БЖД

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

УДК 413.2-058+612.014.481

МЕТРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНКИ ВМІСТУ РАДІОНУКЛІДІВ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ

І.І. Карачов, доктор мед.наук, професор, В.М. Фокін, кандидат тех. наук

Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя МОЗ України, м. Київ

РЕЗЮМЕ. Рассмотрены важные вопросы метрологического обеспечения проведения радиационного контроля продуктов питания с заданной достоверностью. При использовании средств измерений с целью радиационного контроля требования к их метрологическим характеристикам в основном определяются допустимым значением (регламентом) контролируемой величины и диапазоном ее изменения, а достоверность контроля определяется ошибками средств измерительной техники и вариациями радиационных параметров контролируемых проб пищевых продуктов. Проведение радиационного контроля удельных активностей радионуклидов в продуктах питания и питьевой воде выполняется с учетом ошибок измерительных приборов и достоверности контроля.

SUMMARY. The important question of the metrological ensuring of radiation control of foodstuffs with given validity are considered. When measuring instruments is used for radiation control, the requirements to their metrological features are basically definded by possible significance (regulations) of controlled values and range of its change. Validity of the checking is defined by the mistakes of measuring technical equipment and by the variations of radiation parameters of the control tests of foodstuffs. The radiation control of specific radioactivity in foodstuffs and drinking water is executed with provision of the mistakes of measuring instruments and validity mistake of the checking.

У "Нормах радіаційної безпеки України" НРБУ-97 [1] існує поняття контроль дозиметричний (радіаційно-дозиметричний) — система вимірювань і розрахунків, що спрямовані на оцінку доз опромінення окремих осіб чи груп людей, а також радіаційної обстановки виробничого і навколишнього середовища. Іноді цей вид контролю називається скорочено "радіаційний контроль" (РК). РК, по своїй суті, є вимірювальним контролем [2], що, відповідно до визначення, виконується з метою забезпечення здоров'я населення. Він містить у собі такі етапи: - вимірювання радіаційних параметрів об'єктів (середовища); - оцінка похибок результатів вимірювань; - зіставлення отриманих результатів вимірювань, з урахуванням характеристик їх похибок, із заданими контрольними рівнями; оцінка достовірності виконаного контролю.

Як видно з наданого переліку етапів РК, вимірювання є фундаментом, на якому базується весь контроль.

Відповідно до закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" [3], на такі види робіт, як моніторинг і радіаційний контроль, в основі яких лежить вимір радіаційних параметрів, поширюється сфера державного метрологічного контролю і нагляду. Згідно ст. 20 цього Закону, об'єктами державного метрологічного контролю і нагляду є: - засоби вимірювальної техніки (ЗВТ); - методики виконання вимірювань (МВВ).

Саме тому у захисті людей від впливу іонізуючих випромінювань особливу роль відіграє не тільки гігієнічна регламентація радіаційних факторів, а і метрологічне забезпечення вимірювань регламентованих параметрів.

Одним із найважливіших заходів зменшення доз внутрішнього опромінення населення є встановлення гігієнічних регламентів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді.

Сьогодні вміст ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді регламентується ГН 6.6.1.1-130-2006 "Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Сs і ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді" [4].

Забезпечення цих рівнів досягається: - виключенням тих продуктів, які не відповідають стандартам; - використанням додаткових способів переробки харчової сировини; - обмеженням вживання дикорослих грибів та ягід; - застосуванням різних методів зниження індивідуальних доз (у тому числі контроль за додаванням калійних добрив та ферроціанідних добавок до корму тварин).

Введення цих заходів вимагає, в свою чергу, значного підвищення рівня радіаційного контролю продуктів харчування.

По своїй суті, в процесі досліджень зразка харчового продукту виконується контроль його якості, тобто, згідно ДСТУ 3021-95 [5], контроль кількісних і (чи) якісних характеристик (властивостей).

Контроль продуктів харчування виконується за такими параметрами, як питома активність техногенних радіонуклідів, що містяться в них, а саме — цезій-137 і стронцій-90. В основу регламентації допустимих рівнів їхнього вмісту покладено неперевищення створюваної ними річної ефективної дози опромінення 1мЗв [4, 6]. Розрахунки цієї дози, в межах даного нормативного документу, були виконані за формулою:

D=K_{д Cs} m_рі А_{д cs i}+k_{д sr}m_рі А_{д sr i},   (1)

де: K_{д Cs} і K_{д Sr} — значення дозових коефіцієнтів для ¹³⁷Сs, ⁹⁰Sr відповідно (K_{д Cs}=1•10^-8Зв/Бк; K_{д Sr}=3,7•10^-8Зв/Бк) [7]; m_рі — річне споживання і-го продукту харчування; А_{д Cs i}, А_{д Sr i} — максимально допустимі (прийнятні) значення активностей цезію-137 і стронцію-90 у даному продукті.

Прийнято, що оцінка придатності до реалізації і вживання даного (і-го) продукту харчування виконується шляхом перевірки виконання вже відомого співвідношення:

,   (2)

де А*_Сs і А*_Sr — результати вимірювань питомих активностей ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у пробі продукту харчування відповідно (це можуть бути покази приладів, середні значення з кількох вимірювань або поправлені результати вимірювань), згідно ДСТУ 2681-94 [8]. Питома активність радіонукліду (ГОСТ 15484-81 п. 116) [9] — відношення активності радіонукліду в радіоактивному зразку до маси зразка; Сs-137, Sr-90 відповідно в даному продукті харчування; ДР_Сs, ДР_Sr — норми вмісту радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 для даного продукту харчування.

При цьому передбачається, що:

D=<1мЗв   (3)

Варто поставити запитання, а чи завжди буде виконуватися умова (3) з врахуванням (1), в разі виконання умови (2). Відповідь може бути однозначною — ні.

Для цього є кілька передумов. По-перше, з нерівності (3), з урахуванням (1), ніяким чином не може бути отримана нерівність (2), навіть для одного, окремо взятого продукту харчування. Але ж оцінка придатності продукту проводиться саме у разі виконання умови (2), хоча оцінка дози внутрішнього опромінення — за формулою (1).

До того ж, ДР_Сs і ДР_Sr — значення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів Сs-137 і Sr-90 у продуктах харчування (п. 3, ГН 6.6.1.1-130-2006) [4] з обліком (1.11) не є таким. Адже теоретично, та й практично, якщо в продукті є цезій-137 у якійсь кількості, то буде присутній і стронцій-90, і навпаки. При цьому для виконання умов (2) завжди А_Сs<ДР_Сs, а А_Sr<ДР_Sr.

Згідно НРБУ-97 [1] "допустимий рівень (ДР) — похідний норматив для надходження радіонуклідів в організм людини за календарний рік, усереднених за рік потужностей еквівалентної дози, концентрації радіонуклідів у повітрі, питній воді і раціоні, щільності потоку часток і т.п., розрахований для референтних умов опромінення зі значень меж доз".

Таким чином, термін "допустимий рівень" повинен відповідати визначенню, даному в НРБУ-97. По-друге, згідно п. 5.1 діючого ДСТУ 2681-94 [8] "результат вимірювання — це значення фізичної величини, знайдене шляхом вимірювання". Далі в ДСТУ 2681-94 надані дві примітки: Примітка 1.> Термін рівнозначно відноситься до показу, непоправленого чи поправленого результату, а також середнього з декількох вимірювань. Непоправлений результат вимірювання — результат вимірювання, в якому систематичні похибки не вилучені (ДСТУ 2681-94, 5.18). Поправлений результат — результат вимірювання, отриманий після введення поправки і (чи) врахування коригувального коефіцієнта (ДСТУ 2681-94 п. 5.19). Примітка 2. Результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок вимірювань.

Для вимірювань радіаційних параметрів продуктів харчування це має особливе значення, тому що найбільш істотний внесок у відхилення річної ефективної дози опромінення від заданого значення можуть внести саме похибки вимірювань в ході виконання РК.

Межа допустимої похибки (засобу вимірювань) — найбільше значення, без урахування знаку, похибки засобу вимірювальної техніки (засобу вимірювань), за яким цей засіб ще може бути визнаний придатним до застосування (ДСТУ 2681-94, п. 7.22). Згідно ДСТУ 3743-98 "Державна повірочна схема для засобів вимірювань активності, питомої активності та об'ємної активності радіонуклідів" межі допустимої відносної похибки робочих засобів вимірювальної техніки _А не повинні перевищувати 40% [10]. Відносна похибка — це відношення абсолютної похибки вимірювання до умовно істинного значення вимірюваної величини (ДСТУ-2681-94 п. 5.3) або відносна похибка засобу вимірювань — відношення абсолютної похибки засобу вимірювань до істинного значення вимірюваної величини (ДСТУ-2681-94 п. 7.18).

Якщо врахувати, що активність стронцію-90, у більшості випадків, визначається не прямими вимірюваннями, а за загальною -активністю зразка й активністю в ньому цезію-137 і калію-40, то для забезпечення похибки Sr=40%, похибка визначення активності цезію-137 (калію-40) повинна бути не більш 30%, тому що значення абсолютної похибки визначення активності стронцію-90 для цього випадку обчислюється за формулою:

_Sr=,   (4)

де _ і _Сs — абсолютні похибки визначення сумарної -активності зразка й активності цезію-137 (калію-40).

Абсолютна похибка (вимірювання) — різниця між результатом вимірювання та умовно істинним значенням вимірюваної величини (ДСТУ-2681-94 п. 5.2) або абсолютна похибка засобу вимірювань — різниця між показом засобу вимірювань та істинним значенням вимірюваної величини за відсутності методичних похибок і похибок від взаємодії засобів вимірювань з об'єктом вимірювання (ДСТУ-2681-94 п. 7.17).

Відповідно до діючих нормативних документів в галузі метрології (наприклад методичних вказівок МИ 1317-86 [11]), результат контролю повинен оцінюватися параметрами, що характеризують його достовірність. Такими параметрами, згідно діючих нормативних документів, є похибки першого роду, тобто рівень значимості , або похибки другого роду, які за своїм змістом є довірчою імовірністю p. Разом вони складають повну групу подій, тобто,

p +  = 1   (5)

Ці параметри залежить від абсолютних похибок вимірювань питомих активностей А_Sr і А_Сs, а також від нормативів вмісту радіонуклідів, у даному випадку ДР_Сs і ДР_Sr.

Якщо позначити:

,   (6)

то абсолютна похибка визначення параметра В — В буде:

В =    (7)

Згідно (2), допустиме (задане) значення В_зад=<1. Таким чином, поле допуску цього параметра має однобічну межу. Тоді, імовірність невиходу значення В за поле допуску В_зад буде:

   (8)

де B) — функція розподілу похибки В.

Ця величина, за своїм змістом, є довірчою імовірністю, яка характеризує достовірність контролю в залежності від інтервалу абсолютних похибок визначення параметра В, і є похибкою другого роду.

Відомо, що похибки вимірювальних приладів, як правило, задаються інтервалом з довірчою імовірністю 0,95.

Результати більшості медико-біологічних досліджень також прийнято забезпечувати з рівнем значимості 0,05, тобто з достовірністю, що характеризується довірчою імовірністю 0,95 [12, 13].

Враховуючи вищесказане, а також те, що випадковий разовий вихід параметра В за межі В_зад не приведе до катастрофічних наслідків, доцільно прийняти за задану достовірність контролю імовірність невиходу В за поле допуску р=0,95. Прийняття заданої достовірності контролю вище 0,95 може привести до невиправданих економічних витрат.

Таким чином, згідно з [11], для забезпечення заданого значення імовірності (0,95) невиходу параметра В за межі В_зад (1,0), необхідно дотримуватися умови:

(В_зад-В)/В =0,6   (9)

де: 0,6 — коефіцієнт, що забезпечує достовірність контролю, яка характеризується довірчою імовірністю 0,95 [11]; З огляду на те, що згідно (2) В_зад=<1, можна записати:

В =< 1,0 - 0,6 В або В + 0,6 В =<1,0   (10)

На рис., в осях системи координат О, А_cs, А_sr, показана область допустимих значень активностей цезію-137 і стронцію-90 в овочах (в разі виконанняі умови (2)). Штрихуванням виділена область невизначеності, обумовлена похибками вимірювань А*_Сs і А*_sr. Штрихуванням уздовж координатних осей показані зони невизначеності, обумовлені мінімально вимірюваною активністю (МВА). МВА — мінімальна активність радіонукліда, що може бути виміряна даним приладом в пробі за визначенний час з похибкою не вище заданої та довірчою імовірністю, в даному випадку — 0,95.

З малюнка видно, що використання в протоколах РК продуктів харчування записів типу: A_Cs МВА; A_Sr МВА чи неприпустимо, тому що при цьому не визначені координати отриманої точки в системі О, А_Cs, А_Sr, і тому не ясно, знаходиться вона чи ні в будь якій області невизначеності.

Необхідно відзначити, що ця невизначеність часто приводить і до невизначеності в оформленні результатів РК. Всі результати вимірювань радіаційних параметрів продуктів харчування повинні оформлятися протоколом. Але виникає питання, яке ж фактичне значення повинне бути занесене до протоколу.

Адже, по-перше, результат визначається шляхом зіставлення розрахункового значення за формулою (2) з одиницею.

По-друге, неясно, як при цьому враховується відносна похибка.

Як видно з рис., площа незаштрихованої зони, у загальному випадку, характеризує можливості даної вимірювальної лабораторії з її устаткуванням виконувати РК даного виду продуктів харчування. Ще більш повно ці можливості можуть бути охарактеризовані відношенням площі незаштрихованої зони до повної площі під прямою.

Третій фактор, що може вплинути на результати РК і його достовірність, є відбір проб продуктів для радіологічних досліджень, тобто РК.

Відповідно до ГОСТ 15895-77 [14], контрольована партія продукції — сукупність одиниць продукції одного найменування, типономінала чи типорозміру і виконання, зроблена протягом визначеного інтервалу часу в тих самих умовах і одночасно представлена для контролю.

Згідно Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" [3], всі засоби вимірювальної техніки, що використовуються для вимірювань в сфері державного метрологічного контролю і нагляду (контроль якості та безпеки продуктів харчування...) повинні: по-перше, пройти державні приймальні випробування і бути занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки (ст. 26) [3] або пройти державну метрологічну атестацію і мати про це свідоцтво (ст. 27) [3]; по-друге, пройти повірку і мати про це діюче свідоцтво(ст. 28) [3].

Таким чином, засоби вимірювальної техніки (ЗВТ), що використовуються для вимірювання питомих активностей радіонуклідів ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у харчових продуктах та питній воді, щодо забезпечення РК стосовно відповідності умовам Нормативів (ГН 6.6.1.1-130-2006 "Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Сs і ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді"), повинні відповідати наступним вимогам: - прилади, що використовуються, повинні бути занесені до Державного реєстру ЗВТ України або конкретний зразок приладу повинен мати свідоцтво про Державну метрологічну атестацію, видане Держспоживстандартом України; - границі допустимих відносних похибок ЗВТ під час вимірювання питомих активностей радіонуклідів ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у зразках харчових продуктів та питній воді не повинні перевищувати 40%; - прилади повинні мати діюче свідоцтво про повірку; - активність радіонукліда в пробі повинна співвідноситися з ДР для продукту, що піддається РК або досліджується, як МВА=<kк.kд.ДР (kк — коефіцієнт концентрування, kд — коефіцієнт, що розраховується для заданої достовірності контролю, яка характеризується довірчою імовірністістю p, при р=0,95, коефіцієнт kд=0,66); - для проведення лабораторних досліджень вмісту радіонуклідів ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді повинні бути метрологічно атестовані методики виконання вимірювань, що відповідають вимогам забезпечення єдності вимірювань, діючих в Україні ГОСТ та ДСТУ [15–24] і забезпечують достовірність контролю радіаційних параметрів, що характеризується довірчою імовірністю не нижче 0,95 (рівень значимості =0,05).

Для визначення відповідності харчових продуктів критеріям радіаційної безпеки використовується показник відповідності (6), значення якого розраховується за результатами вимірювань питомих активностей ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr: значення абсолютної похибки визначення показника В розраховується за формулою (7). Оцінка харчового продукту щодо його придатності до використання за призначенням проводиться шляхом перевірки виконання умови (10) В+0,6В=<1,0. Де, як було вже сказано вище, 0,6 — коефіцієнт, розрахований для достовірності контролю, що характеризується довірчою імовірністю 0,95.

Результати радіаційного контролю (досліджень, випробувань) оформляються протоколом відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025-2001, пункт 5.10. Рекомендована форма протоколу та приклад його оформлення надані в додатку даного нормативного документa.

Якщо значення А_Cs и А_Sr вимірювальних зразків меньше МВА, то приймаєтся:

А_Cs = 1,2 МИА/kкCs; А_Sr = 1,2 МИА/kкSr.

де kкCs и kкSr — коефіцієнти концентрування для ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr.

При цьому похибку для А_Cs та А_Sr треба взяти 40%.

Харчові продукти, якість яких не відповідає встановленим нормативам, вилучаються з обігу. Обґрунтування можливих способів використання, утилізації або знищення харчових продуктів, визнаних непридатними для харчових цілей, проводяться їх власником за узгодженням з територіальними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

Якщо в результаті виконання РК зразка харчового продукту умова: В+0,6В=<1,0 не виконується, то для остаточного прийняття рішення щодо використання даного продукту рекомендується: - перевірити вплив значень коефіцієнтів концентрування по ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr на значення МВА та величину коефіцієнта відповідності. За необхідності провести повторну підготовку проби з метою збільшення значень kкCs та kкSr; - провести повторні вимірювання питомих активностей А_Cs, А_Sr зразка із збільшенням часу вимірювання і маси проби; - змінити метод виконання контролю, а в разі потреби, виконати вимірювання із застосуванням термічного чи радіохімічного концентрування проби та ін.

В окремих випадках рекомендується зробити повторний відбір проб даного харчового продукту та його контроль.

Контроль партії продукції здійснюється, як правило, по одній об'єднаній пробі, що складається з декількох точкових проб. Однак, необхідною умовою для такого контролю є однорідність продукції в даній партії, що. відповідно до ГОСТ 15895-77 [14]. трактується як "властивості продукції, при яких її мінливість обмежена визначеними припустимими границями кожного її параметра" (у даному випадку — питомі активності радіонуклідів).

Виникає питання, чи завжди контрольована партія буде однорідною за даними радіаційними параметрами.

Для одержання відповіді досить звернутися до визначень партії різних харчових продуктів, наприклад молока, що, як відомо, є головним дозоутворюючим фактором в існуючому раціоні [25].

Наприклад: П. 1.2 ГОСТ 13928-84 26 Партією вважають молоко і вершки від одного господарства, одного сорту, в однорідній тарі, оформленій одним супровідним документом. П. 1.4 ГОСТ 13928-84 [26] Контроль якості молока і вершків за фізико-хімічними показниками і молока за мікробіологічними показниками здійснюють шляхом аналізу об'єднаної проби, складеної для кожної партії продукції.

Як видно з визначень, саме поняття "партія продукції" не означає її однорідність за радіаційними параметрами. Таким чином, РК такої партії за однією об'єднаною пробою(середньому зразку) дає лише приблизну уяву про її радіаційні параметри, іншими словами, при цьому буде закладена деяка випадкова складова похибки, що приведе до збільшення значення В і до зменшення області допустимих значень A_Cs і A_Sr (рис). Однак, при існуючих методиках відбору проб харчових продуктів оцінити цю додаткову похибку неможливо.

Таким чином, похибки визначення питомих активностей цезію-137 і стронцію-90 у продуктах харчування можуть істотно вплинути на достовірність контролю в цілому.

Під час оцінки результатів такого РК необхідно враховувати наступні аспекти: - гігієнічні; - соціально-психологічні; - юридичні; - економічні.

З точки зору радіаційної гігієни, похибки вимірювань питомих активностей, що носять випадковий характер, не призводять до збільшення колективної дози опромінення населення України в цілому і по окремих її регіонах.

З точки зору психології окремо узятої людини чи групи людей, достовірність контролю, а особливо радіаційного, має істотне значення. І у випадку низької достовірності подальше рішення проблем контролю легко може перейти в юридичну площину.

У ст. 16 Закону України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" [27] сказано: "вміст радіонуклідів у продуктах харчування, продовольчій сировині і питній воді не може перевищувати затверджених у встановленому порядку норм". Далі, у ст. 22: "особи, винні в порушенні законодавства по захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання, несуть цивільну правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність, згідно законів України". Слід зазначити, що в цьому законі [27] мова йде про затверджені нормативи, а не про отримані в ході вимірювання значення. Що стосується відповідальності, то вона передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення — ст. 42: "заготівля, переробка з метою збуту чи збут продуктів харчування іншої продукції, радіоактивно забруднених вище рівнів, що допускаються, спричиняють накладення штрафу на громадян у розмірі від 8 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 15 до 50 неоподатковуваних мінімумів".

У Кримінальному кодексі України у ст. 327 сказано: "заготівля, переробка з метою збуту чи збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції вище припустимих рівнів, якщо вони створили загрозу загибелі людей чи привели до інших важких наслідків, чи нанесли шкоду здоров'ю потерпілого — карається штрафом до сімдесятьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи арештом на термін до шести місяців, чи обмеженням волі на термін до трьох років".

Таким чином, низька достовірність контролю може дорого обійтися.

З іншого боку, підвищення достовірності РК веде до підвищення витрат на його проведення. Це обумовлено витратами на якісне устаткування, що має малі значення систематичних похибок і мінімально вимірюваних активностей, а також необхідністю збільшення часу вимірювання, так як статистична похибка зворотньо пропорційна кореню квадратному з цього часу.

Висновки. 1. В разі використовування засобів вимірювань з метою радіаційного контролю вимоги до їх метрологічних характеристик в основному визначаються допустимим значенням (регламентом) контрольованої величини і діапазоном її зміни. 2. Достовірність контролю визначається похибками засобів вимірювальної техніки і варіаціями радіаційних параметрів контрольованих проб харчових продуктів, які пов'язані з їх пробовідбором. 3. Нормативний документ (ГН 6.6.1.1-130-2006) встановлює достовірність контролю продуктів харчування та питної води на рівні довірчої імовірності 0,95 (рівня значимості не вище 0,05). 4. Згідно нормативного документа (ГН 6.6.1.1-130-2006), оцінка продукту харчування щодо його придатності до використання виконується за значенням коефіцієнта відповідності В з урахуванням похибок вимірювальних приладів під час виконання контролю питомих активностей радіонуклідів ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr в даному продукті.

Література 1. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). —К., —1998 р. —125 с. 2. ГОСТ 16504-81 Испытания и контроль качества продукции. Основные термины и определения. —М.: Изд стандартов, 1991. —28 с. 3. Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 15.06.2004 №11765-IV. 4. ГН 6.6.1.1-130-2006. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Сs і ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді (Затв. Наказом МОЗ України від 03.05.2006, №256, та зареєстр. в Мін'юсті України 17.07.2006 р., №845/12719). 5. ДСТУ 3021-95. Випробування і контроль якості продукції. Терміни та визначення. —К.: Держстандарт України, 1999. —53 с. 6. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №2400-ІІІ від 26.04.01, зі змінами та доповненнями. 7. Радіаційно-дозиметрична паспортизація населених пунктів території України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, включаючи тиреодозиметричну паспортизацію: Інструктивно-методичні вказівки. —К., 1996. 8. ДСТУ 2681-94. Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологія. Терміни та визначення, К.: Держстандарт України, 1999. —67 с. 9. ГОСТ 15484-81. Излучения ионизирующие и их измерение. Термины и определения. М.: Изд. стандартов, 1984. —22 с. 10. ДСТУ 3743-98. Державна повірочна схема для засобів вимірювань активності, питомої активності та об'ємної активності радіонуклідів. —К.:, Держстандарт України, 1996. —27 с. 11. МИ1317-86. Методические указания. Государственная система обеспечения единства измерений. Результаты и характеристики погрешности измерений. Формы представления. Способы использования при испытаниях образцов продукции и контроле их параметров. —М.: Изд. стандартов, 1987. —64 с. 12. Бейли Н. Статистические методы в биологии. —М.: Изд.Иностранной литературы, 1962. —260 с. 13. Урбах В.Ю. Статистический анализ в биологических и медицинских исследованиях. —М.: Медицина, 1995. —295 с. 14. ГОСТ 15895-77. Статистические методы управления качеством продукции. Термины и определения. —М.: Изд стандартов, 1989. —45с. 15. ДСТУ 2681-94. Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологія. Терміни та визначення. —К.:, Держстандарт України, 1999. —41 с. 16. ДСТУ 3021-95. Випробування і контроль якості продукції. Терміни та визначення. —К.:, Держстандарт України, 1998. —57 с. 17. ДСТУ 3215-95. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення. —К.:, Держстандарт України, 1999. —48 с. 18. ДСТУ 3240-95. Вимірювання іонізуючих випромінювань. Метрологічне забезпечення. —К.:, Держстандарт України, 1997. —38 с. 19. ГОСТ 18321-73. (СТ СЭВ 1934-79.) Статистический контроль качества. Методы случайного отбора выборок штучной продукции. —М.: Изд. стандартов, 1987. —44 с. 20. ГОСТ 15895-77. Статистические методы управления качеством продукции. Термины и определения. —М.: Изд. стандартов, 1983. —39 с. 21. ГОСТ 15484-81. Излучения ионизирующие и их измерение. Термины и определения. —М.: Изд. стандартов, 1984. —32 с. 22. ГОСТ 12997-84. Изделия государственной системы промышленных приборов и средств автоматизации (с изменениями и дополнениями). —М.: Изд. стандартов, 1985. —41 с. 23. ГОСТ 8.207-76. Прямые измерения с многократными наблюдениями. Методы обработки результатов наблюдений. Основные положення. —М.: Изд. стандартов, 1981. —48 с. 24. ГОСТ 8.010-89. Методики выполнения измерений. Основные положення. —М.: Изд. стандартов, 1991. —28 с. 25. 20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє. Національна доповідь. —Київ: Атіка, 2006. —323 с. 26. ГОСТ 13928-84. Молоко и сливки заготовляемые. Правила приемки, методы отбора проб и подготовка их к анализу. —М.: Изд. стандартов, 1988. —58 с. 27. Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" №2397-ІІІ від 26.04.2001.