Властивості синтетичних волокон.

Синтетичні волокнаодержують синтезом із кам’яного вугілля, нафти, природного газу. Вони мають високу міцність, пружність, стійкість до вологи.

Синтетичні тканини в даний час виготовляють переважно з поліефірних, поліамідних та поліакрилонітрильних волокон.

У різних країнах ці волокна називаються по-різному. Для того щоб вам було легше орієнтуватись, ми будемо перераховувати лише деякі з найбільш поширених назв.

Поліефірні волокна– поліестер, лавсан, Діоген, елана, кримплен.

Лавсан – стійкий до дії води, пружний. Складки на виробах зберігаються після прання і чистки. За теплопровідністю та зминальністю він схожий на вовну. Штучне хутро з лавсану дешевше, а служить довше, ніж натуральне. При горінні вони плавляться без запаху з утворенням твердої кульки на кінці нитки.

Тканини з поліефірних волокон м’які та гнучкі, але дуже міцні. Недолік - погано вбирають вологу.

Поліамідні волокна– нейлон, капрон, перлон – найміцніші із усіх синтетичних волокон на розрив та стирання.

Капрон боїться високих температур, стійкий до дії кислот, дуже міцний, зберігає міцність у мокрому стані, дуже легкий, не горить, витримує мороз – 70 С, не гниє, не ушкоджується міллю. З капрону виготовляють тканини, трикотаж, шкарпетки, колготки, штучні хутра, килимові вироби, риболовецькі сітки, деталі взуття, нитки використовують у медицині, виготовляють деталі для машин. Поліамідне волокно не горить, а плавиться без запаху, на кінці утворюється м’яка кулька.

Недоліки капрону:мала гігроскопічність, електризується, плавиться при температурі +215 С

Поліакрилонітрильні волокна – акрил, нітрон, перлан, акрилан, кашмилон – виготовляють у вигляді високооб’ємних звивистих волокон, тому тканини з них на вигляд дуже нагадують вовну. Вони дуже чутливі до високої температури: швидко плавляться, потім горять з коптінням і утворенням твердої кульки на кінці.

Нітрон важко відрізнити від вовни. Волокно теплостійке, світлостійке, боїться дії луг, досить міцне, пружне . Вироби з нітрону після прання зберігають свою форму, не потребують прасування.

Нітрон змішують з бавовною, льоном та іншими волокнами. З нього виготовляють костюмні тканини, штучне хутро, штори, гардини, оббивну тканину для меблів.

Учитель

Прослухавши інформаційний проект хіміко – технологічно відділу, виникає запитання: «Які існують етапи виробництва хімічних волокон?» (Приготування прядильного розчину, формування волокна, обробка волокна)

(Супроводжує розповідь, використовуючи схему «Виготовлення хімічних волокон»)

I етап. Приготування прядильного розчину.

Всі волокна отримують із розчинів та розплавів, які

називаються прядильними розчинами.

II етап. Формування ниток

При формуванні волокна в’язкий розчин по трубопроводу 1 подається в прядильну машину. Під тиском, створюваним поршневим насосом 2, розчин проходе фільтр 3 і продавлюється крізь філь’єру 4. Філь’єри являються робочими органами, які безпосередньо виконують процес формування хімічних волокон. Виготовляються філь’єри із дорогоцінних металів. Філь’єра являє собою ковпачок із антикорозійного металу, який має 24-36 тис. отворів діаметром 0,07-0,08 мм.

Струмочки прядильного розчину, витікаючи з філь’єр, затвердівають у ванні 5, утворюючи тверді, тонкі нитки. Твердіють нитки у розчині сірчаної кислоти, цей спосіб називається мокрим. Можуть вони також затвердівати під дією гарячого повітря, цей спосіб називається сухим. Далі нитки з однієї філь’єри на прядильних машинах з’єднуються в одну загальну нитку, яка проходе систему прядильних дисків 6 і 7, витягується, поступає через воронку 8 в центрифугу 9 яка обертається. Нитка намотується на бобіну.