обох елементів і відводити скребки при відсутності подачі глини, наприклад, під час проточки бандажів.
ФВ випускають двох типів: із традиційною системою пересування корпусів підшипників рухомого валка по прямолінійних напрямних рами; із розміщенням підшипникових опор рухомого валка на двох масивних важелях (балансирах) із можливістю руху навколо осі підвісу. Частота обертання валків може бути різною або однаковою. Однакову частоту обґрунтовують тим, що довговічність бандажів збільшується, а якість переробки зостається достатньо високою при такому малому зазорі, незважаючи на відсутність додаткового розтирання. На рис.2.15, 2.16 приведені ФВ першого типу з різною кутовою швидкістю валків.
Характерні особливості ФВ по схемі на рис 2.15: частоти обертання валків 290 (швидкохідного) та 250 (тихохідного) об/хв.; наявність єдиного двигуна 8 (потужність – 160 кВт, частота обертання – 1500 об/хв.) та зубчастої передачі 10 для приводу валків (швидкохідного – 10 пасів SPC, діаметр малого шківа – 370 мм; тихохідного – 8 тих самих пасів, діаметр малого шківа – 310 мм); застосування гідромуфти для полегшення запуску; використання стаціонарного допоміжного приводу 9 із черв’ячним редуктором та муфтою включення для обертання валків із малою частотою під час проточки бандажів; застосування переставних плит 2 товщиною 30 мм для зведення валків після зношення бандажів; використання двох гідроциліндрів притискання рухомого валка діаметром 220 мм із ходом 330 мм, які зв’язані з гідропневмоакумуляторами ємністю 15 л, що заправляються рідким азотом під тиском 8 МПа.
У ФВ другого типу використання балансирів дає змогу зменшити зусилля гідроциліндра, що притискає рухомий валок. На рис.2.17 приведені вальці такого типу з однаковими швидкостями валків, які випускає фірма “Rieter” - загальновизнаний світовий лідер у галузі обладнання переробки глини. Фірма випускає вальці діаметром 800 мм трьох типорозмірів по ширині валка – 800, 1000 й 1200 мм. Продуктивність вальців залежить від зазору: при зазорі 1 мм вона складає від 53 до 73 т/год; при зазорі 0,5 мм – відповідно від 27 до 47 т/год для вальців різної ширини. Потужність двигунів становить від 2×55 до 2×90 кВт, маса - 21÷27 т, вартість - 230÷260 тис. євро.
Проміжним варіантом є вальці із зусиллям притискання (200÷300) кН, які здатні забезпечити переробку глини при зазорі між валками (1,0÷1,5) мм. Такі вальці мають притискні пристрої рухомого валка, виконані з використанням зрізних елементів, які повинні бути швидко змінними, бо потребують заміни після попадання кожного надто твердого включення.
Бандажі є однією з найдорожчих частин фінішних вальців, тому для подовження строку служби сухі абразивні домішки (пісок, шлак і т.п.) у шихту вводять вже після вальців (поз. 13 на рис.2.1).
Лопатевий двовальний змішувач безперервної дії широко використовується при підготовці шихти. Спрощена схема змішувача – на рис.2.18.
Змішувач забезпечує однорідність шихти із декількох компонентів і дає змогу корегувати вологість, підтримуючи її на заданому рівні (18÷24%) та, при необхідності, вводити у шихту добавки у вигляді рідини або порошку (наприклад, розчин барію для боротьби із “висолюванням”).
Конструктивно змішувач виконаний у вигляді двох синхронізованих лопатевих валів 4, які обертаються назустріч один одому таким чином, щоб шихта притискалась до днища корита 1.
Процес змішування протікає найбільш ефективно при заповненні корита на (60÷80)%. Регулювання заповнення корита при постійній подачі глини у корито виконується зміною кута нахилу лопаток в межах (10÷30)0. Лопатка 5 має конічний хвостовик, який силами тертя фіксується у конічному отворі валу 4 при затягуванні гайок. Для збереження різьби хвостовика лопаток на гайки можуть одіватися захисні чохли. У деяких зарубіжних конструкціях змішувачів, розрахованих на конкретну незмінну продуктивність, лопатки встановлені стаціонарно, без можливості зміни кута нахилу. У процесі експлуатації зазор між лопатками 5 і коритом 1 збільшується у наслідок зношування. При досягненні критичного зазору (20мм) лопатки треба міняти. Строк служби лопаток подовжується при використанні накладок із твердих сплавів. У кориті розміщені спринклерні трубки для подачі води. Деякі конструкції мають подвійний кожух для підведення пари й нагрівання глини, бо це покращує переробку і формування.
Описаний змішувач розвантажується крізь отвір у днищі корита. Довжина ділянки ефективного змішування менша довжини корита на розмір отвору. Поблизу отвору заповнення корита зменшується, ефективність змішування – погіршується.
Характеристики вітчизняних змішувачів – у табл. 2.10. Кожна із провідних зарубіжних фірм у галузі обладнання глинопереробки випускає повну гаму змішувачів у діапазоні продуктивності від 4 до 100 м3/год.
Таблиця 2.10 - Характеристики вітчизняних двовальних лопатевих
змішувачів
-
Модель
СМК-125А
Крок-38
СМК-373
Продуктивність, т/год.
34
45
100
Частота обертання лопатевих валів, об/хв.
42
28
26
Діаметр кола, що описується лопатками, мм
600
520
730
Довжина корита , мм
3000
2800
3500
Установлена потужність, кВт
22
77,2
92
Габаритні розміри, мм:
довжина
ширина
висота
5500
1800
1450
5475
4600
1215
6500
1800
2900
Маса, т
3,5
9,3
12,0
Глинозмішувач із торцевими фільтруючими решітками (рис.2.19) забезпечує значно вищу ефективність глинопереробки, ніж звичайний.
Такий змішувач розвантажується за допомогою двох шнеків 4 крізь торцеві решітки, укріплені на пересувній рамці 5, додатково гранулюючи і гомогенізуючи шихту. Зміну решіток при забиванні включеннями виконують пересуванням рамки 5 по напрямним поперек корпусу за допомогою силових гідроциліндрів 12, роботу яких забезпечує насосна установка. Чищення решіток відбувається під час роботи машини.
Характеристики ряду агрегатів, що їх випускає фірма Morando – у таблиці 2.11, розміри – у табл.2.12 та на рис.2.20.
Таблиця 2.11 - Характеристики змішувачів із торцевими решітками
фірми Morando
Тип |
Типороз-мір, мм |
Продук-тивність, м3/год |
Потуж-ність, кВт |
Маса, кг |
MBAF 3C |
2500х750 |
9 12 |
22 |
3400 |
MBAF 4C |
2500х900 |
15 20 |
37 |
4600 |
MBAF 5D |
2300х1000 |
25 30 |
55 |
5800 |
MBAF 6D |
3000х1160 |
30 40 |
90 |
9000 |
MBAF 7А |
3135х1300 |
60 70 |
132 |
12000 |
MBAF 8 |
3700х1515 |
90 130 |
200 |
18500 |