Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
гроші та кредит.pdf
Скачиваний:
170
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
877.69 Кб
Скачать

3. Не можуть бути предметом застави національні, культурні та історичні цінності; вимоги, що мають особистий характер (авторське право), а також інші вимоги, застава яких забороняється законом; об’єкти державної власності,

приватизація

яких

заборонена

законодавчими

актами; майно

 

і

кошти

благодійних організацій; приватизаційні папери.

 

 

 

 

Оцінка якості застави для позичальників— юридичних осіб

є

одним із

засобів

забезпечення

повернення

інвестиційного

кредиту. Для

 

оцінки

надійності застави використовують такі критерії:

-співвідношення вартості заставного майна і суми кредиту;

-ліквідність заставного майна;

-здатність банку здійснювати контроль за заставним майном.

Таблиця 10.1

Оцінка якості застави для позичальників — юридичних осіб

Рейтинг

Покриття боргових

Ліквідність застави

Здатність банку

Бальна

зобов’язань вартістю

здійснювати

оцінка

надійності

 

застави, %

 

контроль за заставою

рейтингу

І

140 і більше

Легко реалізується

Повністю під

5

контролем банку

 

 

 

 

 

 

Ціна може коливатися,

 

 

ІІ

140

можливі труднощі з

Під контролем банку

4

 

 

реалізацією

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ

Менше 100

Ціна може коливатися,

Є проблеми з

3

можливі труднощі з

контролем

 

 

реалізацією

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IV

Менше 100

Ціна зменшується,

Є проблеми з

2

проблеми з реалізацією

контролем

 

 

 

 

 

 

 

 

V

Менше 100

Ціна зменшується

Контроль відсутній

1

 

 

 

 

 

Контрольні питання

1.Які функції кредиту ви знаєте?

2.Розкрийте зміст теорій кредиту.

3.Назвіть суттєві риси, що відрізняють кредит від інших економічних

категорій.

4.Яким рисами характеризується розвиток кредиту в період переходу України до ринкових відносин?

5.Чим викликана необхідність кредиту?

6.Які є методи перерозподілу коштів і в чому їх відмінності?

7.Як відбувалась еволюція кредитних відносин в Україні?

8.Назвіть джерела утворення кредитних ресурсів у суспільстві?

9.У чому полягає суть перерозподільної функції кредиту?

10.Які основні положення капіталотворчої теорії кредиту?

11.Визначте відмінності та взаємозв’язок між поняттями«функції» та «роль» кредиту?

12.Назвіть принципи кредиту.

93

13.

Які форми кредиту Ви знаєте?

 

 

 

14.

У

чому

полягає

необхідність

використання

такого

принципу

банківського кредитування, як забезпеченість кредиту?

 

 

15.

Який існує взаємозв’язок та відмінності між поняттями«функції

кредиту» і «роль кредиту»?

 

 

 

 

Тестові завдання для перевірки знань

1.Яке з наведених тверджень найбільш повно відображає суть кредиту:

а) надання грошей чи товарів у борг; б) тимчасове користування позичальником цінностями кредитора;

в) економічні відносини між суб’єктами ринку в зв’язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів(вартості) на засадах поверненості, строковості, платності, забезпеченості; г) механізм формування нових грошей в економіці.

2.Кредит надається на принципах:

а) повернення;

 

 

 

 

 

б) платності;

 

 

 

 

 

в) строковості;

 

 

 

 

 

г) все перелічене.

 

 

 

 

 

3. Суть

натуралістичної

теорії

кредиту

вичерпується

такими

положеннями:

а) об’єктом кредиту стає тимчасово вільний капітал у вигляді натуральноречових благ, які можуть бути позичені одним економічним агентом іншому; б) банки – це не прості посередники в кредиті, а творці капіталу; в) кредит, як і гроші, є безпосередньо капіталом; г) кредит не залежить від виробництва.

4.Функції кредиту:

а) інформаційна; б) грошова; в) ревізійна; г) ситуаційна.

5.Застава – це спосіб:

а) забезпечення права власності на майно; б) забезпечення зобов’язань; в) забезпечення права нагляду за майном;

г) регулювання кредитних відносин між банками та позичальниками.

6.Кредитний портфель банку – це сукупність усіх позик, які:

а) видані банком; б) надані банку;

в) видані та надані банком; г) жодної правильної відповіді.

7.Рішення банку щодо надання кредитів позичальникам приймається:

а) Головою Правління банку або його заступником; б) керівником кредитного відділу банку; в) Кредитним комітетом колегіально;

94

г) Правлінням банку.

8.Формами забезпечення кредитів можуть бути:

а) застава рухомого та нерухомого майна; б) цінні папери; в) гарантія й поручительство; г) все перелічене.

9.Вид кредиту, що виконує антипаційну (емісійну) функцію:

а) банківський; б) комерційний; в) міжнародний; г) державний.

10.Кредитний ризик – це ризик:

а) неповернення позики; б) втрати підприємством платоспроможності;

в) неповернення процентів за користування позичкою; г) неповернення позики та процентів за користування нею.

Література:

[1;2;3;4;5;7;8;9;10;11;12;13;14;15;16;17;18;19;20;21;23;25;29;30;33;35;36]

95

ТЕМА 11. ФОРМИ, ВИДИ ТА РОЛЬ КРЕДИТУ

1.Класифікація кредиту.

2.Характеристика основних видів кредиту.

3.Економічні межі кредиту.

1. Класифікація кредиту

Форми кредиту:

товарна - кредитні відносини виникають між продавцями і покупцями,

коли останні

одержують товари

чи

послуги

з відтермінуванням

платежу

(комерційний кредит, продаж товарів і

надання

позик населенню в

кредит

тощо);

 

 

 

 

 

грошова

- здійснюється рух

переважної

частини позикового

фонду

країни, тому й більшість позик надається і погашається грошима.

Види кредиту:

За суб’єктами кредитних відносин:

-міжгосподарський – це кредит, який існує між функціонуючими суб’єктами господарювання;

-банківський - надається банками у грошовій формі; банки можуть виступати не тільки кредиторами, але й позичальниками;

-державний - надається юридичними та фізичними особами державі;

-міжнародний - надаються позикові капітали одних країн іншим у тимчасове користування на засадах повернення, строковості, платності:

фірмовий – комерційний кредит, що безпосередньо обслуговує зовнішню торгівлю та послуги підприємств;

 

банківський – кредитні відносини між банками різних країн;

 

урядовий –надається урядом однієї країни уряду іншої, а також шляхом

розміщення урядом цінних паперів на зарубіжних фінансових ринках;

 

кредити міжнародних фінансових організацій.

 

За призначенням:

-

виробничий - юридичним особам під заставу основних засобів та обігових

 

коштів;

-

споживчий кредит – спрямовується на задоволення особистих потреб

 

людини;

 

За термінами користування:

-короткострокові (до 1 року);

-середньострокові (до 3 років);

-довгострокові (понад 3 роки); За забезпеченням:

-забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

-гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);

-з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації);

-незабезпечені (бланкові):

За ступенем ризику:

- стандартні і нестандартні;

96

-сумнівні;

-небезпечні;

-безнадійні;

За методами надання:

-одноразові (відповідно до відкритої кредитної лінії);

-перманентні (в межах установленого ліміту кредитування шляхом оплати з

позикового

рахунку

розрахункових

документів

позичальника

узгодження з банком щоразу умов кредитування);

 

 

 

 

- гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання; за потребою);

 

 

За схемою надання:

 

 

 

 

 

 

 

- кредитна

лінія – протягом

дії

кредитної

лінії

клієнт може

в

будь-який

момент отримати позику;

 

 

 

 

 

 

 

- револьверні – кредити,

що

автоматично

поновлюються

в

межах

обумовленого кредитним договором розміру;

 

 

 

 

 

-контокорентні – відкривається контокорентний рахунок, з якого здійснюються всі платежі клієнта, в т.ч. за рахунок кредиту в межах встановленого ліміту, та зараховуються всі надходження, в т.ч. в рахунок

погашення кредиту; - овердрафт – окрім поточного рахунку банк може відкрити клієнту

позиковий рахунок, з якого оплачуються розрахункові документи.

2. Характеристика основних видів кредиту

Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, що надається одним

 

товаровиробником

іншому у вигляді продажу товарів з

відтермінуванням

платежу і, як правило, оформляється векселем;

 

 

Об’єктом комерційного кредиту є товарний капітал, а його суб’єктами —

 

агенти товарної угоди (контракту): продавець — як кредитор, а покупець — як

 

позичальник. Комерційний кредит може мати місце не тільки у відносинах між

 

продавцем та покупцем.

 

 

 

Призначення комерційного кредиту — прискорення реалізації товарів та

 

послуг, а також

одержання додаткового прибутку у вигляді позичкового

процента, який включено в ціну проданих товарів.

 

 

В основу комерційного кредиту покладено договірні зобов’язання та

господарчі зв’язки між контрагентами, які визначають умови кредитування.

 

Кредитні відносини між контрагентами документально оформляються у вигляді

 

комерційних векселів — зобов’язань боржника сплатити кредитору зазначену

 

суму у визначений термін. Комерційний вексель, як правило, стає гарантією

 

оплати товарів і свідоцтвом про надання комерційного кредиту. Тобто вексель є

 

документом, який

формалізує

фінансово-господарські

відносини

між

кредитором та боржником стосовно реальної товарної операції.

Комерційний кредит має короткостроковий характер(до одного року), оскільки він виступає як атрибут товарообміну. Конкретні строки й розмір кредиту залежать від виду та вартості товару, фінансового стану контрагентів та кон’юнктури ринку.

Погашення комерційного кредиту може здійснюватись:

97

-сплатою позичальником боргу за векселем, тобто інкасацією векселів;

-передачею векселя іншій особі за допомогою індосаменту;

-переоформленням комерційного кредиту на банківський(дисконтування векселів), що означає перетворення товарної форми кредиту па грошову.

У разі несвоєчасного платежу або відмови від

платежу за

векселем

кредитор (власник векселя) протестує вексель.

 

 

Дебіторсько-кредиторська заборгованість – виникає внаслідок розриву

у часі між рухом натуральної та вартісної форм товару.

 

 

Лізинг – передача

лізингодавцем

у використання

лізингоотримувачу

майна з метою його виробничого використання.

 

 

Аванс – грошова сума, надана в рахунок майбутніх платежів за ТМЦ.

 

Позабанківський

споживчий

кредит– надається

населенню

для

розрахунків за надані послуги або в процесі продажу товарів з відстрочкою платежу.

Банківський кредит — позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається в тимчасове користування на умовах належного забезпечення, повернення у визначений строк, оплати та цільового характеру використання.

 

Класифікація банківських кредитів:

 

 

 

 

 

 

 

За призначенням і характером використання:

 

 

 

 

 

-

кредити

в поточну

діяльність— кредити,

надані

позичальникам

на

 

задоволення тимчасової потреби в коштах для придбання поточних активів у

 

разі розриву між часом надходження коштів та здійснення витрат. Кредити в

 

поточну діяльність включають усі види

кредитів, надані на купівлю

 

виробничих запасів, на сезонні затрати, готову продукцію та інші цілі;

 

-

кредити

в інвестиційну діяльність— кредити,

надані

позичальникам

для

 

реалізації

інвестиційних

програм

та

 

проектів. Кредити

суб’єктам

 

господарювання в інвестиційну діяльність надаються на будівництво,

 

реконструкцію, технічне

переобладнання

та

розширення

виробничих

 

об’єктів,

придбання

техніки, обладнання

та

 

транспортних

засобів,

налагодження випуску нової продукції, та ін. цілі. За терміном користування кредити розрізняють:

-короткострокові — які надаються терміном до одного року переважно на формування обігового капіталу суб’єктів господарювання;

-довгострокові — які надаються терміном понад один рік на формування (відновлення та розширення) основного капіталу суб’єктів господарювання.

За характером забезпечення виділяють:

-забезпечені заставою (ломбардні);

-незабезпечені (бланкові);

-гарантовані.

Якщо кредити надаються під , заставуто вони називаються забезпеченими, або ломбардними, а якщо без застави— незабезпеченими, або бланковими.

За методом надання кредити поділяються:

98

- разові (заявкові) — позики, рішення про надання яких приймаються банком окремо по кожній позиції па підставі кредитної угоди та відповідних документів клієнта;

-перманентні — позики, що надаються банками у міру виникнення у клієнта потреби в коштах у межах відкритої кредитної лінії (погодженого ліміту);

-гарантійні (резервні) — позики, які представляють юридично оформлене

зобов’язання (обіцянка) банку в разі потреби надати клієнту позику протягом визначеного періоду:

а) з попередньо призначеною датою надання позики; б) з наданням позики поступово за потребою.

За способом повернення:

-одноразовим платежем. За цим методом заборгованість треба повністю погасити в день, визначений у кредитному договорі, або достроково за

бажанням

позичальника

чи

па

вимогу

кредитора(з попереднім

повідомленням позичальника);

 

 

 

 

-поступовим поверненням кредиту рівномірними внесками(такий кредит ще називають «амортизаційним»).

За поступового повернення кредиту передбачається рівномірне часткове погашення боргу, пов’язане із надходженням виторгу від реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг) та інших доходів. Кредит погашається одночасно з останнім внеском. Кожен внесок складається з частки боргової суми і процента. У кредитному договорі може бути визначений умовний термін погашення кредиту, проте його конкретні строки встановлюються па підставі фактичної позичкової заборгованості, специфіки діяльності позичальника та його позиції па ринку;

З поступовим поверненням кредиту періодичними внесками; погашення періодичними внесками передбачає погашення однаковими внесками якоїсь частини основного боргу протягом періоду кредитування і значної частини— після закінчення терміну дії кредитної угоди.

За строками користування кредити розподіляються:

-на строкові, тобто кредити, надані на обумовлений у договорі строк;

-до запитання — це кредити, що видаються на невизначений термін і погашаються па першу вимогу кредитора;

-прострочені кредити — це кредити, термін повернення яких, встановлений у кредитному договорі, закінчився, а борг іще не повернуто кредитору;

-відстрочені або пролонговані кредити— це кредити, стосовно яких на прохання позичальника банк прийняв рішення про перенесення на пізніший строк повернення боргу (пролонгацію).

За характером і способом оплати процентів банківські кредити бувають:

-з фіксованою ставкою процента (характерні для стабільної економіки). Для

кредитів, які надаються на дуже короткий термін— не більше 2-3 місяців,

частіше

встановлюється

фіксована

ставка

процента

з

можливіст

збільшення її в разі пролонгації позики;

 

 

 

 

99

- «плаваючою» ставкою

процента (надаються особливо

часто

за умов

інфляції з метою зменшення ризику недоотримання прибутку або уникнення

збитків у тривалому періоді);

 

 

 

- дисконтні позики, коли

виплата

процентів здійснюється в

момент

надання

позики. Така схема

виплати

застосовується до

особливо

ненадійних

кредиторів.

 

 

 

 

Залежно від кількості кредиторів розрізняють:

-кредити, які надаються одним банком;

-консорціальні кредити, що надаються консорціумом банків (пулом), у якому один із банків бере на себе роль менеджера, збирає з банків-учасників

потрібну клієнтові суму ресурсів, укладає з ними кредитну угоду, надає

позику

та

розподіляє

проценти, отримуючи

певну

винагороду.

Консорціальні

кредити можуть надаватися позичальнику такими способами:

а) акумулюванням кредитних ресурсів у банку-менеджері з наступним наданням кредитів суб’єктам господарської діяльності;

б) гарантуванням загальної суми кредиту провідним банком або групою банків;

в) зміною гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за

рахунок залучення інших банків для участі в консорціумі;

 

 

- паралельні кредити надаються одному клієнту

кількома

банками на

однакових (заздалегідь погоджених) договірних умовах.

 

 

3. Економічні межі кредиту

 

 

Під межами кредиту розуміємо такий рівень

розвитку

кредитних

відносин у народному господарстві, за якого попит і пропозиція на кредит балансуються при збереженні стабільної, помірної, доступної для переважної більшості нормально працюючих позичальників, процентної ставки.

Економічна межа може розглядатися в кількох аспектах:

—залежно від певного рівня економічної системи -— як мікроекономічна

імакроекономічна межі кредиту;

залежно від призначення можна говорити про кількісну і якісну межі кредиту.

Мікроекономічні межі кредитувизначають обсяги попиту на кредит окремих позичальників — юридичних чи фізичних осіб. Вони формуються під впливом кількох економічних чинників:

- динаміки ринкової ставки позичкового процента;

-характеру коливання потреби позичальника в основному й оборотному капіталі;

-стану забезпеченості позичальника власним капіталом та ефективності його використання;

-ефективності та окупності проектів, на реалізацію яких позичаються кошти.

Мікроекономічні межі кредиту можуть порушуватися, коли обсяг позичок (банківських та комерційних) перевищує реальний попит на кредит у позичальників. Таке порушення цих меж кредиту може спричинюватися:

100

-

надто ліберальними

умовами банківського кредитування, коли

банки

 

надають позички на перше прохання, не дотримуючись належним чином

 

принципів кредитування;

 

 

-

довільним залученням

економічними суб’єктами в оборот

додаткових

коштів через механізми внутрішньогосподарського кредитування: через використання незабезпечених векселів (фінансових, товариських), залучення

в оборот простроченої кредиторської заборгованості;

-несвоєчасними розрахунками за некомерційними платежами: у бюджет, у позабюджетні фонди, по заробітній платі тощо;

-надмірним залученням коштів на грошовому ринку за допомогою інших інструментів (випуск облігацій, випуск банківських векселів тощо).

Мікроекономічна межа кредиту потенційно існує у кожного економічного суб’єкта. Тому скільки є в даний момент позичальників, стільки існує індивідуальних мікромеж кредиту. Всю сукупність їх можна розглядати як одну макроекономічну межу кредиту, яка визначає об’єктивний обсяг кредитних вкладень у народне господарство в цілому. Проте макроекономічна межа кредиту є не простою механічною сумою багатьох мікромеж, а має відносну самодостатність і формується під впливом додаткових загальноекономічних чинників, таких як:

-обсяги і темпи зростання ВВП;

-структура і рівень розвитку фінансової системи і стан державних фінансів;

-цілі і методи державної грошово-кредитної політики;

-розвиток ринкових відносин тощо.

Обсяги і темпи зростання ВВПпрямо пропорційно впливають на

 

макроекономічну межу кредиту, оскільки відповідно до цього зростання

 

збільшуються запаси і затрати, інвестиції, інші потреби в капіталі. Для

 

задоволення цих потреб необхідне нарощування кредиту.

 

 

 

 

 

Якщо в структурі фінансової системи важливе

місце

займає

власний

капітал підприємств і його роль зростає, а стан державних фінансів дає змогу

 

скорочувати рівень оподаткування підприємств, то додаткова потреба в капіталі

 

може бути задоволена за рахунок використання власних коштів, без залучення

 

позичкового капіталу і макромежа кредиту не розшириться чи розшириться

 

меншою мірою, ніж зросте ВВП. І навпаки, якщо в базовому періоді(до

 

зростання

ВВП) економіка

була, недокредитована, то

в

новому

періоді

 

макромежа кредиту зросте не тільки в міру зростання обсягу ВВП, а й на обсяг

 

«невикористаної» межі кредиту в попередньому періоді.

 

 

 

 

 

Особливу роль у формуванні макромежі кредиту як об’єктивної потреби в

 

ньому відіграє грошово-кредитна політика. По-перше вона активно впливає на

 

динаміку процентної ставки, під тиском якої перебуває реальний попит на

 

кредит. По-друге, грошово-кредитна політика центрального банку визначає

 

динаміку маси грошей в обороті, на базі якої формуються кредитні ресурси

 

банківської

системи, її

здатність

задовольнити

зростаючий

попит

на

позичковий капітал.

 

 

 

 

 

 

 

У питанні про макроекономічну межу кредиту

слід

розрізняти

два

аспекти:

 

 

 

 

 

 

 

 

101

-

якою

є

об’єктивна

межа— достатньо

розвинутою, широкою

чи

 

нерозвинутою,

вузькою;

 

 

 

-

наскільки кредитна практика дотримується межі, що об’єктивно склалася, —

 

перевищує

її

чи не

використовує в

повному обсязі для

забезпечення

 

економіки позичковими коштами.

 

 

Контрольні питання

1.За якими критеріями правомірно виділяти форми і види кредиту?

2.Обґрунтуйте необхідність та можливість існування кредиту в умовах ринкової економіки.

3.Яку роль відіграє кредит у розвитку економіки?

4.Назвіть основні відмінності комерційного кредиту. Чим пояснюється обмежена сфера його застосування?

5.Наскільки переважним є іпотечний кредит в Україні?

6.Що таке державний кредит?

7.Як поділяється кредит за призначенням?

8.Які особливості і переваги споживчого кредиту?

9.Що таке кредитна лінія?

10.Обґрунтуйте необхідність виду «забезпеченості» кредиту.

11.Які бувають види кредиту за ступенем ризику?

12.Що таке міждержавний кредит?

13.Чим відрізняється товарна форма кредиту від грошової?

14.Які особливості овердрафту Ви знаєте?

15.Чим відрізняється кредит від лізингу?

Тестові завдання для перевірки знань

 

 

1. Робота, що

здійснюється

банком

на

початковому

етап

кредитування:

 

 

 

 

 

а) приймає кредитну заявку;

 

 

 

 

 

б) проводить бесіду з клієнтом про порядок оформлення позики;

 

 

в) проводить попередню бесіду з потенційним

позичальником і приймає

кредитну заявку;

 

 

 

 

 

г) проводить аналіз фінансової звітності підприємства.

 

 

 

2.Облікова ставка НБУ – це ставка, за якою:

а) НБУ надає кредити фізичним і юридичним особам; б) НБУ надає кредити комерційним банкам;

в) комерційні банки надають кредити юридичним особам; г) комерційні банки надають кредити фізичним особам.

3.Іпотечний кредит – це кредит, який надається:

а) під заставу нерухомого майна; б) фізичним особам для придбання споживчих товарів тривалого використання;

в) фізичним та юридичним особам для придбання товарно-матеріальних цінностей; г) жодної правильної відповіді.

4. Банк не може надати кредит підприємствам:

102

а) для придбання товарно-матеріальних цінностей; б) проти яких порушено справу про банкрутство;

в) які мають прострочену заборгованість за раніше отриманими позиками та несплаченими процентами; г) правильні відповіді б) та в).

5.Пролонговані кредити – це кредити, які:

а) надаються банком на невизначений строк; б) надаються банком відповідно до умов кредитного договору; в) банком продовжено строки повернення;

г) надаються банком на строк не більше 5 років.

6.Овердрафт - це:

а) довгостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту; б) короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту в межах залишку коштів на поточному рахунку;

в) короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку; г) форма консорціумного кредитування.

7.Короткостроковий кредит надається:

а) до 1 року; б) до 1,5 року; в) до 2 років; г) до 5 років.

8.Середньостроковий кредит надається:

а) від трьох місяців до одного року; б) від шести місяців до одного року; в) від одного року до трьох років; г) від трьох років до п’яти років.

9.Довгостроковий кредит надається:

а) понад 1 рік; б) понад 1,5 роки; в) понад 3 роки; г) понад 5 років.

10.Кредити, що автоматично поновлюються в межах обумовленого кредитним договором розміру:

а) кредитна лінія; б) контокорентні; в) револьверні; г) овердрафт.

Література:

[1;2;3;4;5;7;8;9;10;11;12;13;14;15;16;17;18;19;20;21;23;25;29;30;33;35;36]

103

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]