- •10. Теорема, її структура. Види теорем. Методи доведення.
- •2. Операції над множинами. Обєднання і переріз множин. Основні властивості цих операцій.
- •5. Кортеж. Декартів добуток множини.
- •19. Теоретико-множинний підхід до визначення нат числа.
- •33.Додатні раціональні числа. Додавання додатних раціональних чисел
- •37. Десяткове вимірювання відрізків. Ірраціональні числа.
- •34. Відношення порядку на мн-ні ладанних рац чисел. Віднімання рац чисел (додатних)
- •14. Поняття про нерівність з 1 змінною. Обл визначення змінної та мн-ни розв’язків.
- •22. Ділення на мн-ни цілих невідємних чисел та його основні властивості
- •31. Вимоги до вимірювання. Приклади
- •30. Величини. Властивості приклади
- •28.Прості і складені числа. Основна теорема, нск,нсд.
- •20. Теоретико-множинний підхід до визначення різниці цілих невідємних чисел.
- •18. Пряма,обернена пропорційність. Лінійна функція. Їх властивості графіки
- •6. Висловлення. Логічні операції над висловленням
5. Кортеж. Декартів добуток множини.
кортеж в математиці впоряд. та скінчен. сукупністю шляхів. кількість елементів у картежі визначає його довжиною. так кортеж 2 елементів (довжина 2) назив двійкою, з 3 – трійкою і т.д. картеж з Nелементів. головні властивості картежв, яка відрізняє його від мн-ни є те. що перше картеж містить декілька екземплярів одного об’єкта (в мн-ні ознак. об’єкта не розрізн і це властив також відрізняє кортеж від впорядков мн-ни), а по друге об’єкти в кортежі вопрядк це наступним чином (а1,а2, аn…)=(в1,в2…вn) ↔а1=в2, а2=в2…аn=вn. в теорем мн-ні декартів добуток 2 – х множин АіВ це множин усіх можливих впорядкованих пар, у яких перші належить мн-на А, а по друге В.
Декартовий добуток мн-н базується на понятті упорядкованої мн-ни (кортеж). кортеж довжиною n назив упорядкована n-елемента мн-на в якій має значений порядок слідування елементів. способи задавання декартового добутку
1)аналітичний, графічний, табличний
7.предикати. область визначення і область істинності.
предикатом назив стверджувальне речення з однією або кількома змінними, яке переходить в висловлення місця заміни змінної її значення А (х) =х – просте число А(2)=2 – просте число –і, А(6)=6 просте число –х
предикатом назив лог функція однієї або декількох змінних , яка переходить в висловл після заміни змінної її значень.
обл. визначення предиката назив мн-на значень змінної, при яких предикат має сенс. А(х)=х – просте число. Обл істин предикатаа назив підмножина обл. визначення елементи якої проводить в даний предикат істине висловлювання.
8.операції над предикатами. заперечення, конюкція, дізюнкція.
1.конюкція-2 х предикатів назив складений предикат, який переходить в істине висловлювання при яких обидва предикати переходять в істинні висловлювання одночасно.
А(х)=
«х:6» Da(x)=N
Ta(x)={6,12,18,24…}
B(x)=
“x
20”
Db(x)=R Tb(x)=(-
;
20] A(x)∩B(x)=”x6ix≤20”
Ta(x)∩b(x)=T
a(x)∩Tb(x)
мн-на істин. конюк 2-х предикатів дорівнює перерізу мн-ни істин обох предикатів
2. дізюнкція
2-х предикатів назив складений предикат,
який переходе в істине висловлювання
при тих значеннях змінної при яких хоча
б один з предикатів переходе в істинне
висловлювання Ta(x)
b(x)=T
a(x)
Tb(x)
3. заперечення 2-х предикатів назив складений предикат, яке є хибним коли задане висловлюв є істиним і істиним коли задане висловлюв є хибне.
9.імплікація
і енквіваленція. відношення логічного
слідування і лог рівносильності для
предикатів1.
імплікація- 2-х предикатів назив складений
предикат . який переходе в хибне висловл
при тих значеннях змінних при яких 1
предикат істин. а друге хибне Тa(x)
b(x)=T
a(x)
Tb(x)2.
еквіваленція 2-х висловл назив складен
висловлювання яке істине тоді і тільки
тоді, коли обидва висловлювання мають
однакові значення Тa(x)
b(x)=
Tb(x)поняття
лог слідування означає, що істина умова
гарантує істинність наслідку А(х)-достатня
умова В(х)-необхідна умовалог слідування
назив твердженяу вигляді імплікації
2-х предикатів, які істене при всіх
значеннях змінной з області визначення.
в імплікації А(х)
В(х)
де В(х) лог наслідув, А(х) дост умова. В(х)
необхідна умова для А(х) тільки в одному
разі. якщо Та(х)
Тв’(х)
17. функцыя выдношення. обл визнаячення, обл значень функції. поняття числ функцій. способи завдання числових функцій.
функ відношення назив бінарна відповідність для якої кожного елементу х відповідає не більш одного елемента множини у.
способи задавання:
1. аналітичний
2. табличний
3. графічний
всюду означ функцією назив така функт залежність в якій область визначення співпадає з областю відправлення х1=х
всюду визнач функ назив така функ бінарна відповідн для якої кожен елемент мн-ни х відповідає один і тільки один елемент множини у.
всюду визнач функ назив відображення взаємно одназначними відображен назив бінарна відповідність для якої кожному елементу першої мн х відповідає тільки один елемент у і навпаки кожному елементу мн у відповідає тільки один елемент мн х. будь-які мн-ни які знах у віднош взаємооднозн відповідності є рівно потужними.
16. відношення між елементами. відношення еквівалентності порядку та їх властивостей.
відношенням називається взаємозв’язок між елементами 1 ї мн-ни, який задається у вигляді двомісного предикати , яким визнач підмножину декартового добутку. якого переводить даний предикат в істине висловлювання. властивості:
1. рефлективність ( якщо кожний елемент множини знаходь в данному відношенні)
2. симетричність (якщо для будь—якої пари елементів з даної мн-ни істиним є твердження)xRy∩yRx.- і якщо х знаходь в данному відношенні з н. той у знаход в даному відношенні з х)
3. аксеметричний (якщо для будь-якої пари елементів з даної мн-ни хибн ствердж) xRy∩yRx.-х(якщо х знаходу даному віднош з у, то у не знаходь у данному віднош з х)
4. антисиметричний (якщо для будь – якої пари мн-ни істиним є твердження
xRy∩yRx-і
х=у, )xRy∩yRx-х
х
у
5.
транзитивність (якщо для будь-якої
трійки елементів мн-ни , іст є твердження)
)xRy∩yRz
xRz
– якщо елемент х знач у даному відношенні
з z,
то х і z
також зн у даному віднош.
відношення
еквівалентності: 1. рефлективність 2.
симетричність 3. транзитивність. дозволяє
розбити мн-ну на якій задано це відношення
на класи еквівалентн. xRx-I,
2xRy∩yRx-I
x=y
y=x
3xRy∩yRz
xRz-I
x=y∩y=z=x=z
выдношення порядку строго антирефлексивна, симметрична, транзитивна, нестрого: рефлективність, антисиментричність, транзитивність.
якщо на множині задане віднош строго або не строго порядку, то дане відношення дозволяє упорядковувати цю мн-ну.
15.відповідність між елемен 2-ох мн-н. типи відповідностей, способи їх завдання
відповідність – взаємозв’язок між системами 2-щч мн-н, який задається у вигляді двомісного предиката, і визначає підмножину декартового добутку цих мн-н. елементи якого переводять даний предикат в істинне висловл способи задавання:1. аналітичний (запис в я вному вигляді перелікам н-ни)
2. табличний
3. графічний
4. орієнтовані-графічеі
види відповідності:
1. порожня
порожньою назив така відповідність графік якої є порожня мн-на
2. повна
повною відповідн назив така відповідн графіка якого співпадає з декартовим добутком заданим мн-н.
3. протилежна бінарна відповідність R R2 є протилежними якщо графіка не перетин між собою( )обєднання дає декартовий добуток зад. мн-ни
4. обернена банерна відповідність R і R-1 назив оберненим, якщо предикати ходять в істині висловлюв одного
