3.Антивітаміни.Гормони

!! Антивітаміни - речовини різної хімічної природи, які порушують використання вітамінів в організмі та виявляють

протилежну їм дію, результатом чого може бути недостатність вітамінів.

Механізм дії антивітамінів часто пов'язаний з прямою взаємодією з відповідними вітамінами, внаслідок чого останні втрачають свої властивості. Прикладом такої взаємодії є антивітамін глікопротеідної будови авідин, який зв'язує біотин. Крім того, антивітаміни можуть бути структурними аналогами вітамшів, які відрізняються від них за будовою. В цьому випадку антивітаміни є антиметаболітами. Антивітаміни використовують у медицині для лікування різних захворювань.

Антивітамін	Механізм дії	Застосування
Кумарини (дикумарол)	Замінюють нафтохінон у біохімічних реакціях, блокують утворення протромбіну, прокопвертину та інших факторів зсідання крові. Діють як антикоагулянти	Для лікування тромбозів
Ізоніацин (гідразид ізонікотинової кислоти)	Вводиться (замість нікотинаміду) до складу НАД⁺і НАДФ, внаслідок чого вони втрачають біологічну функцію	Регулює обмін речовин
Птеридин (4-аміноптеридин)	Витісняє фолієву кислоту з флавінзалежних ферментів, внаслідок чого порушується синтез важливих сполук	Пригнічує поділ клітин. Застосовується при лікуванні злоякісних пухлин
Дезоксипіридоксин	Конкурентний інгібітор піридоксалевих ферментів	Для створення моделей В6-авітамінозу
Дихлоррибофлавін	Конкурентний інгібітор флавінових ферментів	Для створення моделей В_2 -авітамінозу

До біологічно активних речовин відносять гормони.

Гормони (від грецьк. hormао - приводити в рух, збуджувати) - біологічно активні речовини різної хімічної природи, які утворюються спеціалізованими клітинами залоз внутрішньої секреції, виділяються безпосередньо в кров, лімфу і регулюють обмін речовин та фізіологічні функції організму.

! Зараз відомо близько 60 біологічно активних секретів, які продукуються ендокринними залозами і мають гормональну активність.

! До ендокринної системи організму входять такі залози внутрішньої секреції, як гіпофіз, епіфіз, гіпоталамус, тимус, і наращитоподібна, щитоподібна, підшлункова, надниркові і статеві залози.

Установлено, що гормони синтезуються не лише спеціалізованими клітинами ендокринних залоз, а й деякими органами і тканинами - печінкою, нирками, слизовими оболонками шлунка і кишок. Відомі також тканинні гормони -гістамін, серотонін, ацетилхолін.

Класифікація гормонів

Гормони -

похідні амінокислот

Гормони –

пептидної

природи

Гормони

білкової

природи

Гормони

ліпоїдної

природи

Паратгормони,

тканинні

гормони

Групи гормонів представлені: гормони білкової природи -прості білки (інсулін, пролакпш, гормон росту) і складні білки -глікопротеїни (фолатропін, лютропін, тиротропін); гормони пептидної природи (глюкагон, кальцитонін, соматостатин, вазопресин, оксигоцин); гормони — похідні амінокислот (адреналін, норадреналін, тироксин); гормони ліпоїдної природи - стероїдні гормони (кортикостероїди, андрогени, естрогени), простагландини; паратгормони, тканинні гормони (гастрин, секретин, гепарин).

Тканинні гормони (гормоноїди) - речовини, різні за хімічною природою, властивостями та напрямком біологічної дії, які виділяються спеціалізованими клітинами органів і тканин організму і виявляють місцеву регуляторну дію на метаболічні процеси. На відміну від гормонів, синтез "їх не має суворої локалізації, крім того, характерною для них є місцева, а не дистанційна дія.

Тканинні гормони