Ринок цукру в Україні в 2006 – 2007 рр.

Одним з найважливіших шляхів розвитку бурякоцукрового виробництва є формування регульованого ринку цукру, складовою частиною якого є ринкова система оптової торгівлі цукром. У зв’язку з ростом цін на енергоресурси в 2005 р. проявився тісний взаємозв’язок ринку енергоресурсів та цукру. Стрімке зростання цін на нафту (до 70 доларів за барель) призвело до переходу цукру з групи продовольчих товарів у розряд енергетичних ресурсів. Світові ціни на цукор при цьому досягли рекордного рівня за останні 24 роки. Ціна на Нью-Йоркській біржі на цукор-сирець максимально зросла в першій декаді лютого 2006 р. і склала 425,5 дол./т., але пізніше ціна стала почала знижуватись і до серпня стабілізувалися на рівні 250 дол./т.

Зростання ціни на цукор на початку 2006 р. зумовило до збільшення площ посіву цукрових буряків в Україні на 20…22%, що сприяло можливості повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку та створити експортний потенціал обсягом щонайменше 600 тис. т. Але через подорожчання цукросировини та енергоносіїв собівартість цукру стала в середньому 3100 грн. (з ПДВ).

Таким чином втрата традиційних зовнішніх ринків збуту, перенасиченість внутрішнього ринку та безконтрольне його функціонування призвели до демпінгових процесів і падіння оптово-відпускних цін на цукор до рівня, який не покриває витрат на виробництво. В результаті збитки цукровиробників можуть скласти понад 1 млрд. грн..

Розширення асортименту продукції цукрового Виробництва

З метою вирішення проблеми поліпшення якості продукції, розширення її асортименту і задоволення споживчого попиту населення передбачається впровадити у виробництво нові види цукру:

із традиційних видів сировини з використанням харчових добавок, а саме вершків, лимонної кислоти, кориці, кави, ваніліну, а також одержання желейного цукру з використанням фруктового пектину та інші;

поліпшеної якості з використанням ароматизаторів;

підвищеної харчової і біологічної цінності, збагачених корисними речовинами фруктово-ягідної сировини (малини, смородини, вишні і т. інше);

з нетрадиційних видів сировини природнього походження;

рідкого і інвертованого із напівпродуктів цукрового виробництва;

жовтого з напівпродуктів цукрового виробництва;

спеціальних сортів (цукор сувенірний в головках, леденцевий цукор — цукор "кандіс").

Виробництво нових видів цукру дасть можливість використовувати робочу силу в міжсезонний період та одержувати додатковий прибуток.

Удосконалення господарського механізму

розробка програми реструктуризації цукрової промисловості з метою виведення з експлуатації малопотужних неперспективних підприємств, оптимізації виробничих потужностей і ресурсів з доведенням рівня завантаженості підприємств сировиною до оптимального строку їх переробки, концентрація потужностей в зонах з найвищою ефективністю бурякосіяння;

удосконалення розміщення сировинної бази промисловості з метою підвищення ефективності вирощування буряків, зменшення втрат їх при транспортуванні і переробці, зменшення собівартості вирощування буряків і виробництва цукру;

удосконалення взаємовідносин між виробниками сировини та цукру, державою і споживачами продукції з метою досягнення максимального ефекту від вирощування сировини, виробництва з неї цукру і його споживання;

удосконалення механізму ціноутворення в бурякоцукровому комплексі;

відновлення експортного потенціалу галузі, створення механізму підтримки експорту цукру;

створення ефективного механізму оптової торгівлі цукром і підтримання стабільних цін на ринку;

проведення маркетингових досліджень державного та світового ринків цукру з метою визначення стратегічних напрямків розвитку галузі;

відновлення та поповнення аналітично-інформаційної бази виробничо- господарської діяльності підприємств цукрової галузі;

прискорення доопрацювання проекту Програми створення і функціонування ринку цукру СНД, активізація роботи в рамках ЄЕП щодо співробітництва в бурякоцукровій галузі з Російською Федерацією, Білоруссю і Казахстаном та повернення традиційних ринків збуту цукру;

розробка Державної програми реструктуризації частини цукрових заводів з їх переорієнтацією на виробництво цукромістких продуктів для випуску паливного етанолу.