Інформаційний проект хіміко-технологічного відділу.

Хімізація має подвійне значення:по-перше, вона удосконалює технологію виробничих процесів, замінюючи механічні операції хімічним впливом; по-друге, знання хімії дають змогу раціонально використовувати природні ресурси і створювати нові матеріали із заданими властивостями.

Хімічні речовини поділяють на штучні і синтетичні. Штучні речовини отримують з різної природи сировини-деревини, відходів бавовни, лушпиння насіння, стрижів кукурудзяних початків, кісток тварин.

Синтетичні речовини отримуютьшляхом переробки продуктів газів , нафти, кам’яного вугілля за допомогою складних хімічних реакцій. Отже, на відміну від штучних, синтетичні волокна виробляють з речовин , створених не природою, а методом синтезу високомолекулярних сполук.

Учитель

У 9 класі ви будете вивчати, що полімери – це органічні сполуки, які утворюються в результаті реакції полімеризації з менших структурних частинок (мономерів). Реакції полімеризації – це реакції, які мають ступені полімеризації (п) і не є постійною величиною. Її чисельність від 300 до 100 000 макромолекул.

Хіміки-технологи продовжують доповідь про процес виробництва хімічних волокон.

Доповідач 4

Процес виробництва хімічних волокон включає три етапи:

1.Приготування прядильного розчину.

2.Формування волокна.

3.Обробка волокна.

Металеві та металізовані ниткитеж належать до хімічних. Їх виробляють поступовим витягуванням тонкого дроту з м’яких металів: міді, її сплаву з нікелем та іншими металами. Іноді їх покривають тонким шаром золота або срібла. Використовують такі нитки для виготовлення святкових та декоративних тканин.

Учитель

(Супроводжує розповідь демонстрацією тканин та волокон)

Властивості штучних волокон.

Віскозне волокно – найбільш поширене хімічне волокно. Сировиною для нього служить деревна целюлоза. Віскозне волокно міцне, добре фарбується, розчиняється в кислотах і лугах, світлостійке, у воді значно зменшується його міцність і довжина. Віскоза вбирає вологу краще, ніж бавовна. Змінюючи блиск, товщину волокон, надаючи їм скрученості, віскозній тканині можна надати вигляду шовку, бавовни або вовни. Застосовуючи потовщення віскозної нитки, можна одержати імітацію льняного волокна.

Горять волокна віскози як лляні або бавовняні: швидко, рівно, яскравим полум’ям, пахнуть горілим папером, залишається попіл світло-сірого кольору.

Ацетатні і триацетатні волокна,на відміну від віскози, складаються не з чистої целюлози, а з ацетилцелюлози. Сировиною для неї слугують відходи деревини та бавовни. Тканина з ацетатного та триацетатного шовку за зовнішнім виглядом нагадують натуральний шовк, мають блискучу поверхню. Міцність натурального волокна дещо менша, ніж віскозного. Воно втрачає міцність у мокрому стані до 30%. Ацетат погано вбирає вологу, а триацетат ще гірше, але вони швидко сохнуть.

Ацетатні та триацетатні волокна мають велику міцність, більшу, ніж віскозні, тому тканини з них майже не мнуться, їх майже не треба прасувати, також вони добре зберігають форму при гофруванні.

Ацетат не переносить сильного нагріву, він плавиться.

Ацетатні та триацетатні волокна горять швидко, згортаються в невеликі сірі шарики, що пахнуть оцтом. При винесенні нитки з полум’я горіння зупиняється. Волокна ацетату розчиняються в ацетоні.