1. Взаємодія з уроками зарубіжної, української літератури та іншими видами мистецтв

2. Уроки позакласного читання у середніх та старших класах.

3. Літературний гурток як форма позакласної роботи .

1. Нині багато запитань постає перед сучасним уроком світової літератури. Один із можливих шляхів розвитку творчих здібностей учнів, їх природної вигадливості та фантазії - це використання на уроках різноманітних ігрових матеріалів (кросвордів, вікторин, чайнвордів, ребусів, головоломок, літературних розваг, конкурсів, інсценізацій тощо).

Розв'язання таких нестандартних завдань пробуджує допитливість школярів, а згодом перетворюється на любов до пізнання, на невичерпний інтерес до літературних фактів, подій.

Звичайно, розпочинаючи таку роботу з учнями, вчитель має розкрити, в чому полягає своєрідність того чи іншого завдання, його умови, а також, якщо така робота використовується на уроці вперше, пояснити учням, що "вікторина" - це гра, котра являє собою низку питань і вимагає відповідей в усній або письмовій формі; "кросворд" - гра-задача, у якій фігуру з квадратів треба заповнити так, щоб по горизонталі та вертикалі можна було прочитати загадані слова, що кожна клітинка в кросворді призначена для однієї літери, починається слово з тієї клітинки, в якій стоїть номер, під номерами даються короткі тлумачення слів, треба відгадати слово та вписати його в той ряд клітинок, який відповідає конкретному номеру. Вчитель також має роз'яснити, що «ребус» - це задача, в якій слово чи фраза зашифровані за допомогою знаків, малюнків, літер, чисел, що "головоломка" - це загадка чи задача, які вимагають для їхнього розв'язання чимало творчих зусиль, потягу до знань, винахідливості та допитливості, що, як правило, до головоломки додається ключ, котрим можна скористатися для її розв'язання.

Такий ігровий матеріал має допомогти вчителю в підготовці того чи іншого уроку, сприяти розвитку здібностей учнів, зацікавити їх літературними творами, прилучити до читання, підвищити їх інтелектуальний та культурний рівень. Використання ігрових технологій на уроці розвиває здатність нестандартно мислити, обирати оптимальний варіант з – поміж декількох можливих – і, як наслідок, набувати нових знань за допомогою вже наявного інформаційного багажу.

На уроках світової літератури у 5 класі використовую такі прийоми та форми роботи: уроки - рольові ігри, уроки – мандрівки, уроки - театралізації; інтерактивні методики (захист проекту групою чи поодинці, де учням можна запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів, літературної реклами , літературної вік Розвиток творчих здібностей школярів — одна з найактуальніших проблем сьогодення. Це закономірно, бо розвиваючи нахили й задатки дітей, ми виховуємо їх здатними до критичного аналізу й об’єктивного оцінювання різних явищ і фактів, до творчих пошуків і надбань, до оригінального розв’язання проблем, тобто формуємо повноцінну, інтелектуально розвинену й духовно багату особистість.

Головне завдання вчителя — розвивати природні задатки та створювати сприятливі умови для діяльності учнів. Вимога сьогодення — використання сучасних технологій. У шкільній практиці надаю перевагу інтерактивній методиці проведення навчальних занять та виховних заходів, застосовую принципи індивідуалізації та диференціації навчання, створюю мультимедійні презентації до уроку чи позакласного заходу.

Уроки світової літератури створюють безмежний простір для творчої роботи учителя й учнів. Учень може бути «присутнім» на лекції видатного вченого, стати свідком історичних подій минулого і сучасного, відвідати найпрестижніший музей і культурні центри світу, найвіддаленіші куточки землі. На уроках літератури передбачаю розв’язання різноманітних творчих завдань, спрямовую учнів на пошукові види робіт: усне малювання, «мозковий штурм», створення асоціативних ланцюжків, ґронування, кубування, удосконалення усного і писемного мовлення. Особливо розвивають творче мислення різноманітні види самостійної роботи літературознавчого характеру: відгуки, рецензії, реферати, передмови та післямови до творів, складання конспектів, планів, тез тощо.

Застосовую прийом «інформаційний пакет» (добірка цитат, висловлювань літературознавців, дослідників, філософів, відомих людей про письменника, твір, героїв). Проводжу уроки у формі змагань та ігор, усні журнали, уроки-вікторини, уроки-заочні екскурсії, уроки-подорожі, уроки-інтерв’ю, уроки-презентації, уроки-дослідження, поетичні майстерні, уроки-рольові ігри тощо.

Навчання у грі розвиває пам’ять, увагу, уяву, допитливість, формує вміння знаходити закономірність, класифікувати та систематизувати матеріал, виявляти помилки, стимулює активність школярів, спонукає до ініціативи. Проводжу різні види конкурсів, вікторин, саме як-от: літературне лото, аукціон знань, «мікрофон», «істинне-хибне», «літературна плутанина», заохочую до складання тестів, сенканів, кросвордів, ребусів тощо. Переконана, що використання мультимедійних технологій у поєднанні з інтерактивним навчанням є однією з найефективніших форм навчання.

Для розв’язання проблемних завдань, ситуацій на уроках використовую групові та індивідуальні випереджальні завдання, залучаючи учнів до пошукової та аналітичної роботи. Учням цікаво створювати презентації самостійно, оскільки виникає змагання — хто створить кращу. Публічний захист презентації — це не лише звіт про проведену роботу, а й збагачення досвідом, обмін думками та цікавими знахідками, інтерактивне спілкування та якісне засвоєння навчального матеріалу. Готуючи повідомлення в групах, учні роблять певні записи, звертають увагу на роль художніх засобів у висвітленні теми (роль опису, деталей, порівнянь тощо). Робота над текстом розвиває вміння і навички аналізу твору, а прогалини в знаннях учнів усуваються інформацією від інших членів групи. Крім того, такий вид роботи вимагає відповідальності перед однокласниками, оперативності у прийнятті рішень. Так забезпечується співпраця та діалогізм у стосунках учителя та школярів.

Елементи дискусії на уроці з використанням методу «ПРЕС» дають учням можливість висловити свою точку зору з приводу порушених проблем, сприяють розвитку розумових здібностей учнів, вмінню аналізувати, узагальнювати, робити висновки, співвідносити художній твір із життям.

Групові завдання спонукають учнів до пошукової діяльності, використання додаткової літератури, довідників. Для того щоб за певною темою підготувати презентацію або ж дібрати до неї ілюстративний чи текстовий матеріал, продумати дизайн тощо, учні звертаються до багатьох джерел, відбирають ту інформацію, що стосується конкретної теми, лаконічно розміщують її на слайдах та естетично оформлюють. Це важливо при вивченні оглядових тем, де опрацьовується великий за обсягом літературознавчий, історико-культурологічний матеріал.

Перед вивченням теми «Античність — колиска європейської культури» учні отримали завдання не лише розповісти про давньогрецьку та давньоримську літературу, а й охарактеризувати мистецтво цих країн. Засоби мультимедіа допомагають унаочнити теоретичні поняття, закріпити матеріал, актуалізувати опорні знання. Залучення творів живопису спонукає учнів створювати власні ілюстрації, виражати почуття щодо літературних творів засобами малюнка, живопису.

У навчально-виховній діяльності застосовую такі інтерактивні технології: мозковий штурм або «мозкова атака, робота у великій групі (тобто з усім класом), «коло ідей», робота в малих групах, «мікрофон», методи «прес», «навчаючи — вчуся», метод дискусії, «акваріум» тощо. Застосування названих технологій впливає на підвищення ефективності всього навчально-виховного процесу, бо вони дають можливість залучити всіх учнів до обговорення проблеми, що, у свою чергу, сприяє розвитку критичного мислення, діалогічного мовлення. Учні набувають навичок співпраці, колективного пошуку рішень, беруть активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям.

Значне місце у роботі посідає технологія роботи в парах, яка дає можливість обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Для роботи в парах пропоную перевірити роботу одне одного, взяти інтерв’ю у партнера, поставити запитання з приводу прочитаного, написати похвальне слово про письменника або героя твору, створити сенкан тощо.

Групові форми роботи ефективні також при вивченні поезії, коли потрібно якнайкраще представити поета, з’ясувати особливості його творчості. Вивчаючи поезію Г. Гайне, А. Міцкевича, О. Пушкіна, учні отримують картки із завданнями, які спрямовують їх на розуміння змісту поезії, почуттів ліричного героя, особливостей художніх засобів створення поетичного образу, зв’язку поезії з біографією автора, з усною народною творчістю, висловлення власних вражень від поетичного твору. торини, літературних задач за змістом твору тощо.