- •3.Античні міста держави Північного Причорномор’я
- •5.Утворення та розвиток Київської Русі у х-хі ст..
- •6,Київська Русь за Володимира Великого та Ярослава Мудрого
- •7.Феодальна роздробленість Русі, її причини і наслідки.
- •9. Монголо-татарська навала на Русь та її наслідки
- •11. Люблінська унія
- •12.Виникненя українського козацтва та його розвиток.
- •13Запорозька Січ, її роль в історії України
- •14. Православні братства в Україні у 16-17 ст.
- •16. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний та його доба.
- •17. Козацько-селянські повстання 1620-1630х
- •20. Утворення та розвиток Української гетьманської держави Богдана Хмельницького
- •21. Українсько-московський договір. Березневі статті.
- •22.Україна у період козацької Руїни
- •23. Гетьманство Івана Мазепи (1687-1709)
- •24.Острозька та Києво-Могилянська академії – перші вищі школи України.
- •27. Ліквідація Гетьманщини та Запорозької Січі. Гетьман к. Розумовський та кошовий отаман п. Калнишевський
- •30.Соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України у хіх-на початку хХст.
- •35. Третій універсал цр. Проголошення унр.
- •36. Українська держава п.Скоропадського.
- •37. Українсько – Російська війна 1917-1918 рр. Бій під Крутами
- •38. IV Універсал цр. Брестський мир.
- •39. Україна у добу Директорії
- •40. Зунр. Акт злуки 22.01.1919
- •41. Становлення радянської влади в Україні. Причини поразки Української революції
- •42. Неп в Україні. Голод 1921-1923 рр.
- •43. Україна і утворення срср
- •44.Національно-культурнее будівництво 1920-х рр. Українізація
- •45.Індустріалізація в Україні. Становлення тоталітарного режиму.
- •46.Колективізація в Україні та її наслідки. Голодомор 1932-1933рр.
- •47.Розстріляне відродження. Репресії 1930-рр в Україні
- •48.Західноукраїнські землі у 1920-1930-х рр. В Україні.(Під Польщею, вскладі Румунії і Чехословаччини)
- •49.Виникнення та діяльність оун у 1930-1940рр
- •50.Початок Другої світової війни. Об’єднання українських земель та радянізація західних областей України в 1939—1941 рр.
- •52.Українська повстанська армія
- •54.Урср на міжнародній арені у післявоєнний період. Врегулювання західних кордонів . Операція «Вісла».
- •55.Післявоєнна відбудова в Україні у другій половині 1940-х – на поч..1950-х рр.. Голод 1946-1947рр.
- •57.Політична відлига у 1950-60рр. Шістдесятники.
- •58.Україна в умовах адміністративно командної системи у 1970-1980рр. Новітня русифікація.
- •61.Україна у сучасномі світі.
- •62.Українська діаспора
52.Українська повстанська армія
Украї́нська повста́нська (рідше: повста́нча) а́рмія (УПА) — озброєне крило Організації українських націоналістів. Діяла з весни 1943 року на територіях, які входили до складу Генерал-губернаторства (Галичина — з кінця 1943, Холмщина — з осені 1943), райхскомісаріата Україна (Волинь — з кінця березня 1943), та румунської Трансністрії (Північна Буковина — з літа 1944), які до 1939—1940 років входили у склад Польщі і Румунії. УПА діяла до 1953 року, коли активні її дії припинено, а окремі вогнища спротиву діяли впродовж 1950-60-х років. З 1943 по 1950 роки Головним Командиром УПА був генерал Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рр. — Василь Кук.
З її ініціативи створено Українську Головну Визвольну Раду (УГВР) як верховний політичній центр, якому підпорядкувалася УПА. Силою УПА була також і політична платформа: вона включала гасло самостійності України та боротьбу за основні громадські права, за демократію, за рівні права меншин і за співпрацю з іншими поневоленими народами проти нацизму і більшовизму. При УПА створено у 1943 окремі загони узбеків, азербайджанців, грузинів і татар, що складалися з колишніх німецьких полонених або мобілізованих німцями до допоміжної служби осіб.
У період з 15 березня по 15 квітня 1943 р. в ряди УПА переходить більше 4000 членів українських «шуцманшафтів». У квітні розгортаються 5 куренів УПА. 27 березня 1943 року сили УПА розбили німецьку в'язницю в Ковелі, звільнивши всіх політичних ув'язнених і військовополонених.
Перші загони УПА почали створюватися в Галичині в червні 1943 в Карпатах під назвою Української народної самооборони, коли туди прямували рейдом радянські партизани під проводом С. Ковпака
Тактика та акції
За весь час свого існування УПА застосовувала тактику постійних маршів, несподіваних атак на ворога та намагалася оминати великих боїв. Під час засідки УПА був важко поранений у квітні 1944 генерал М. Ватутін. УПА користувалася допомогою населення, харчами, одягом та розвідкою. У міру того, як більшовики опановували терен, вояки УПА й підпільники перебували зимові місяці у підготовлених бункерах.
Для знищення УПА більшовики спершу застосували масові фронтальні бої й сутички, як наприклад, у квітні 1944 триденний бій під Гурбами на Крем'янеччині з участю близько 30 000 вояків та зимою 1944—45 у Карпатах.. Одночасно керівники уряду УРСР та КПУ зверталися з закликом до вояків УПА складати зброю («з новиною») за ціну помилування. Тих, хто погоджувався, НКВД включало до частин для боротьби з УПА, а згодом їх судили й висилали до концтаборів.
53. Військові дії на теренах України у 1941- 1942 рр. 22 червня 1941 р. після сигналу «Дортмунд» фашистська Німеччина раптово напала на СРСР. Основними причинами поразок Червоної армії на початку війни були раптовість фашистського нападу; матеріальна непідготовленість до війни, незавершеність процесу переозброєння СРСР. Наступ на столицю України — «безпосереднє стратегічне завдання». У середині липня 1941 р. на житомирсько-київському, уманському і одеському напрямках точилися вирішальні бої. Більше двох місяців (липень—вересень) тривала оборона Києва. Гітлерівці втратили під стінами української столиці понад 100 тис. війська. Після прориву німецькими військами Південно-Західного фронту захисники Києва опинилися перед загрозою оточення. Ліквідувавши під Уманню дві оточені радянські армії, німецькі броньовані «кліщі» замкнулися в кільце під Полтавою. Гітлер тріумфував, розцінюючи київську операцію, як «найбільшу битву в світовій історії». Велике стратегічне і політичне значення мала оборона Одеси, що тривала 73 дні. Але у жовтні відбулася таємна евакуація до Криму. Всі були врятовані. Катастрофічною поразкою завершився і початий 12 травня 1942 р. наступ на харківському напрямку. Погана організація, недостатнє матеріальне забезпечення, тактичні помилки призвели до трагедії (у полон потрапило 240 тис. червоноармійців). Поразки радянських військ в Україні та Криму змінили Ситуацію на користь німців. Оволодівши стратегічною ініціативою, вони 28 червня 1942 р. розпочали широкомасштабний наступ. 22 липня 1942 р вся територія Української РСР була остаточно окупована.
Військові дії на теренах України у 1943-1944рр. Після перемоги під Сталінградом радянське командування силами Південного, Південно-Західного та Воронезького фронтів почало визволення України від німецьких окупантів. Внаслідок проведення наступальних операцій до початку березня 1943 р. були звільнені північно-східні райони Донбасу і Харків (15 лютого 1943 р.). Однак сили ворога знову були, внаслідок чого вона з великими втратами змушена була залишити Харків (16 березня 1943 р.) і відійти за Сіверський Донець. Новий етап визволення України розпочався влітку 1943 р. після поразки німців у боях під Курськом. Під тиском переважаючих сил радянської армії німці змушені були залишити Харків і відступити з Лівобережної України за Дніпро. Восени 1943 р. почалося форсування Дніпра радянськими військами. 6 листопада був узятий Київ. Звільнення України від німецької окупації відбувалося за дуже важких умов.
На початку 1944 р. почалося визволення Правобережної України. У лютому була проведена Корсунь-Шевченківська операція. Під час проведення Львівсько-Сандомирської операції 27 липня 1944 р. був звільнений Львів, а пізніше Станіслав. Східно-Карпатська операція у жовтні 1944 р. завершила визволення України вигнанням німецьких та угорських військ із Закарпаття, закінчивши війну 9 травня 1945 р.
На початку війни на території України більше року стримувався наступ фашистських орд. План «блискавичної» війни був зірваний внаслідок мужніх дій прикордонників, битв біля Дубно, Рівного. Луцька, героїчної оборони Києва, Одеси, Севастополя. В роки війни Українськими фронтами на території республіки були проведені наступальні стратегічні битви, які суттєво змінили ситуацію на фронті на користь СРСР: форсування Дніпра, звільнення Києва, Корсунь-Шевченківська операція, Львівсько-Сандомирська, Карпатська, Яссько-Кишинівська та ін.Український народ дав Червоній Армії 6 млн. бійців, кожен другий з них загинув, а кожен другий з тих, хто залишився живим, став на все життя інвалідом.