4. Формування ефективного стилю лідерства

Стиль лідерства займає чільне місце серед соціально-психологічних факторів успішного менеджменту. Передумовою ефективної діяльності керівників підприємств є формування у кожного з них необхідних професійно-ділових, організаторських і особистих якостей. Різні якості займають неоднакові місця: ввічливість, справедливість, працьовитість, чесність, принциповість, фаворитизм, зайва самовпевненість, відсутність особистої культури та вміння поводитися. Серед негативних стилів відзначається волюнтаристський, бюрократичний, пасивний та інші.

При обранні стилю керівники повинні користуватися наступними критеріями:

наявність достатньої інформації та досвіду у підлеглих;

рівень вимог, які пред'являються до рішення;

чіткість і структурованість проблеми;

ступінь приналежності підлеглих до справ організації та необхідність узгоджувати з ними рішення;

вірогідність того, що одноособове рішення здобуде підтримку виконавців;

зацікавленість виконавців в досягненні цілей;

ступінь вірогідності виникнення конфліктів між підлеглими в результаті прийняття рішення.

На стиль керівництва істотно впливає ситуація, своєрідність вирішуємих задач, кваліфікація і згуртованість членів колективу та інше. Наприклад, в критичний для організації ситуації навіть демократичний керівник буде вимушений використовувати більш жорсткі методи управління колективом.

Розрізняють такі фактори, що визначають об'єктивність формування стилю керівництва:

— закономірність управління;

— особливості сфери діяльності підприємства;

— рівень ієрархії в управлінні;

— соціально-психологічні особливості підлеглих;

— стиль роботи керівників вищої ланки. Індивідуальними факторами є:

— ступінь володіння керівника знаннями сучасного наукового менеджменту;

— культурно-моральний рівень менеджера;

— ступінь відповідності особистих якостей менеджера до характеру об'єкта управління;

— життєві установки та цінності менеджера;

— практичний досвід і дійові якості менеджера;

— рівень уміння спілкуватись з людьми в процесі управління.

Організації ефективні настільки, наскільки ефективні люди, що працюють у них. Люди ефективні настільки, наскільки їхні менеджери дозволяють їм бути ефективними. Визначте власний стиль лідерства, що допоможе вам надихати й вести за собою людей. Допоможіть своїй команді відчути себе винятковою, і вона досягне виняткових результатів.

Ефективні стилі лідерства

Виконавець. Цей стиль приділяє величезну увагу завданню й взаєминам. Менеджер, що використовує цей стиль, - хороший чинник мотивації, встановлює високі стандарти, визнає індивідуальні відмінності й використовує колективне управління.

Розробник. Цей стиль приділяє максимальну увагу стосункам мінімальну - завданням. Менеджер, що використовує цей стиль, має повну довіру до людей і головним чином зацікавлений розвитком їх як індівідуальностей.

Доброзичливий автократ. Цей стиль звертає максимальну увагу на завдання й мінімальну - на взаємини. Менеджер, що використовує цей стиль, знає точно, чого він хоче й як отримати це, не заподіюючи обурення.

Бюрократ. Цей стиль звертає мінімальну увагу і на завдання, і на стосунки. Менеджер, що використовує цей стиль, цікавиться головним чином правилами, хоче управляти ситуацією за допомогою правил і вважається добросовісним. Неефективні стилі лідерства

Примиренець (опортуніст). Цей стиль звертає багато уваги на завдання й відносини в ситуаціях, які вимагають акценту тільки на одному. Цей стиль менеджера характеризує неповажну (погану), проте відповідальну особу, яку дуже зачіпає тиск з боку чи зверху.

Місіонер. Цей стиль звертає максимальну увагу на людей і відносини й мінімальну увагу на завдання в ситуації, в якій така поведінка є невідповідною. Цей менеджер - типовий "добродійник людства", який оцінює гармонію як мету саму по собі.

Диктатор. Цей стиль звертає максимальну увагу на завдання й мінімальну увагу на взаємини в ситуації, в якій така поведінка є невідповідною. Цей менеджер не має ніякої довіри до інших, неприємний, він цікавиться тільки безпосередньою роботою.

Дезертир. Цей стиль звертає мінімальну увагу на завдання й на взаємини в ситуації, де така поведінка невідповідна. Цей менеджер незалучений і пасивний.

Поради з успішного керівництва

"Головний вплив на продуктивність праці справляють не умови праці самі по собі, а увага до персоналу" (Т. Пітер, Р. Уотермен).

1. Завжди підтримуйте добрі стосунки з вищестоящим керівником. На практиці якість цих відносин прямо пов'язана з вашою здатністю задовольняти запити підлеглих і, отже, впливати на них.

2. У спілкуванні демонструйте підлеглим ті зі своїх рис, якими вони мають володіти. Потрібно враховувати, що моде­лювання — найбільш сильна стратегія керівництва.

3. У контактах із підлеглими робіть так, щоб ваші очіку­вання були зрозумілими. В інакшому разі ви не можете споді­ватися на те, що підлеглі задовольнять їх.

4. Періодично звільняйтеся від текучки. Цей час необхід­ний вам для того, щоб добре подумати, як досягти поставленої мети і яку стратегію обрати для цього.

5. Заохочуйте ініціативність і працьовитість. Не вважайте якісне виконання чимось самим собою зрозумілим. Відзначте його і незабаром переконаєтеся, що ваші підлеглі будуть пра­цювати ще краще. Люди, якщо ви їм дозволите, втоплять вас в ідеях.

6. Визнавайте відмінності серед виконавців. Разом із тим врахуйте, що нікого не можна дуже виділяти. Якщо це тра­питься, то може стати причиною бездіяльності інших.

7. Завжди уважно вислуховуйте своїх підлеглих. Вони ма­ють бути впевнені, що їхня думка дуже важлива для вас.

"Піклуйтеся про мух, а слони самі про себе подбають" (Закон замінності Пітера).

8. Завантажуйте людей тією роботою, яка більшою мірою зможе задовольнити як їхні потреби, так і потреби організа­ції. У цьому полягає система мотивації організації.

9. Постійно робіть вчинки, які показують підлеглим, що ви цінуєте їх як особистостей. Люди хочуть почуватися зна­чимими, і якщо ви зможете зміцнити їх у цій думці, то вони будуть вам вдячні.

10. У конфліктних ситуаціях розв'язуйте розбіжності чітко і недвозначно.

11. Виробіть звичку надавати працівникам інформацію до того, як вона їм знадобиться. Адже для багатьох виконавців інформація — це один із найдефіцитніших засобів.

12. Періодично влаштовуйте неформальні зустрічі, щоб згуртувати команду. При цьому заохочуйте участь і обмін ідеями, взагалі робіть усе, щоб зосередити команду на постав­лених завданнях.

13. Підтримуйте з працівниками зворотний зв'язок щодо їх­нього внеску в роботу команди. Робіть це часто, об'єктивно і чесно.

14. Особисто проводьте добір членів команди. При цьому ставтеся до кандидатів дуже обережно.

15. Не ставтеся до себе занадто серйозно. Вмійте посміятися над собою разом зі своїми підлеглими, і люди незабаром оці­нять такий стиль керівництва.

16. Організуйте свій час так, щоб залишалося якомога біль­ше часу на спілкування з підлеглими.

17. Намагайтеся не обіцяти марно. Адже підлеглі розрахо­вують, що їхнє прохання виконають. Інакше вони у вас розча­руються.

18. У процесі роботи діліться з підлеглими своїми планами, поглядами, ідеями. Звертайтеся до них за допомогою.

19. Знаходьте в собі мужність визнавати допущені помил­ки. На перший погляд це здається ознакою слабкості, та на­справді — це ознака сили.

20. Виробляйте в собі комунікативні навички. Пам'ятайте, що вони набуваються, а не успадковуються.