Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

rekomendaciji_z_kursovikh

.pdf
Скачиваний:
10
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
510.27 Кб
Скачать

Методичні рекомендації

ЧАСТИНА ІІ

ОСОБЛИВІ ВИМОГИ ДО ТЕКСТУ РЕФЕРАТУ ТА КУРСОВОЇ РОБОТИ

2.1.Загальні положення

1.Назва роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній темі та суті вирішеної наукової проблеми(завдання), вказувати на мету дослідження і його завершеність.

2. При написанні роботи обов'язково посилатися на авторів літературу, з якої запозичені матеріали або окремі результати. Використання в роботі запозиченого матеріалу без посилання на автора та літературу враховуються при допущенні роботи до захисту та визначенні її оцінки.

3.У роботі необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст

ірезультати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень,

тавтології.

4. Роботу на захист подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису, переплетеною. Друкований реферат здається у файлі, скріплений стиплером в лівому верхньому куті. Друкована курсова робота здається у папці зі швидкозшивачем.

2.2.Структура роботи

Реферат або курсова робота повинні містити основні структурні елементи у такій послідовності:

титульний аркуш;

зміст;

вступ;

розділи основної частини;

21

Бех Ю.В., Курган Я.М.

висновки;

список використаних джерел;

додатки.

Детальніше про основні структурні елементи наукової роботи:

ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ має єдиний загальновузівський стандарт і містить дані, які наводяться в такій послідовності:

назва міністерства та навчального закладу;

назви навчальних підрозділів (Інститут та кафедра);

назва типу роботи («Реферат» або «Курсова робота»);

навчальний предмет з якого підготовлена робота;

назва теми роботи(остання – згідно протоколу затвердження кафедрою);

курс, спеціальність, номер групи, прізвище, ім’я та по-батькові студента;

вчене звання наукового керівника, прізвище та ініціали викладача,

його власний підпис;

– місто та рік виконання курсової роботи чи реферату.

Приклад оформлення титульного аркуша наведено у Додатку А та

Додатку Б.

ЗМІСТ – це перелік заголовків структури роботи. Його розташовують безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки.

Заголовки ЗМІСТУ повинні точно повторювати заголовки в тексті та чітко

відображати завдання роботи.

 

Скорочувати заголовки у змісті або додавати їх

в іншій редакції

порівняно із заголовками у тексті не дозволяється. До змісту включають:

вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів та підрозділів; исновки;

список використаних джерел; додатки і напроти них — номери сторінок, які

містять початок вищевказаних складових роботи.

 

Назви розділів повинні розкривати суть

, питаннящо буде

досліджуватись в цій частині. Можливі назви розділів: ТЕОРЕТИЧНИЙ

АСПЕКТ ВИВЧЕННЯ…, ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ…,

МЕТОДОЛОГІЧНІ

ОСНОВИ…, ПРАКСІОЛОГІЧНІ

ОСНОВИ…,

ОПТИМІЗАЦІЯ РОБОТИ… тощо (див. Додаток В).

22

Методичні рекомендації

ВСТУП, як вступна частина дослідження, повинен віддзеркалювати ту роботу, яку автор провів згідно з рекомендаціями, наведеними вище. Тут важливо дати обґрунтування актуальності, проблемної ситуації дослідження,

чітко визначити об'єкт і предмет дослідження, його мету

та завдання,

гіпотези. Остаточне

редагування

вступної

частини

роботи

доцільно

виконувати

на

завершальній

стадії

дослідження, коли

досліджувана

проблема постає перед автором у повному обсязі.

У вступі реферату, який розпочинають з окремої сторінки, коротко викладають:

оцінку сучасного стану проблеми;

мету роботи;

завдання роботи.

Вступ включає 1-2 аркуші друкованого тексту.

У вступі курсової роботи, який розпочинають з окремої сторінки,

коротко викладають:

актуальність даної роботи;

проблемну ситуацію;

об’єкт і предмет дослідження;

мету роботи;

завдання роботи;

гіпотези;

структуру роботи.

Обсяг вступу складає 2 сторінки.

Кількість завдань має дорівнювати кількості підрозділів дослідницькій роботі. Кожен розділ закінчується висновками з викладеного

уньому матеріалу.

Врефераті мають бути такі пункти:

уточнення головного поняття проекту;

вивчення історії розвитку поглядів на проблему чи основні підходи;

виявлення сутності явища, що досліджується та його структурно-

функціональний аналіз;

– класифікація предмету дослідження;

– аналіз стану предмету дослідження на практиці та виявлення

23

Бех Ю.В., Курган Я.М.

проблем (теоретичного та/або практичного характеру), які варто вирішити в подальшому.

Ці завдання є основними, проте, за рекомендацією керівника, можуть

бути розширенні й іншими аспектами дослідження предмету роботи.

Основна частина як реферату складається з пунктів, підпунктів так,

курсової роботи – з розділів, підрозділів. Тут йде викладення відомостей про об’єкт і предмет дослідження, кі є необхідними й достатніми для

розкриття сутності даної роботи(опис теорії та методів роботи) та її результати. Викладаючи суть, особливу увагу приділяють новизні в роботі,

яка проявляється в доведенні чи спростуванні гіпотези дослідження.

РОЗДІЛИ роботи починають з нової сторінки. Вони повинні за своєю

назвою, структурою, змістом відповідати завданням дослідження. Із

практики написання робіт науково-дослідного характеру відомо, що виникає необхідність для кожного розділу готувати більш-менш детальний -план проспект. Це заощаджує час автора при компонуванні чистого матеріалу,

допомагає уникнути повторів і викласти матеріал роботи якісно.

Реферат здебільшого складається з пунктів та підпунктів і не містить

розгорнутого змісту. Але кожен пункт роботи повинен мати свої короткі висновки, які узагальнюють результати дослідження, отримані автором при розробці усіх названих питань.

У курсовій роботі, як правило, виокремлюють 2-3 розділи з кількома

підрозділами. Якщо курсова робота складається з двох розділів(за рекомендацією наукового керівника), то останній підрозділ має бути

присвячений праксіологічній частині дослідження та

рекомендаціям з

оптимізації явища, що досліджується. Кожен розділ та підрозділи мають

завершуватися підсумками або висновками.

 

Можна виділити три типи завдань(методологічні,

теоретичні й

практичні), кожен з яких розкривається за допомогою вирішення певної сукупності завдань (варіанти представлені нижче), що повинні мати логічну послідовність. Відповідальність за останнє несе науковий керівник, який затверджує план дослідницької роботи студента.

У методологічному розділі необхідно:

24

Методичні рекомендації

дати визначення або уточнення основного концепту дослідження;

розглянути історію дослідження проблеми або описати наукові підходи, що освітлюють дану проблематику;

проаналізувати принципи і методи дослідження, які можуть бути застосовані для теоретичного та праксіологічного опрацювання проблеми

(обов’язково для курсової роботи);

У теоретичному розділі необхідно:

– дослідження ролі або місце предмету дослідження в певній

системі;

виявлення генезису, природи, сутності і змісту явища, що досліджується, АБО структурно-функціональний аналіз явища,

проблеми, що досліджується;

типологізація явища, АБО критерій його оцінки, АБО виявлення специфіки предмету дослідження.

У практичному

розділі

необхідно

праксеологічне

дослідження

проблеми, яке може складатися з таких варіантів завдань:

За вибором:

аналіз стану справ, предмету дослідження на практиці в конкретній галузі або країні;

порівняльна характеристика аналізу чи функціонування предмету дослідження, на прикладі української та закордонної практики;

– розкрити

проблеми

які

виникають

 

при

застосування

 

впровадженні предмету

дослідження

і

можливі

варіанти

ї

вирішення;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обов’язкове:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– розробити рекомендації щодо застосування результатів теоретико-

 

праксіологічних досліджень (оптимізації).

 

 

 

 

 

 

 

Висновки,

які

завершують

кожний

розділ, але в ґрунтовнішій

 

інтерпретації, є основою завершальної частини роботи.

 

 

 

 

 

При роботі над рукописом необхідно звернути увагу на таке питання,

 

як розбивка тексту на абзаци. Кожен абзац повинен містити в собі певну

 

думку, виражену однією чи кількома фразами або реченнями.

 

 

 

Узагальнені

числові дані, які

можуть

концентруватися

в

таблицях,

 

25

Бех Ю.В., Курган Я.М.

діаграмах, графіках, схемах, повинні

наводитись

з необхідним

ступенем

 

точності та аргументованості, з посиланням на відповідну літературу чи

 

власні обчислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо в роботі необхідно навести подробиці дослідження, їх вміщують

 

у ДОДАТКАХ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальний

обсяг основної

частини становить

для реферату– 12-

 

15 сторінок, для курсової роботи – 30-35 сторінок. повторюється

 

 

 

Основна

частина не

враховує

титульну

сторінку, зміст,

список

 

використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ починають з нової сторінки. В них необхідно підбити

 

підсумки теоретичного та праксіологічного дослідження, виходячи зі вступу.

 

Викласти

власну

думку

автора

роботи, навести

оцінку

одержаних

 

результатів роботи (негативних також) або її окремого стану з урахуванням

 

світових тенденцій вирішення поставленої мети, стисло подати можливі

 

галузі використання результатів роботи: наукову, соціальну значущість

 

роботи, сформулювати практичні рекомендації щодо вирішення завдань, які

 

були

висунуті

у

вступі

та

перспективи подальших розвідок у

цьому

напрямку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Важлива вимога до висновків — їх стислість (1-2 аркуші для рефератів

 

і 2-3 аркуші для курсової роботи) та ґрунтовність.

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, на який є посилання в

 

основній частині курсової роботи, наводять у кінці тексту реферату чи

 

курсової роботи починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту

 

мають бути посилання, в яких вказуються у квадратних дужках номер

 

посилання в переліку посилань, через кому з пробілом, номер сторінки

 

(наприклад, [1, 25]).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бібліографічні

описи

в

списку використаних

джерел

подають

за

алфавітом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Основними

елементами

бібліографічного опису є прізвище автора,

назва

твору, місто

випуску,

назва видавництва,

рік

випуску, загальна

 

кількість сторінок. Приклад оформлення бібліографічних описів наведено у

 

Додатку К та Додатку Л.

Список використаних джерел в рефераті повинен налічувати не менше

26

Методичні рекомендації

5 назв, у курсовій

роботі– не

менше 20 назв (підручники та

навчальні

посібники не враховуються– вони використовуються як

додаткова

література).

 

 

 

ДОДАТКИ є

важливим

засобом збагачення змісту

реферату чи

курсової роботи. Кожен Додаток починається з нової сторінки. У вигляді додатків доцільно давати різні матеріали, що доповнюють або ілюструють основний текст. Додатки за своїм характером та змістом повинні стосуватись реферату чи курсової роботи в цілому або їх окремих частин, а не окремих часткових питань. Недопустимо включати до реферату чи курсової роботи додатки, що не мають безпосереднього відношення до теми книги. До додатків відносять:

таблиці допоміжних цифрових даних;

протоколи та акти випробувань, впровадження;

інструкції та методичні рекомендації, розроблені у роботі;

допоміжні ілюстрації;

матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій,

тестів, використані анкети і тести, матеріали розроблені в процесі виконання роботи та ін.).

2.3. Оформлення роботи

Відповідно до чинних міждержавних та державних стандартів з

бібліотечної та видавничої справи: ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти у

сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення”; ГОСТ 7.1-84

“СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и

правила

составления”;

ДСТУ 3582-97 “Інформація

та

документація.

Скорочення

слів в українській мові у бібліографічному .описіЗагальні

вимоги

та

правила”; ГОСТ 7.12-93 “СИБИД. Библиографическая

запись.

Сокращение

слов на

русском языке. Общие требования

и

правила”;

ГОСТ 7.11-78 “СИБИД. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании” наукові роботи

27

Бех Ю.В., Курган Я.М.

оформляються у встановленому порядку.

2.3.1. Загальні вимоги

Оформлення роботи дозволяється в друкованому(друкарський або комп’ютерний текст) вигляді. Текст роботи повинен бути вичитаний як студентом, так і науковим керівником. Не вичитаний текст з лексичними та орфографічними помилками є явищем неприпустимим.

Робота оформлюється з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), допускається також використання паперу для подання таблиць та ілюстрацій на аркушах формату А3.

Приклад загального оформлення параметрів сторінки дослідницької роботи:

Вимоги до комп’ютерного набору реферату і курсової роботи:

текстовий редактор – WORD;

гарнітура шрифту – Times New Roman;

кегль шрифту (розмір) – 14;

накреслення – звичайний;

міжрядковий інтервал – полуторний;

абзац – 1,25 см;

розташування тексту роботи – вирівнювання по ширині;

28

Методичні рекомендації

кількість символів у рядку – не менше 60;

кількість рядків на сторінці – до 30;

міжрядковий інтервал між назвою розділу і підрозділу повинен дорівнювати 1 інтервалу;

– міжрядковий інтервал між заголовком(назвою розділу чи

підрозділу) і текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам.

Форма титульного аркуша має єдиний загальновузівський стандарт і

виконується згідно зі зразками титульного аркуша реферату(Додаток А) та курсової роботи (Додаток Б).

На титульному аркуші дослідницької роботи зазначаються назва

МІНІСТЕРСТВА, УНІВЕРСИТЕТУ (повністю) великими літерами. Через 1

абзац зазначаються назва інституту та кафедри, друкуються маленькими

літерами, крім першої -

великої. Через 3-4 абзаци

вказується, яка саме

дослідницька

робота –

реферат чи курсова робота. Вказується, з якої

навчальної дисципліни

виконується робота

“тана

тему: ”, (друкується

маленькими

літерами). З

абзацу через 1 абзац

у лапках великими літерами

(шрифт – 16 напівжирний) зазначається сама назва реферату чи курсової роботи. Все вищезазначене центрується враховуючи абзац (1,25 см), шрифт –

14 звичайний (крім назви теми), через 1,5 інтервал, кожна назва з абзацу.

Через 4-5 абзаци зазначається виконавець (“Виконав:”) по лівому краю без абзацу та його/її дані (див. С. 11) по правому краю, через 1 інтервал – хто прийняв (“Прийняв:”) та його/її дані(див. С. 11) відповідно по правому краю. Для більш зручного написання цих даних використовуйте таблицю,

границі якої скриті.

Через 2 абзаци по центру, враховуючи абзац (1,25 см), вказується місто та рік виконання (шрифт – 14 звичайний).

Всі заголовки уЗМІСТІ починаються з великої літери без крапки в кінці. Останнє слово кожного заголовка з’єднують крапками з відповідним номером сторінки у правому стовпчику змісту. Назви структурних частин в змісті виконуються шрифтом – 14 звичайний. Приклад оформлення змісту наведено у Додатку В.

В тексті дослідницької роботи(як в рефераті, так і в курсовій роботі)

заголовки структурних частинЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ,

29

Бех Ю.В., Курган Я.М.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ друкують великими

літерами симетрично до

тексту(шрифт – 14 напівжирний), заголовок

центрується, враховуючи

абзац (1,25 см). Кожну структурну частину

починають з нової сторінки. Назву розділу розташовують з наступного рядка після слова РОЗДІЛ. Приклад оформлення розділів та підрозділів наведено у Додатку Е.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами, крім першої –

великої, з

абзацного відступу, шрифт 14

напівжирний.

Крапку в кінці

заголовка

не ставлять. Перенос слів

у

заголовках, як

і підкреслення

заголовків не допускається.

Не допускається розташування назви підрозділу внизу сторінки, якщо

після неї не вміщується мінімум два .рядкиВ такому випадку назву

підрозділу разом з текстом краще розташовувати на новій сторінці, навіть якщо на попередній залишилось вільне місце.

В тексті дослідницької роботи дозволяється виділяти важливий текст

накресленням – жирний, курсив, або напівжирний курсив, але в жодному разі – по-іншому з використанням інших шрифтів. Однаковий текст за

напрямком виділяють однаково, наприклад

– розкриття

категоріального

апарату тощо (Додаток Д).

 

 

 

 

 

 

 

Якщо в роботі використовують список або будь-який перелік даних, то

його необхідно виконувати відповідно до стандартних зразків, що містяться

на панелі

інструментів– формат – список – вибір варіанта

списку. Якщо

робота

потребує

зазначення

декілька

списків, то

вони

виконуються

однаково. Тільки в тому випадку, коли один пункт списку підрозділяється на

інші, допустимо

використовувати інше

маркування. В такому випадку

бажано

використовувати

спочатку

нумерацію,

потім

маркування

(Додаток Ж).

 

 

 

 

 

 

 

 

Перед початком списку слід зазначати, що

саме

 

буде

в ньому

викладено. У разі

використання

нумерованого списку з

крапкою, кожний

пункт списку починається з великої літери. Якщо пункт оформлюється як речення, то наприкінці його ставиться крапка. У разі маркованого списку– перше слово пункту пишеться з малої літери, а наприкінці ставиться знак “;”.

Маркування або номер пункту списку повинен розташовуватись як

30

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]