rekomendaciji_z_kursovikh

Методичні рекомендації

абзац (1,25 см). Розташування наступного рядка– згідно з вимогами до

тексту (Додаток Ж).

Не допускається використання арабського нумерації з :дужкою

наприклад, “1), 2)… ”.

Врефераті чи курсовій роботі використання ініціалів дослідників

прийнято за європейською системою– прізвище та ім’я(І. Міль,

О. Царенко). Обов’язково потрібно стежити за тим, щоб при використанні прізвищ та імен російських вчених або їх ініціалів, був зроблений переклад

згідно з українським правописом. Наприклад, російською – “Жданов

Николай”, або “Жданов Н.”, українською – “Жданов Микола”, або “Жданов М.” Якщо у літературі, з якої був використаний матеріал, зазначені лише

політологічним, психологічним тощо).

Вроботі часто зазначаються прізвище та ім’я авторів концепцій,

дослідників. Їх можливо зазначати кількома варіантами (але потрібно обрати

один варіант і дотримуватись його протягом всієї роботи), а саме:

–Ч. Кулі, І. Міль, Р. Парк, Дж. Мід (з пробілом між ім’ям та прізвищем у згадуванні іноземних дослідників);

–або Кулі Ч., Міль І., Парк Р., Мід Дж. (з пробілом між прізвищем та ім’ям іноземних дослідників);

–або М. Іорданський, Г. Нестеренко, О. Царенко (вітчизняні дослідники з пробілом між прізвищем та ім’ям);

–або Іорданський .М, Нестеренко Г., Царенко О. (вітчизняні дослідники з пробілом між прізвищем та ім’ям).

2.3.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, додатків (рисунки, таблиці тощо) подають арабськими цифрами без знака № у правому верхньому куті: 2,3,4,5,6,7…. Крапка після номера сторінки не ставиться. Першою сторінкою дослідницької роботи є титульний аркуш, який включають до загальної

31

Бех Ю.В., Курган Я.М.

нумерації сторінок, не проставляючи його номера. Наступні сторінки

нумерують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Нумерація аркушів починається з цифри“2”. У нумерацію входять всі аркуші,

враховуючи ДОДАТКИ.

Такі структурні частини дослідницької роботи якЗМІСТ, ВСТУП,

ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ не мають

порядкових номерів. Звертаємо увагу на те, що всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: 1. ВСТУП або 6.

ВИСНОВКИ. Номер розділу ставлять після слова“РОЗДІЛ”, після номера

нумеруватись арабськими цифрами з крапкою в кінці.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу

складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими

ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти , крапка

наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку друкують заголовок підрозділу. Приклад оформлення нумерації розділів та підрозділів наведено у Додатку В та Додатку Е.

2.3.3. Ілюстрації

32

Ілюстрації мають бути виконані чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

У роботі слід застосовувати лише штрихові ілюстрації і оригінали

фотознімків.

Фотознімки розміром меншим за формат А4 повинні бути наклеєні на

стандартні аркуші білого паперу формату А4.

2.3.4. Таблиці

починаючи з великої літери (центровано, враховуючи абзац 1,25 см, шрифт –

33

Бех Ю.В., Курган Я.М.

14 напівжирний). Назву не підкреслюють, в кінці назви крапка не ставиться.

Якщо назва складається з2 рядків, то – дозволяється її писати через один інтервал. Приклад побудови таблиці – Додаток К.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з

маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих,

якщо вони є самостійними.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. В

тексті повинна бути вказівка на таблицю. Наприклад, “статистичні дані наведені в таблиці4.2” Таблицю розміщують таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Не дозволяється розміщення вказівки “Таблиця 3.2” та її назви на одній

сторінці а саму таблицю на іншій. Таблицю з великою кількістю рядків

сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик. Слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами

пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад:

“Продовження табл. 1.2”.

Якщо текст, який повторюється у графі таблиці, складається з одного

слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами“Те ж”, а далі лапками. Ставити

лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які

повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Дозволяється назви граф виділяти жирним шрифтом або курсивом. Текст

в рядках розміщується по ширині, або по середині з малої літери. Шрифт у

34

Методичні рекомендації

дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

2....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова“Примітка”

ставлять крапку.

2.3.5. Посилання

При написанні роботи студент повинен давати посилання на джерела,

матеріали або окремі результати досліджень, дані з яких наводяться в роботі.

А також на наукові досліджен, няа матеріалах яких розроблюються

проблеми, що вивчаються у роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа,

дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст,

мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі.

В рефератах та курсових роботах необхідно використовувати кінцеві посилання на літературу, які можна здійснювати через зазначення в дужках їх номера у списку використаних джерел та вказувати сторінки, на які іде посилання.

Приклад:

– Цитата в тексті: “...щорічно в Україні утворюється 1,7 мільярда тонн різноманітних твердих промислових відходів... ” [17, 20-21]. 17 — номер у списку використаних джерел, 20-21 — сторінки.

Відповідне подання у списку використаних джерел:

35

Бех Ю.В., Курган Я.М.

мінерально-сировинному комплексі України // Мінеральні ресурси України.

–1995. – № 2. – С. 12-35.

–Якщо необхідно посилання на декілька публікацій, то їх необхідно оформляти в посиланні, використовуючи знак “;”. Наприклад: цитата в тексті “ ...проблема лідерства аналізується в працях К.Левіна, М.Мескона,

Б.Паригіна” [12; 14; 25].

–Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: див. рис. 1.2.

–На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено – наприклад: в табл. 1.2.

–У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: див. табл. 1.3.

2.3.6. Оформлення списку використаних джерел

Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати

згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв

випадку, коли в роботі використовується кілька праць одного ,автора враховується принцип хронології, тобто за роком видавання. Література у списку зазначається мовою оригіналу, тобто тією мовою якою вона написана (українською, російською, англійською тощо).

Кожне джерело має містить: прізвище й ініціали автора, назву, місто,

назву видавництва, рік, кількість сторінок.

Якщо у джерела від1 до 3 авторів, їх прізвища вказуються перед

назвою. Якщо 4 – то після назви. Якщо 5 і більше – після назви вказуються

вказуються після них (Іванов І.І. назва…. Якщо ж спочатку вказується назва джерела, то ініціали передують прізвищу автора (назва / І.І. Іванов).

Місце видань, за винятком наступних столиць держав, пишуться

36

Методичні рекомендації

повністю: Запоріжжя, Донецьк, Львів, Відень тощо. Винятки: К. (Київ), М.

(Москва), Л. або СПб. (Ленінград, або Санкт-Петербург), N.Y. (Нью-Йорк),

L. (Лондон), Р. (Париж).

Для книги вказується загальна кількість сторінок. Для частини книги

чи статті – вказується номери сторінки на яких починається і закінчується стаття.

джерел подано у Додатку . Лоформлення бібліографічних посилань на електронні версії публікацій та електронні видання зInternet – див. Додаток М.

2.3.7. Додатки

Додатки оформляють як продовження роботи на наступних її сторінках

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї ,И, Й, О, Ч, Ь, наприклад, “Додаток А”,

“Додаток Б” і т.д.

2.4. Обов’язки наукового керівника

При виконанні кваліфікаційних робіт обов’язки наукового керівника полягають насамперед у визначенні актуальної наукової теми дослідження,

наданні порад щодо реалізації наукової концепції, допомога у складанні

37

Бех Ю.В., Курган Я.М.

змісту та розробці плану виконання курсової роботи, рекомендації з питань добору літератури, проведення емпіричного дослідження та поетапного написання курсової роботи від чернетки до чистового варіанту.

А також науковий керівник визначає рецензентів для курсової роботи

2.5.Порядок захисту робіт

2.5.1.Основні документи, що представляються на захист

Повністю підготовлена до захисту дослідницька робота подається

науковому керівникові, який ще раз проглядає таку роботу в цілому.

На захист реферату та курсової роботи студент повинен мати готову й

перевірену науковим керівником роботу у друкованому ,вигдляді курсової роботи ще й в електронному вигляді (диск CD-R або CD-RW файла

Word, структура якого повністю відповідає друкованому варіанту), а також рецензію на свою роботу, написану іншим студентом.

Реферат допускається до захисту за рішенням наукового керівника,

курсова робота – за протоколом рішення кафедри.

Основним документом, який готується до захисту студентом, що зачитується або переказується на засіданні, є конспект доповіді.

2.5.2. Підготовка до виступу на захисті

Перше і найголовніше, з чого починається підготовка до захисту курсової роботи, - це розробка виступу за результатами дослідження у формі

38

Методичні рекомендації

усної доповіді, яка покликана розкрити сутність, теоретичне й практичне

значення результатів проведеної роботи, відповіді на зауваження в рецензії.

У структурному відношенні доповідь можна поділити на чотири частини, які складаються із рубрик, кожна з яких являє собою самостійний смисловий блок, хоча в цілому вони логічно взаємопов'язані і представляють єдність, яку сукупно характеризує зміст проведеного дослідження.

Перша частина доповіді віддзеркалюєВСТУП роботи: ті смислові аспекти, відповідно до яких дається опис наукової проблеми, а також

формулювання мети роботи й робочу гіпотезу, яку перевіряв дослідник. Тут же необхідно вказати методи, за допомогою яких одержано фактичний матеріал робіт, а також охарактеризувати її склад і загальну структуру.

Далі, в другій (найбільшій за обсягом) частині розкривається у

послідовності, встановленій логікою проведеного дослідження, кожен розділ роботи. При цьому особливу увагу слід звернути на підсумкові результати.

Відзначаються також критичні зіставлення та оцінки.

Потім представляються загальні висновки(які отримані в результаті роботи), не повторюючи більш часткові узагальнення, зроблені при

характеристиці розділів основної частини, і зібрати воєдино основні

відповідям найбільшої переконливості й водночас дає змогу підкреслити достовірність наведеного дослідження.

При підготовці до захисту бажано ще раз уважно перегорнути весь

39

Бех Ю.В., Курган Я.М.

ілюстрації у аудиторії проведення захисту. Вони оформлюються таким чином, щоб студент міг демонструвати їх без особливих ускладнень і вони були доступні всім присутнім у залі.

Тривалість доповіді – 6-7 хвилин.

40