18.Характеристика соціально-політичних і соціально-психологічних надзвичайних ситуацій.

Важливою соціально-психологічною характеристикою особистості є її ранг. Рант особистості, ц масштаб і значення для суспільства визначаються багатьма факторами, серед яких найважливішим вважається продуктивність основних видів діяльності особистості, зокрема творчої діяльності Зав дяки цьому забезпечується створення особистістю суспільно значущих матеріальних і духовних цінностей, визначається її внесок у скарбницю суспільних благ. Рангу особистості відповідають її престиж, репутація, авторитет, популярність у групі, колективі, суспільстві.

Цей аспект соціально-психологічної характеристики особистості виявляється в існуванні так званої надіндивідної підсистеми. У класичній психології на це вперше вказав В. Джеме, коли зазначав, що особистість людини не обмежується власним тілом, а охоплює "свої" речі, продукти власної праці, а також поширюється на людей, з якими даний індивід пов'язаний родинними, дружніми, професійними, духовними стосунками. Цей факт відчувається індивідом у момент розриву зв'язків через смерть, хворобу, переїзд тощо близької людини. У сучасній психологи цей феномен вивчається як явище персоналізації, згідно з яким у кожної людини існує потреба бути представленою, продовженою в іншій людині своїми думками, почуттями, світоглядом тощо.

Завдяки цьому утворюється єдність людей не тільки за генетичними ознаками, за якими усі ми належимо до єдиного роду Homo sapiens, маємо в далекій глибині тисячоліть безперервну низку спільних предків, а в перспективі - спільну долю єдиної людської популяції. Завдяки персоналізації люди пов'язані між собою в єдине духовне ціле, соціальну, культурну спільність. Ця спільність формується у ході спілкування, коли від однієї особистості до іншої передаються духовні, культурні цінності. Отже, вирішується проблема біологічного й духовного безсмертя людського роду.

Здатність особистості до спілкування включає в себе мотиваційний, комунікаційний, перцептивний, інтеракційний та емоційний компоненти. Сфера спілкування особистості утворюється низкою психологічних механізмів, використовує безліч засобів - від усної та писемної мови до математичних, фізичних, хімічних символів і формул, технічної графіки, художньої символіки, пантомімічної мови" жестів та ін.

19.Характеристика медичних засобів захисту у надзвичайних ситуаціях.

Медична служба цивільної оборони

МС ГО - це спеціальна організація в системі охорони здоров'я, призначена для медичного забезпечення населення в умовах надзвичайних ситуаціях.

Ця служба є функціональною системою в охороні здоров'я для вирішення завдань в особливих умовах, що виникли в країні або окремих її районах.

МС ГО країни створює Міністерство охорони здоров'я РФ, вона є загальнодержавною службою в системі цивільної оборони.

На місцях її створюють територіальні органи управління. На підприємствах, установах, організаціях начальник МС ГО - головний лікар медико-санітарної частини (здоровпункту, поліклініки). Начальники МС ГО підкоряються відповідним начальникам цивільної оборони республіки (області, краї та ін.), а за фахом - вищестоящому начальникові МС ГО.

Окрім сил і засобів територіальної охорони здоров'я для медичного забезпечення населення використовуються сили і засоби медичної служби інших міністерств і відомств, а також широко притягується місцеве населення.

На МС ГО покладаються наступні основні завдання: - якнайшвидше відновлення здоров'я постраждалого населення, повернення його до праці, зниження інвалідності і летальності; - попередження виникнення і поширення масових інфекційних захворювань; - забезпечення санітарного благополуччя населення, усунення несприятливих санітарних наслідків надзвичайних ситуацій, охорона здоров'я особового складу установ цивільної оборони.

Виконання цих завдань забезпечується проведенням комплексу заходів (підготовка сил і засобів служби, підтримка їх в постійній готовності, проведення лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і інших заходів). Характер, організація і порядок здійснення цих заходів має свої особливості, обумовлені змістом кожної з основних завдань МС ГО.

Успішне виконання першого основного завдання МС ГО - якнайшвидше відновлення здоров'я постраждалого населення, повернення його до праці, зниження інвалідності і летальності - в умовах надзвичайної ситуації може бути досягнуто при правильній організації і проведенні комплексу наступних науково обгрунтованих заходів.

1. Підготовка сил і засобів МС ГО, підтримка їх в готовності для медичного забезпечення населення при проведенні заходів цивільної оборони і правильна організація їх роботи. Важливе місце серед них займає підготовка необхідної кількості формувань, установ і органів управління ними. Враховуючи украй високу потребу лікарських кадрів для виконання першого основного завдання, важливо забезпечити готовність середнього медичного персоналу узяти на себе проведення низки досить складних медичних заходів, звільнивши від них лікаря (переливання крові і кровозамінників, виконання новокаїнових блокад, підготовка операційного поля та ін.). Велике значення придбаває також використання сучасних досягнень медичної науки і техніки, підвищення продуктивності праці медичного персоналу з тим, щоб мінімальними силами і засобами виконувати більший об'єм роботи, використовуючи прогресивні методи організації праці (бригадні методи роботи та ін.), здійснюючи раціональний маневр об'ємом медичній допомозі, а також наявними силами і засобами з урахуванням медико-тактичної обстановки, що складається.

Особливе місце відводиться своєчасному і якісному наданню медичної допомоги і наступному лікуванню уражених. Важливого значення набувають заходи по підготовці населення, особового складу формувань цивільної оборони до надання першої медичної допомоги в осередках масового ураження. Велике значення має також спеціальна підготовка медичного складу формувань і установ МС ГО з питань патогенезу, клініки і лікування потерпілих від зброї масового ураження; уміння лікарів нехірургічних спеціальностей надавати медичну допомогу при невідкладних станах у уражених (шок, кровотеча та ін.).

2. Проведення комплексу заходів МС ГО по захисту населення від зброї масового ураження (використання засобів, застережливих або таких, що ослабляють поразку населення радіоактивним випромінюванням, ОВ, БС, сильнодіючими отруйними речовинами).

3. Організацій взаємодії сил і засобів МС ГО з іншими службами цивільної оборони, а також відомчими медичними службами.

Друге основне завдання МС ГО - попередження виникнення і поширення масових інфекційних захворювань. Успішне її виконання зажадає проведення наступного науково обгрунтованого комплексу заходів.

1. Проведення заходів протибактеріологічного захисту населення в першу чергу на випадок аерогенного інфікування (бактеріологічної розвідки, екстреної профілактики заражених БС, своєчасного використання індивідуальних і колективних засобів захисту, організації карантину та ін.).

2. Виявлення хворих, їх ізоляція і госпіталізація, розгортання інфекційних стаціонарів, перепрофілювання лікарень МС ГО в інфекційні стаціонари, забезпечення протиепідемічного режиму роботи в усіх лікувальних установах та ін.

3. Посилення контролю за проведенням санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів серед населення.

4. Організація і проведення дезинфекційних заходів в бактеріологічних вогнищах.

5. Підготовка сил і засобів МС ГО для виконання усіх перерахованих заходів протибактеріологічного захисту.

Виконання третє завдання МС ГО - забезпечення санітарного благополуччя населення, усунення несприятливих санітарних наслідків надзвичайних ситуацій, охорона здоров'я особового складу установ цивільної оборони - вимагає участі не лише сил МС ГО, але і охорони здоров'я в цілому, а також ряду служб цивільної оборони. Серед заходів, спрямованих на виконання цього завдання, важливого значення набувають наступні.

1. Лабораторний контроль зараження питної води і продуктів РВ, ОВ і БС.

2. Санітарно-гігієнічний контроль за умовами розміщення населення, за санітарною обробкою людей, а також за прибиранням і похованням трупів людей і тварин в осередках масового ураження.

3. Участь в розробці відповідних рекомендацій по режиму роботи і життя населення на території, зараженій РВ, ОВ і БС.

4. Проведення масової санітарно-освітньої роботи серед населення та ін.

Таким чином, виконання основних завдань МС ГО зажадає планомірного проведення складного комплексу лікувально-евакуаційних, протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів. Ці заходи складають зміст поняття "Медичний захист населення" в системі цивільної оборони.

3. Суть системи лікувально-евакуаційного забезпечення уражених

Під лікувально-евакуаційним забезпеченням уражених прийнято розуміти систему науково обгрунтованих заходів по наданню ураженому населенню медичної допомоги і його лікуванню, пов'язаному з евакуацією за межі осередків масового ураження. Воно є одним з найважливіших видів діяльності МС ГО, спрямованим на виконання її першого основного завдання. У системі лікувально-евакуаційного забезпечення уражених передбачається надання трьох видів надання медичної допомоги : перша медична допомога, перша лікарська і спеціалізована медична допомога.