Правопис складних часток

Разом

Окремо

Через дефіс

1. Частки аби-, ані-, де-, чи-,що-, як- у складі будь-якоїчастини мови (крім сполучників прислівникового типу):

абияк, аніскільки, дехто, чимало, щодня, якби.

2. Частки би(б), то, що, же(ж) у складі сполучників і інших часток: щоб, абощо, авжеж, атож.

3. Частка -ся(-сь) у зворотних дієсловах, займенниках і прислівниках:

будується, робиться, тру-дивсь, котрийсь, якийсь, десь, колись.

1. Частка що у сполуках дарма що, тільки що, хіба що, що ж до.

2. Частка то в експресивних сполученнях: щото, що то за, чи то.

3. Формотворчі частки хай, нехай, би(б): хай живе, зробив би, написала б.

4. Модальні частки:

а)же(ж), що відіграє у реченні видільну роль: Ходи ж зі мною.

б) то, це, які в реченні мають значення вказівності: А хто ж це з тобою?

1. Частки бо, но, то, от, таки, коли вони виділяють значення окремого слова: іди-бо, давай-но, так-от, як-от, тим-то, все-таки, так-таки.

2. Компоненти будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна- у складі займенників і прислівників: будь-де, коли-небудь, хтозна-як.

Разом

Окремо

Частка не

а) з будь-якими словами, якщо вони не вживаються без не: невтямки, негода, немовля, ненавидячи, нехтувати;

б) з іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо до них можна підібрати синонім без не: недруг (ворог), невеселий (сумний,), непокоїтися (хвилюватися,), недалеко (близько);

в) у складі префікса недо-, який означає неповноту ознаки чи дії недоїдати, недооцінка, недолік, недозрілий, недоказаний;

г) з дієприкметниками, які виконують функцію означення і не мають пояснювальних слів незакінчена праця, непрочитана книга, нез'ясовані питання.

а) з усіма частинами мови при протиставленні: не поважати, а зневажати, не слава, а ганьба; не широка, а вузька;

б) з дієсловами, дієприслівниками, числівниками, прийменниками, сполучниками, частками, з більшістю займенників, прислівників, а також із незмі­нюваними присудковими словами: не бачити, не підходячи, не до ладу, не зовсім, не від того, не можна, не треба, не має (дієслово,) але:немає (нема);

в) з дієприкметниками, якщо вони мають будь-які пояснювальні слова або виконують роль присудка;

г) з прикметниками, якщо вони мають пояснювальні слова з ні або далеко, аж ніяк, зовсім: не полоханий ніким, не бачений досі, не чуваний ніколи, ні до чого не здатний, зовсім не близький, аж ніяк не повний;

д) Із словами, що пишуться через дефіс: не по-домашньому, не по-доброму.

Частка ні

а) з іменниками, прикметниками, прислівниками, які без ні не вживаються: нісенітниця, нікудишній, нікчемний, ніяково;

б) Із займенниками, якщо ні не відділяється прийменником і прислівниками: нікого (ні до кого), ніякий (ні у якого), ніде, ніколи, нінащо, ніяк.

а) у реченні для заперечення наявності пред-мета чи ознаки, зокрема в деяких стійких сло-восполученнях без дієслова (присудка) що мають характер заперечного звороту: ні живий ні мертвий, ні місяця ні сонця, . ні сюди ні туди;

б) як повторюваний єднальний сполучник: Дитина ще не вміє ні ходити, ні говорити;

в) у складі займенників, якщо в непрямих від-мінках вона відділяється від займенників при-йменником: ні за що, ні на якому, ні в кого, ні з ким.