15. Історія української еміграції: Навч. посібник для студентів

вузів / Лановик Б.Д., Гром’як Р.Т. та ін. – К.: Вища шк., 1992.

16.Коваль М. В. Україна в другій світовій та Великій Вітчизняній війнах (1939 – 1945 рр.): Серія „Україна крізь віки”. – К.: Альтернативи, 1999.

17.Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Преса України, 1997.

18. Кульчицький С.Д. Україна між двома війнами(1921–1939

рр.): „Україна крізь віки”. – К.: Альтернативи, 1999.

19.Литвин В.М. Україна на межі тисячоліть(1991–2000 рр.):

Серія Україна крізь віки – К.: Альтернативи, 2000.

21.Полонська-Василенко Н. Історія України. – У 2-х т. – К.:

Либідь, 1995.

22.Семененко В.І Історія України з найдавніших часів до сьогодення. Навч. Посібник. – Вид. 2-ге. – Х.: Торсінг, 2000.

23.Толочко П. Київська Русь. – К.: Абрис, 1996.

Додаткова

український феномен. – К.: ЗАРЕЛІТ, 1995.

25.Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі. –К.: Дніпро, 1993.

26.Білас .І Репресивно-каральна система в Україні1917-1953:

Суспільнополітичний історико-правовий аналіз: У 2-х кн. – Л.: Світ,

1994.

27.Буравченкова С.Б. Українська революція1917-1921 рр.

Відродження державності українського народу. – К.: УДУХТ, 1997.

282

28.Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття: Нариси політичної історії. – К.: Либідь, 1993.

29.Заставний Ф. Українська діаспора. Розселення українців у зарубіжних країнах. – Л.: Світ, 1991.

30.Іван Сірко. Кошові Запорозької Січі. ─ К.: Либідь, 1992.

31.Історія Русів. – К.: Рад. письм., 1991.

32.Історія України в особах. – ІХ – ХVІІІ ст. – К.: Україна, 1993.

33.Історичні портрети: Махно, Петлюра, Бандера. – К.: Либідь,

1991.

34.Касьянов Г.В. Незгодні: українська інтелігенція в русі 60 - 80-х

рр. – К.: Либідь, 1995.

35.Кирило-Мефодіївське товариство: У 3-х т. – К.: Наукова думка, 1990.

36.Коваль М. В. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. – К.: Вища школа, 1995.

37.Кондратюк В.О., Буравченкова С.Б. Українська революція:

здобутки і втрати в державотворчому змаганні1917 - 1920 рр. – К.:

Стілос, 1998.

38.Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. – К.: Либідь, 1993.

39.Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні: - Париж –

Нью-Йорк – Л.: Наук. т-во ім. Т. Шевченка у Львові, 1993.

40.Котляр М.Ф. Галицько-Волинське князівство(до 800-ліття утворення). // УІЖ. – 2000. – № 1.

41.Кулиняк Д..І Соловецький в’язень: останній кошовий Січі Запорізької. – К.: Рад. письм., 1991.

42.Пастернак О. Пояснення тризуба, герба Великого Київського князя Володимира Святого. – К.: Веселка, 1991.

43.Політична історія України: В 6-ти т. / Редкол. (голова І.Ф.

Курас та ін.) – К.: Генеза, 2002 – 2003.

283

західноукраїнської інтелігенції: 20-50-ті рр. ХХ ст. – К.: Фаренгейт, 1994.

45.Рудик П.А. Історія української діаспори. – К.: УДУХТ, 1998.

46.Сергійчук В.І. Доля української національної символіки. – К.:

Т-во „Знання”, 1990.

47.Смолій В., Степанков В. Богдан Хмельницький. Хроніка життя та діяльності. – К.: Наук. думка, 1994.

48.Смолій В.А. Українська національна революція(1648-1676

рр.): Серія „Україна крізь віки”. – К.: Альтернативи, 1999.

49.Солдатенко В.Ф. Українська революція. Історичний нарис:

Монографія – К.: Либідь, 1999.

50.Толочко П. Київська Русь. – К.: Абрис, 1996.

51. Тюрменко .І.І Державницька діяльність Івана Огієнка

(Митрополита Іларіона): Монографія. –К.: ВІПОЛ, 1998.

52.Шаповал Ю.І. Хрущов на Україні. – К.: Знання, 1990.

53.Шаповал Ю.І Україна 20-50-х рр.: сторінки ненаписаної історії. – К.: Наук. думка, 1993.

284

Історична хронологія

IV – III тис. до н.е. – розселення племен трипільської культури на

території України;

ІХ – VIІ ст. до н.е. – розселення кіммерійців між Дністром і Доном;

VІІ – ІІІ ст. до н.е. – панування скіфів на території Північного

Причорномор’я;

VІІ – VІ ст. до н.е. – грецька колонізація Північного Причорномор’я;

ІІІ ст. до н.е. – утвердження в Причорномор’ї сарматських племен;

І – ІІ ст. н.е. – перші згадки про слов’ян у творах римських вчених – Плінія Старшого, Тацита, Птоломея;

IV – VІІ ст. н.е. – формування перших східнослов’янських політичних об’єднань – союзів племен;

кінець IV – початок VІІ ст. н. е.– племінний союз антів;

кінець V ст. н. е. – заснування Києва;

882 р. – захоплення князем Олегом Києва і об’єднання Київського та Новгородського князів під його владою;

980 – 1015 рр. – князювання Володимира Великого;

988 р. – запровадження християнства на Русі;

1019 – 1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого;

1113 – 1125 рр. – князювання Володимира Мономаха;

1187 р. – перша літописна згадка назви“Україна” щодо земель Південної Київщини та Переяславщини;

1199 р. – утворення Галицько-Волинського князівства;

1223 р. – поразка руських дружин і половецького війська у битві на

р. Калці;

1240 р. – зруйнування Києва монголо-татарами;

1238 – 1264 рр. – князювання Данила Романовича Галицького;

1362 р. – битва при Синіх Водах;

1385 р. – Кревська унія;

14 липня 1410 р. – Грюнвальдська битва;

285

1413 р. – Городельська унія;

1569 р. – Люблінська унія;

1596 р. – Берестейська унія;

кінець ХV ст. н. е. – виникнення козацтва як окремого соціального

стану;

1551 р. – перша писемна згадка про Запорозьку Січ;

1615 р., 1616 р. – походи на Константинополь і Кафу під проводом гетьмана П. Сагайдачного;

1648 р. – початок української національно-визвольної війни;

1649 р. – Зборівський договір;

1651 р. – Білоцерківський мирний договір;

1654 р. – Переяславська рада, “Березневі статті” Б. Хмельницького;

6 серпня 1657 р. – смерть Б. Хмельницького;

жовтень 1657 р. – обрання І. Виговського гетьманом України;

16 вересня 1658 р. – Гадяцький договір;

червень 1659 р. – битва під Конотопом;

1665 – 1676 рр. – гетьманування П. Дорошенка;

1667 р. – Андрусівське перемир’я;

1686 р. – “Трактат про вічний мир” між Росією і Польщею;

1687 – 1709 рр. – гетьманування І. Мазепи;

листопад 1708 р. – зруйнування м. Батурина;

27 червня 1709 р. – битва під Полтавою;

1710 р. – конституція П. Орлика;

січень 1711 р. – похід П. Орлика в Україну;

1722 р. – заснування Малоросійської колегії;

1772 р. – перший поділ Польщі;

1775 р. – знищення Запорозької Січі;

1781 р. – ліквідація полкового територіального-адміністративного устрою України;

286

серпень 1914 р. – створення Головної Української Ради(Кость Левицький);

серпень 1914 р. – заснування Союзу Визволення України(Д.

Донців, Д. Дорошенко, А. Жук);

серпень 1914 р. – створення легіону українських січових стрільців;

лютий 1917 р. – демократична революція у Петрограді. Падіння

самодержавства;

березень 1917 р. – утворення Української Центральної Ради (УЦР);

287

10 червня 1917 р. – Перший Універсал УЦР;

15 червня 1917 р. – утворення Генерального секретаріату;

3 липня 1917 р. – Другий Універсал УЦР;

4 серпня 1917 р. – “Тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові”;

25-26 жовтня 1917 р. – соціалістична революція у Петрограді.

Падіння Тимчасового уряду в Росії;

7 листопада 1917 р. – Третій Універсал УЦР; проголошення УНР;

3 грудня 1917 р. – “Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради” РНК РСФСР;

12 грудня 1917 р. – проголошення радянської влади в Україні;

9 січня 1918 р. – Четвертий Універсал УЦР;

16 січня 1918 р. – бій під Крутами;

26 січня 1918 р. – Брестський мирний договір між УНР і державами Четвертного союзу;

29 квітня 1918 р. – ухвалення Центральною Радою конституції УНР; проголошення на Всеукраїнському хліборобському з’їзді. П

Скоропадського гетьманом України;

листопад 1918 р. – відкриття Української Академії Наук;

19 грудня 1918 р. – вступ Директорії до Києва;

22 січня 1919 р. – проголошення у Києві Акту злуки УНР та ЗУНР;

квітень 1920 р. – Варшавська угода УНР і Польщі;

серпень 1920 р. – заснування Української військової організації

(УВО);

березень 1921 р. – Ризький мир;

жовтень 1921 р. – виникнення Української Автокефальної Православної Церкви;

1921 – 1923 рр. – голод в Україні;

30 грудня 1922 р. – утворення СРСР;

288

1925 р. – заснування Українського народно-демократичного

об’єднання (УНДО);

лютий 1929 р. – заснування Організації українських націоналістів

(ОУН);

1932 – 1933 рр. – масовий голод в Україні;

січень 1937 р. – Конституція УРСР;

15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської

України;

1 вересня 1939 р. – напад Німеччини на Польщу. Початок ІІ

світової війни;

17 вересня 1939 р. – Червона армія перейшла польський кордон;

лютий 1940 р. – розкол ОУН. Створення ОУН – Б та ОУН – М;

28 червня 1940 – Червона армія окупувала Північну Буковину і

Бессарабію;

22 червня 1941 р. – напад Німеччини на Радянський Союз;

6 листопада 1943 р. – визволення Києва від німецьких загарбників;

жовтень 1944 р. – визволення України від німецьких загарбників;

26 квітня 1945 р. – на конференції в Сан-Франциско УРСР увійшла до ООН як член-засновник;

8 травня 1945 р. – капітуляція Німеччини;

2 вересня 1945 р. – капітуляція Японії. Закінчення ІІ світової війни;

березень 1946 р. – Ліквідація Української греко-католицької

(уніатської) церкви;

квітень – серпень 1947 р. – операція “Вісла”;

лютий 1954 р. – указ Президії ВР СРСР про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР;

289

серпень – вересень 1965 р. – перша хвиля арештів інтелігенції;

листопад 1976 р. – утворення Української Гельсінської групи;

26 квітня 1986 р. – катастрофа на Чорнобильській АЕС;

вересень 1989 р. – установчий з’їзд Народного Руху України за

перебудову;

співробітництво;

червень 2001 р. – візит Папи Римського Івана Павла ІІ в Україну;

січень 2005 р. – обрання Президентом України В. Ющенка.

290

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК Абсолютизм – необмежена самодержавна влада, деспотична

форма державного правління, яка ґрунтується на сваволі правителя

(царя, імператора, короля) і за якої досягається надзвичайно високий ступінь централізації державної влади.

Автономія – самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом

(Конституцією).

Авторитаризм – антидемократична та антиправова концепція і

необмеженої влади, повна відсутність або ж абсолютна фіктивність представницьких інститутів та систем поділу влади.

Автохтони – корінні жителі певної території, країни.

Агітація – поширення певних ідей або лозунгів за допомогою

політичного впливу на маси, ідеологічна зброя боротьби класів та їхніх партій.

Агресія – у сучасному міжнародному праві будь-яке незаконне, з

погляду Статуту ООН, застосування сили однієї держави( чи групи держав) проти іншої, яке має на меті загарбання території, ліквідацію або обмеження політичної незалежності, насильницьке підкорення народу

(нації).

Акт – офіційний документ, запис, протокол.

Амбразура – отвір в оборонних спорудах і бронебаштах для стріляння і для спостереження.

Анархізм – ідейно-теоретична та суспільно-політична течія, в

основі якої лежить заперечення державного управління суспільством;

невизнання авторитету, порядку, дисципліни; свавілля.

291

Анексія – насильницьке приєднання, загарбання однією державою

всієї (або частини) території іншої держави.

Антропогенез – процес виділення людини з тваринного світу,

мусульманських країнах.

292

Вікінги – учасники морських походів скандинавів у кінці8 –

середині 11 ст; в Давній Русі були відомі під назвою варягів, у Західній Європі – норманів.

Генезис – походження, виникнення, процес утворення.

Геополітика – політична концепція, яка стверджує, що в основі політики ( переважно зовнішньої) тієї чи іншої держави лежить співвідношення географічних факторів– просторового розташування країни, розміру території, клімату, наявності природних ресурсів, густоти населення тощо.

Громадянське суспільство – суспільство громадян із високим рівнем економічних, соціальних, політичних, культурних, і моральних якостей, яке, будучи незалежним від держави, спільно з нею формує

розвинені правові відносини, взаємодіє заради спільного блага.

Гуманізм – теорія і практика, в основі якої лежить ставлення до

людини як до найвищої цінності, захист права особистості на свободу,

суспільства, заснована на визнанні народу основним джерелом влади;

тип держави, яка декларує і втілює на практиці принципи народовладдя,

права і свободи громадян, рівні можливості для різних політичних сил,

контроль за діями органів влади.

Депортація – примусове виселення з місця постійного проживання

особи, або групи осіб, визнаних соціально небезпечною.

Депутат – виборний представник населення в постійно діючих

органах влади; особа, уповноважена колективом для виконання якогось

293

життєдіяльності суспільства в цілому і здійснення політичної влади

самоврядування з метою оптимізації практичного вирішення питань загальнонаціональної ваги, а також реалізації регіонально-локальних

відведення військ з районів, які вони раніше займали.

294

Екстремізм – схильність до крайніх поглядів і дій.

Еміграція – масове переселення з батьківщини в іншу країну;

тривале перебування за межами батьківщини внаслідок переселення.

Ендогамія – звичай, який за часів первісного ладу дозволяв шлюби лише між особами однієї суспільної групи.

Етногенез – походження народів.

Етнографія – галузь історичної науки, яка вивчає культуру і побут народів світу, їхній етногенез, розселення та культурно-побутові взаємозв’язки.

Етнос – позачасова, позатериторіальна, позадержавна спільнота людей, об’єднана спільним походженням, культурою, мовою, історією,

традиціями та звичаями, самосвідомістю та етнонімом (назвою).

Іммігрант – іноземець, який оселився в якійсь країні на постійне

проживання.

295

Імперія – велика держава, що складається з метрополії та

підпорядкованих центральній владі держав, народів, які примусово інтегровані до єдиної системи політичних, економічних, соціальних та

Імідж — образ, що цілеспрямовано формується й покликаний справити

емоційно-психологічний вплив на певних осіб, організації, держави з метою популяризації, політичної реклами тощо.

Інфляція - переповнення каналів грошового обігу масою надлиш-

кових паперових грошей, що спричиняє знецінення їх, зростання цін на предмети першої потреби, зниження валютного курсу, реальної за-

робітної плати.

Інфраструктура — сукупність галузей та видів діяльності, що

професійно зайнятих розумовою працею.

Колонізація — заселення вільної території на окраїнах власної країни; заснування поселень у залежній ;країніперетворення незалежної країни на колонію шляхом військового, економічного та політичного поневолення її іншою країною.

Компроміс — згода, порозуміння з політичним противником, до-

сягнуті шляхом взаємних поступок.

296

Консерватизм — політична ідеологія і практика суспільно-полі

тичного життя, що орієнтується на збереження та підтримання існуючих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-правових засад.

Консолідація — зміцнення, згуртування, об’єднання.

Конституція — основний закон держави, що закріплює суспільний і

державний устрій, порядок утворення, принципи організації та діяльності

спільних цілей.

Кон’юнктура — сукупність умов, стан речей, збіг обставин, що можуть впливати на хід і результат якоїсь справи або процесу(наприклад,

економічна кон’юнктура).

Космополітизм — теорія і практика, в основі якої лежить теза про

значне поглиблення й загострення наявних політичних конфліктів, по-

літичної напруженості.

Культ особи — єдиновладдя тоталітарного типу, часто релігійного

характеру, що означає раболіпство, сліпе поклоніння «божеству».

Легітимність — визначення або підтвердження законності якогось

297

Лібералізм— політична та ідеологічна течія, що об’єднує прихиль-

ників парламентського ладу, вільного підприємництва та демократичних свобод.

Маргіналізація — незавершений, неповний перехід людини в нове

соціальне середовище, за якого вона втрачає попередні соціальні зв’язки,

але ще не може повною мірою пристосуватися до нових умов життя.

Менталітет— стійкі структури глибинного рівня колективної та

індивідуальної свідомості й підсвідомості, що визначають устремління,

нахили, орієнтири людей, у яких виявляються національний характер,

загально визнані цінності, суспільна психологія.

Міграція — пересування, переміщення.

Модернізація—оновлення, удосконалення, надання будь-чому -су

часного вигляду, переробка відповідно до сучасних вимог.

Монархія — форма державного правління, за якої верховна влада

повністю або частково зосереджена в руках однієї особи — глави держави,

обмежується парламентом.

Канонада – часта й тривала стрілянина з багатьох гармат, а також

гуркіт стрілянини та розривів снарядів.

Капіталізм – 1) Суспільно-економічна формація, що приходить на

зміну феодалізму; ґрунтується на приватній власності на засоби

виробництва при участі у контролі над ними. 2) Економічна система, яка базується на свободі підприємництва, використанні найманої праці і на відкритій конкуренції, що сприяє розвитку ринкової економіки.

Капітуляція – 1) Припинення опору збройних сил або їх частини на

298

Кардинал – У католицькій церкві вища після Папи Римського

духовна особа. З числа К. на конклаві обирається Папа.

Католицизм, католицтво – один з головних (поряд з православ’ям і протестантизмом) напрямів у християнстві. Догматичні особливості К.:

визнання існування чистилища, догмати про виходження Святого Духа не тільки від Бога-Отця, а й від Бога-Сина, про непогрішимість Папи Римського як намісника Христа на Землі.

Кафедра – 1) Місце для викладача, лектора, промовця тощо. 2) У

кваліфікації кадрів.

Класицизм – один з основних напрямів у Європейській літературі й мистецтві 17-18 ст., зразком для якого було класичне(давньогрецьке і

давньоримське) мистецтво.

Коаліція – 1) Союз, об’єднання на добровільних засадах для

досягнення спільної мети. 2) Тимчасовий воєнно-політичний союз двох або кількох держав, укладений для спільних дій проти будь-якої держави

містяться норми права, що регулюють певну галузь суспільних відносин.

Лозунг – заклик, у якому чітко, стисло виражено провідну ідею,

завдання або вимогу політичної, громадської організації.

Максималізм - впадання в крайність при вимозі чогось надмірного.

Маніфест – 1) Письмове звернення верховної влади до населення у зв’язку зі значними політичними подіями; іноді містить законодавчі норми або сповіщає про прийняття важливих законів. 2) Урочисте звернення, декларація політичних партій, громадських організацій тощо з викладом своїх політичних поглядів, програми.

299

Маніфестація публічний масовий виступ для виразу солідарності,

підтримки або протесту.

Монографія – ґрунтовна наукова праця, в якій досліджується одне

питання, одна тема.

буржуазного націоналізму.

300

Національність – 1) Незалежність до певної нації, народності чи національної групи. 2) Термін для спільного визначення нації і

народності.

Нація – стійка історична спільність людей, що визначається соціальними зв’язками певної формації і характеризується специфічними етнічними рисами, зумовленими особливостями економічного й культурного розвитку, спільністю території, мови, побуту, традицій і звичаїв, а також відображенням в суспільній свідомості й суспільної психології.

Національний прибуток — новостворена у сфері матеріального ви-

робництва вартість, або частина сукупного (валового суспільного) продукту,

що залишається після спожитих засобів виробництва.

Нація — історична спільнота людей, що складається в процесі фор-

мування спільності території, економічних зв’язків, літературної мови,

етнічних особливостей культури та характеру.

Олігархія — політичне та економічне панування, влада, правління невеликої групи людей, а також сама правляча група.

Опозиція — протидія, опір певній політиці, політичній лінії, політичній дії; організація, партія, група, особа, які виступають проти панівної думки,

уряду, системи влади, конституції, політичної системи в цілому.

Охлократія —домінування в політичному житті суспільства впливу натовпу, юрби, «маси»; один із способів здійснення політичної влади, що суттєво доповнює кризові політичні режими.

Плюралізм — ідейно-регулятивний принцип суспільно-політичного та соціального розвитку, що базується на існуванні декількох(чи багатьох)

незалежних начал політичних знань і розуміння буття; система влади, що ґрунтується на взаємодії та протидії політичних партій та громадсько-

політичних організацій.

Політична система — сукупність державних і недержавних - со ціально-політичних інститутів, які здійснюють владу, управління

301

Революція — докорінна зміна, стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до нового; перевороту житті суспільства, який зумовлює ліквідацію віджилого суспільного ладу й утвердження нового.

Республіка — держава, в якій органи влади формуються за прин-

ципом виборності їх народом; форма державного управління, за якої вища

302

303

центрі; зосередження більшої частини державних функцій у віданні

центральних установ.

Цивілізація — будь-яка форма існування живих істот, наділених розумом; історичні типи культур, локалізованих у часі та просторі; рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий даним суспільством.

Шовінізм — агресивна форма націоналізму, в основі якої лежить проповідь національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої нації.

304

305

306

2. Україна в складі СРСР. Національна політика більшовиків в 129

Україні………………………………………………………………………..

307

Тема 8 : Повоєнна відбудова і розвиток України

(1945–1985 рр.)…………………………………………………………… 153

1.Україна на міжнародній арені після закінчення Другої світової

2.Суспільно–політичне і національне пробудження українського

308