7. Обробка результатів вимірювання

7.1.Розрахувати психрометричні різниці температур у вибраних точках для обох гілок характеристики перетворення. Використовуючи отримані значення психрометричної різниці та показання "вологого" термометра у цих точках, за психрометричною таблицею 1 методом інтерполяції визначити відносну вологість повітря, яку прийняти як дійсне значення.

7.2. Провести розрахунок похибок. За діапазон вимірювання прийняти

різницю між досягнутими максимальним значенням вологості (99%) та

мінімальним (40%).

7.3. Побудувати графіки: а) реальної статичної характеристики перетворення; б) залежності відносних та приведених похибок по отриманому діапазону вимірювання.

7.4. Зробити висновок про дієздатність приладу.

Контрольні питання

1. Що таке абсолютна та відносна вологість?

2. Принцип вимірювання вологості лабораторним психрометром.

3. Принцип дії автоматичного (класичного) психрометра та поясніть принципову схему подвійного мосту вторинного приладу.

4. Область використання автоматичних психрометрів МПР51.

5. Дайте загальний аналіз методів вимірювання вологості газів.

Лабораторна робота № 17 – а. Аналізатори складу рідин та газів. Промисловий рН-метр pH -101п

1. Мета роботи

1.1. Вивчити основи потенціометричного методу аналізу складу рідин.

1.2. Вивчити склад, будову промислового рН-метру pH -101Пфірми«Діліс»з цифровою індикацією та уніфікованими вихідними сигнали.

1.3. Вивчити будову газоаналізатора ОКСИ 5М.

1.4. Провести перевірення приладу pH -101П.

2. Завдання на виконання роботи

2. 1. Познайомитись з лабораторним стендом.

2.2. Вивчити класифікацію, загальні характеристики методів аналізу рідин та газів та загальну теорію потенціометричного методу аналізу складу рідин.

2.3. Вивчити будову, технічні характеристики та особливості мікропроцесорного врН-метру pH -101П фірми «Діліс» з цифровою індикацією і уніфікованими вихідними сигнали та газоаналізатора ОКСИ 5М.

2.4. Провести перевірення приладу pH -101П в режимі імітації та зняти його статичну характеристику перетворення .

2.5. По статичним характеристикам перетворення визначити варіацію,

абсолютну, відносну та приведену похибки по діапазону вимірювання.

2.6. Побудувати графіки: а) реальної статичної характеристики перетворення; б) залежності відносних та приведених похибок по отриманому діапазону вимірювання.

3. Загальна теорія

3.1. Класифікація та коротка характеристика аналізаторів складу рідин

По принципу дії аналізатори складу рідин діляться електрохімічні, оптичні, діелькометричні, титрометричні, радіоізотопні, акустичні та теплові.

■ Електрохімічні аналізатори базуються на використанні електрохімічних явищ, які відбуваються в спеціальних електродних системах, занурених в досліджуєму рідину. Вихідний сигнал в них – електричний струм або напруга. До них відносяться ЗВ, які побудовані на кондуктометричному та потенціометричному методах.

■Оптичні аналізатори відносяться до класу спектральних аналізаторів, в яких значення вихідного сигналу вимірювальної інформації залежить від

взаємодії випромінюваного потоку світла з контрольованою рідиною.

■ Діелькометричні аналізатори ґрунтуються на зміні діелектричної проникності, аналізуємої рідини в залежності від її властивостей, складу, наявності домішок і т.п. Аналізатори, що реалізують даний метод, використовуються для аналізу бінарних розчинів і реалізовують ємнісний метод вимірювання.

■ Титрометричні аналізатори, характеризуються високою вибірковістю і

точністю в порівнянні іншими, але методика титрування дуже складна. Суть

метода в тому, що концентрація аналізуємого компоненту в суміші визначається шляхом впливу на нього спеціально підібраною іншою речовиною (титрантом), яка вибірково реагує на аналізуєму компоненту і її додають в суміш до тих пір, поки її кількість не стане еквівалентною загальній кількості аналізуємого компонента. По кількості використаного титранту судять про

концентрацію аналізуємого компоненту.

■ Акустичні аналізатори грунтуються на вимірюванні або зміні швидкості ультразвукових коливань або величини його поглинання в залежності від складу аналізуємих середовищ.

■ Теплові аналізатори будуються на використовуванні змін молекулярно-теплових властивостей аналізуємих рідин при їх нагріванні чи охолодженні. Наприклад, термокондуктометричні аналізатори ґрунтуються на визначені теплопровідності.

■ Радіоізотопні аналізатори грунтуються на послабленні інтенсивності пучка випромінених м’яких γ-променів різними компонентами речовини. Виристовуються у випадках, коли складова компонента, яку вимірють, має велику атомну вагу в порівняні із іншими компонентами в речовині.