Эксперимент.психология / ЭП_new / Практ.зан_Сравнение понятий
.docПрактичне заняття №
Тема: Дослідження понятійного мислення за допомогою методики «Порівняння понять»
Спрямованість: дослідження процесу безпосереднього мислення, процесів аналізу та синтезу, гнучкості мислення, сформованості асоціативних процесів.
Сутність: виконуючи завдання досліджуваний проводить дослідження загального семантичного поля та відбирає найбільш суттєві ознаки, диференціює пари на такі, що зіставлення чи ні.
Матеріал: стандартний бланк з надрукованими парами слів. Якщо пропонується 20-25 пар, то 15-17 з них такі, що можна співставити (порівняти), 3-10 – такі, що не співставляються за суттєвими ознаками, серед таких, що співставляються є пари одного семантичного поля (більшість) і різних семантичних полів.
Загальні вимоги:
Експериментатор на перших парах слів може пояснити досліджуваному незрозумілі моменти.
Після пояснення інструкції, в подальшому, ніяких пояснень не надають. Використовується для вивчення особливостей мислення як дітей так і дорослих.
Зразок протоколу до варіанту №2
№ |
Пара слів |
Чим схожі |
Чим відрізняються |
|
|
|
|
Хід роботи:
Використовується два варіанта проведення:
Варіант №1.
Досліджуваному пропонують знайти подібність між поняттями в парах та визначити їх загальні ознаки, якщо це можливо.
Відповіді фіксуються в протоколі чи самим досліджуваним, чи експериментатором.
Варіант №2.
Досліджуваному необхідно продивляючись пару за парою відповідати на запитання: «Чим ці поняття схожі?», а потім «Чим відрізняються?».
Експериментатор стежить за послідовністю виконання: спочатку подібність, потім відмінність.
Всі відповіді фіксуються в протоколі.
Аналіз результатів:
При пред'явлені 20-25 пар нормою є 10-15 правильних відповідей.
Визначають чи може досліджуваний виділяти суттєві ознаки подібності та відмінності. Невміння виділяти загальні, суттєві ознаки чи виокремлення другорядних свідчить про слабкість узагальнень та схильність до конкретного мислення.
Розпливчатість пояснень, зісковзування свідчать про низький рівень понятійного мислення, якщо ж супроводжується алогічністю, складність пояснень — то це може свідчити про наявність шизофренічного дефекту.
Відстежують те, яка з операцій дається легше – подібності чи відмінностей.
За операцією розрізнення стоїть наочно-дійове та наочно-образне мислення. За операцією знаходження подібності стоїть словесно-логічне чи абстрактне мислення. Переважання знаходження подібності свідчить про високий рівень розвитку розумових процесів, переважання знаходження розрізнень особливо характерно для дошкільного та молодшого шкільного віку. Діти можуть називати ознаки за включенням цих понять в наочну ситуацію, операція узагальнення тільки-но дозріває.
Враховуються логічність та хід міркувань - досліджувані з інертним, визким мисленням важко перемикаються, зісковзують на протилежну операцію, відволікаються на другорядні ознаки, можуть губити напрямок міркувань.
Якщо ж досліджуваний знаходить загальні ознаки у будь-яких пар, не бачить фактично понять, які не можна співставити - може проявлятися при хорошій уяві, так і при схильності до резонерства.
Результати вимагають підтвердження іншими методиками.
СРАВНЕНИЕ ПОНЯТИЙ
(образец бланка)
1. Утро — вечер |
16. Ворона — воробей
|
2. Корова — лошадь |
17. Волк — луна
|
3. Летчик — танкист |
18. Молоко — вода
|
4. Лыжи — коньки |
19. Ветер — соль
|
5. Трамвай — автобус |
20. Золото — серебро
|
6. Озеро — река |
21. Сани —телега
|
7. Река — птица |
22. Очки — деньги
|
8. Дождь — снег |
23. Воробей — курица
|
9. Поезд — самолет |
24. Кошка — яблоко
|
10. Ось — оса |
25. Вечер — утро
|
11. Обман — ошибка |
26. Дуб — береза
|
12. Стакан — петух |
27. Голод — жажда |
13. Маленькая девочка — большая кукла |
28. Сказка — песня
|
14. Ботинок — карандаш |
29. Корзина — сова
|
15. Яблоко — вишня |
30. Картина — портрет |