Мал.1 Міжнародна політика

Сфера світової політики охоплює весь спектр політичних відносин, що склалися між державами; її головні пріоритети обумовлені рішенням проблем, від яких залежить майбутнє всього людства. Це, перш за все, війна і мир, загальна безпека, охорона навколишнього середовища, подолання відсталості і убогість. Міжнародна політика є результатом глибокої трансформації міжнародних зв'язків і взаємодій. Рішення глобальних проблем світової політики багато в чому визначається динамікою господарського розвитку, перспективними інтеграційними процесами, які ведуть до посилення взаємозв'язку і взаємозалежності в рамках світового господарства і світового ринку. Від внутрішньої політики світову політику відрізняє відсутність центральної влади, що забезпечує дотримання обов'язкових для кожного суб'єкта правил поведінки. Тому світова політика є зоною підвищеного ризику, в якій кожний учасник взаємодії вимушений виходити часто з непередбачуваної поведінки інших. На відміну від зовнішньої політики вона складається багато в чому статично і не обмежується діяльністю держав. По своєму характеру і меті світова політика є особливим родом політики, що має в своїй основі створення і підтримку стабільного міжнародного середовища, в якому могли б розвиватися інтереси всіх її учасників. Найближча задача світової політики: створити систему міжнародної безпеки, яка базувалася б на довір'ї і мирі, вільному від ядерної зброї, насильства, страху, підозрілості і ненависті. Наступна задача - це забезпечення безпеки і захищеності людини, його соціального і економічного добробуту, особистого благополуччя і безпеки. Застосування сили в світовій політиці в суперництві держав на міжнародній арені сьогодні небезпечно. Це загрожує знищенням людства. Сьогодні біполярний світ розпався, і є всі підстави говорити про формування многополярності світової спільноти. Сучасний мир багатий новими елементами, які сприяють перерозподілу центрів економічної і політичної активності. Таким чином, спостерігаються крупні зміни в світовій політиці, в структурі і змісті міжнародних відносин.

Глобальні проблеми сучасності /ГПС/ - це головні проблеми, від вирішення яких залежить саме існування, збереження і розвиток цивілізації. Умовно їх можливо об’єднати в декілька основних груп: 1. Група проблем переважно соціально-політичного характеру: •  запобігання ядерної війни; •  зниження рівня гонки озброювання,роззброювання; •  формування антинасильницького світу на підставі затвердження довіри між народами, зміцнення системи спільної безпеки. 2. Група соціально-економічних проблем: •  подолання слабкорозвинутості і пов’язаної з нею злидності та культурної відсталості; •  пошук шляхів вирішення світового енергетичного, сировинного і продовольчого кризу; •  оптимізація демографічної ситуації, особливо у країнах, які розвиваються; •  освоєння в мирних цілях космічного простору і Світового океану. 3. Група соціально-екологічних проблем: •  поліпшення складу газової оболонки атмосфери; •  гармонічний розвиток живої і неживої природи; •  раціональне використання природнього потенціалу планети; •  запобігання шкідливого впливу на природу військової діяльності. 4. Група проблем, яка відноситься до людини: •  дотримання соціальних, економічних, політичних, індивідуальних прав і свобод; •  ліквідація голоду, епідемічних захворювань, неосвіченості; •  духовний розвиток людини; •  подолання відчуження людини від природи суспільства, держави, інших людей і результатів власної діяльності; •  подолання відчуження людини від політики і міжнародних відносин.

У політологічному аспекті новий світовий порядок - це поняття, яке з'явилось у другій половині XX століття для позначення нової системи міжнародних відносин, у якій мир базується не на ідеологічній боротьбі (політично-ідеологічних конфліктах), рівновазі страху взаємного знищення двох соціально-політичних устрою, а на визнанні норм міжнародного права та універсальної моралі, рівності країн та народів, які здатні регулювати мир. Головним для нової архітектури міжнародних відносин було визнання, що суперечки між державами слід вирішувати мирним шляхом, агресія та експансіонізм мають бути засуджені, ядерні арсенали та звичайні озброєння повинні бути поставлені під міжнародний контроль, а народонаселення всіх країн заслуговує справедливого відношення на основі дотримання прав людини.

Центральною ідеєю щодо світового порядку ми вважаємо глибоку думку релігійного мислителя Тейяра де Шардена: "Світ створюється. Це основоположна істина, яку слід перш за все засвоїти, щоб вона була постійною та природною силою нашої думки".1

Нагадаємо, що попередній світовий порядок характеризувався як такий, у якому послідовна зміна станів міжнародного політичного життя, що зумовлена особливостями світового політичного процесу, який не приводив до радикальної зміни порядку, є результатом взаємодії різних політичних інститутів і сил, задіяних у міжнародному житті. У цій взаємодії перетинались різноманітні, іноді протилежні, інтереси, ідеологічні позиції, цілі й наміри суб'єктів міжнародного політичного життя, насамперед держав. Вагому роль відігравало те, що світ був поділений на зони політичного впливу держав. Угруповання держав, протилежні воєнно-політичні блоки, переслідуючи свої інтереси, нерідко суперничали з іншими у самих віддалених регіонах планети - на Далекому Сході, у Африці, Латинській Америці. Тому результатом конфліктної взаємодії суб'єктів міжнародного політичного життя були нестабільні тенденції світового політичного процесу пом'якшення клімату на міжнародній арені або загострення, протистояння, збройні конфронтації тощо. У цьому полягала суперечливість і нерівномірність розвитку світового політичного процесу, яка приводила до нестабільного, а головне - до несправедливого, не правового світового порядку.