1. Вивчення теоретико-літературних понять у пропедевтичний період

У сучасному літературознавстві визначено три рівні цих понять:

1. Загальні поняття, загальні властивості літератури (образність, народність).

2. Поняття часткового характеру, що пов'язані зі структурою художнього твору (тема, ідея, проблеми, сюжет, композиція, художні засоби…).

3. Поняття, які пов'язані із закономірностями літературного розвитку (художній метод, індивідуальний стиль, літературний напрям…).

Літературознавчі поняття усіх трьох рівнів пропонуються для вивчення учням як середньої, так і старшої ланки.

Отже одним із завдань літературної освіти сучасної школи є виховати «розумного», мислячого читача, який може по-справжньому оцінити прочитаний твір. Щоб досягти цього обов'язковим компонентом на уроках літератури стає вивчення теоретико-літературних понять. Обсяг понять, які вивчаються визначені в програмі, але варіюються залежно від творів, які пропонує вчитель. Тільки маючи уявлення про ці поняття, а значить і про процеси, які відбувалися чи досі відбуваються у суспільстві, читач може оцінити прочитаний твір як витвір мистецтва.

1.2 Особливості та завдання вивчення теоретико-літературних понять на уроках зарубіжної літератури в старших класах

В ході тривалого обговорення та дискусій методисти та вчителі дійшли висновку, що теорія літератури - необхідний для вивчення компонент літературної освіти, а особливо в старших класах, оскільки в цей період у дітей закріплюються сформовані уявлення про світ, відбувається становлення індивідуальності учнів, формування їх світоглядних, громадянських позицій, осмислюється їх місце в сучасному світі [17;31].

Пропедевтичний блок шкільної програми (5-8 класи) складається з двох частин: 5 - 7 класи та 8 клас. До 8 класу учні отримують те необхідне коло знань, яке дасть їм можливість перейти до аналізу виучуваного твору. 8 клас - з'єднувальна ланка у пропедевтичному та історико-літературному блоках програми. У цьому класі дається мініатюрна модель літературного процесу, що в доступній учням цього віку формі репрезентує найважливіші фази його розвитку, ведеться підготовча робота до засвоєння курсу на історико-літературній основі у старшій школі.

До 9 класу учні повинні знати передбачені програмами для 5-8 класів поняття теорії літератури:

· Початкові поняття, що стосуються історії літератури;

· Характерні особливості епічних, ліричних, ліро-епічних та драматичних творів;

· Сюжет, герої та особливості композиції вивчених творів.

А також на початок 9 класу учні повинні вміти:

· визначати ідейно-художню роль елементів сюжету, композиції авторської характеристики, вчинків, портрета героя, пейзажу в творі, що вивчається;

· характеризувати героя твору, порівнювати героїв одного чи різних творів;

· розрізняти, оцінювати та обговорювати конфлікти і чинники духовного життя літературних героїв.

Третій етап вивчення теоретико-літературних понять охоплює 9 - 11(за новими програмами 10 -12) класи. Вивчення літератури в старших класах загальноосвітньої школи базується на історико-літературній основі. Літературні явища презентуються школярам у перебігу літературного процесу, в розвитку тієї чи іншої національної літератури, у взаємозв'язках літератур, у широкому контексті світової культури, у всьому розмаїтті мовних і стильових особливостей [17;31].

Методистами були сформульовані такі завдання курсу «Теорія літератури» в старших класах:

- Методичні:

За соїм призначенням курс "Теорія літератури" не є простим повторенням відомих теоретичних понять. Його мета - закріпити знання з теорії літератури, вдосконалювати навички наукового аналізу художніх творів, допомогти учням правильно осмислювати специфіку літератури як мистецтва слова, розібратися в основних закономірностях літературного процесу, збагнути суспільну роль художньої літератури. Програма курсу "Теорія літератури" включає ознайомлення учнів із питаннями про літературу як про вияв суспільної свідомості, розгляд ідейно-естетичної структури літературного твору та особливостей літературного процесу. Вивчення пропедевтичного курсу "Теорія літератури" супроводжується формуванням в учнів навичок самостійної роботи, зокрема, умінь користуватися різними підручниками, посібниками, словниками та монографічними працями. Це сприяє критичному осмисленню шляхів і прийомів літературознавчого аналізу художніх творів. Важливо, що вже на початку вивчення теорії літератури учні ознайомлюються з історичним розвитком теоретико-літературознавчої думки. На фоні історичного огляду учням відкриваються творчі здобутки сучасної теорії літератури, її науковий характер.

- Пізнавальні:

Даний курс поглиблює теоретико-літературознавчу освіту, бо насамперед систематизує відомості з літератури та культури загалом, які старшокласники засвоїли за роки навчання в середній школі, і цілеспрямовано готує їх до сприйняття усної народної творчості, історії літератури, літературної критики тощо. Художня література як вид мистецтва слова несе в собі величезний пізнавальний потенціал. У творах художньої літератури відображається не стільки дійсність сама по собі, як взаємодія людини з дійсністю. Факти, інтерпретовані художньою літературою, стають новою естетичною цінністю. Відтворені уявою письменника предмети, людські постаті, події набувають статусу узагальнених, типових образів. Основна відмінність літератури від науки полягає в тому, що в літературі в формі образу відображається об'єктивне і суб'єктивне (пізнання й оцінка), а в науці - у формі понять переважає об'єктивне (пізнання дійсності).

- Практичні:

На науковому рівні ознайомити учнів з основними літературознавчими термінами, підготувати до усвідомленого самостійного читання художніх творів в майбутньому. Виробити у старшокласників навички самостійної навчальної і науково-дослідної роботи, вміння вести спостереження над способами і прийомами типізації та індивідуалізації характерів, майстерністю композиції та сюжету, мовою художніх творів і особливостями віршування. Аналіз усіх компонентів художнього твору доцільно здійснювати крізь призму специфіки літературних родів і жанрів.

На цьому етапі відбувається планомірне засвоєння основних питань, що стосуються теорії літератури. За допомогою таблиці це можна зобразити так:

1. Поняття про античну літературу. Поняття про літературу Середньовіччя, доби Відродження.

2. Поняття про бароко як художній напрям. Класицизм як художньо-стильова система. Поняття про романтизм як художній напрям.

3. Поняття про епічну поему, драматичну поему. Поняття про комедію як жанр.

4. Поняття про гекзаметр, епічний стиль (пластичність, постійні епітети, порівняння, повторення тощо.) поняття про віршову строфу (терцину). Поняття про мотив як елемент композиції драми. Поглиблення поняття про ліричного героя. Поняття про «онєгінську строфу», художній час, ліричний відступ, гротеск. Поняття про роман у віршах, морально-психологічний рома

1. Поняття про символізм як художній напрям.

2. Поняття про жанр соціально-психологічного роману. Поняття про епопею, роман-епопею, філософський морально-психологічний роман. Поняття про ліричну комедію.

3. Поняття про символічну деталь, підтекст, верлібр, портрет, зовнішню і внутрішню дію, «ібсенізм», символ.

1. Поняття про неоромантизм, імпресіонізм, модернізм, футуризм, екзистенціалізм, «магічний реалізм».

2. Поняття про філософську лірику, модерністський роман, драму-притчу, епічний театр, роман-притчу, повість-притчу, «театр абсурду», постмодерністську лірику, постмодерністський роман.

3. Поняття про вірш у прозі, фабулу, монтаж, звукопис, художню деталь, умовність, «ефект очуження», поетичний синтаксис.

4. Поглиблення поняття про верлібр, сонет, гротеск, іронію, підтекст.

Особливістю теоретико-літературної освіти в старших класах є те, що узагальнюються засвоєні раніше знання, проводяться логічні зв'язки між поняттями, подаються нові поняття, які крім літературного характеризують ще й загалом суспільні процеси. Учнів навчають розуміти, що теорія літератури - це не набір понять і термінів, а засоби, за допомогою яких письменник передає, а читач має змогу повноцінно сприймати особливості тої чи іншої епохи, того чи іншого періоду, саму людину як об'єкт відображення. Якщо ж цього немає, то терміни стають непотрібною і навіть обтяжливою інформацією, а літературний твір сприймається читачем тільки на подієвому рівні.

Практична