Лексико - фразеологічний розбір слова

1. Записати слово.

2. Вказати або знайти його тлумачення за словником.

3. Вказати, це первинне (пряме) його лексичне значення чи вторинне.

4. Якщо значення переносне, то визначити вид перенесення.

5. Дібрати синоніми до слова і довести доречність (чи недоречність) заміни аналізованого слова дібраним синонімом.

6. Перевірити, чи можливі лексичні або контексуальні антоніми до аналізованого слова.

7. Змінити слово за всіма можливими ознаками (рід, число, відмінок, особа, вид) і відшукати омонімічні йому слова, визначивши вид омонімів.

8. Встановити походження слова: запозичене воно чи ні (перевірити за словником іншомовних слів).

9. Вказати, яким є слово: загальновживаним, діалектним, професійним чи термінологічним.

10. Визначити, належить слово до активного словника, до застарілих слів чи до неологізмів.

11. Вказати: вільне, синтаксично обумовлене чи фразеологічно зв'язане значення аналізованого слова.

12. Якщо слово має фразеологічно зв'язане значення, то вказати тип фразеологізму.

13. Знайти стійкий вислів за фразеологічним словником і пояснити його значення та джерело.

Фразеологічне значення.

Фразеологічне значення має певні специфічні властивості, які відрізняють його від лексичного і дозволяють виділяти як самостійне поняття, що розкриває сутність фразеологічної системи.

Основною різницею є узагальненість семантики всього фразеологізма в цілому, поза залежністю від того, чи є вона повністю або частково немотивованою значенням складаючих його компонентів.

Якщо порівняти звороти: Теревені правити – „пустословити”; З пальця висмоктати – „вигадати”; Кромішня пітьма – „повна, абсолютна”, то у першого цілісне абсолютно не мотивоване, у другого можна встановити залежність загальної семантики від переносного, метафоричного образного значення складників, у третього – єдине значення повністю мотивоване значенням компонентів – прямим, вільним у слова Тьма І фразеологічно зв’язаним у слова Кромішня, яке („повна”, „абсолютна”) реалізується тільки в цьому словосполученні.

Отже, мотивованість значення і залежний від цього ступінь спаяності, злитості, неподільності компонентів – різні. Однак, кожен з трьох зворотів має своє, стійке, узагальнено-цілісне значення.

Наступна відмінність фразеологічного значення від лексичного у порівнянні із значенням ідентичних їм слів-синонімів є тому, що семантика багатьох фразеологізмів відрізняється помітним поширенням ступеня інтенсивності прояву ознаки, дії і т. д.

Ведмежий кут – не просто „глухий район”, а „дуже глухий, далеко розташований”.

З цим тісно пов’язані ще дві розрізнювальні ознаки фразеологічного значення від лексичного. По-перше, відображення в семантиці фразеологізмів особливої експресії, по-друге, збереження образності, отриманої в процесі метафоричного переосмислення вільного словосполучення. Вона дозволяє фразеологічним одиницям виконувати в мові зображувально-виразові функції.

Фразеологічне значення відрізняється від лексичного і тим, що його зв’язок з позначуваним предметом, як правило, не прямий, а опосередкований, тобто значення більшої частини фразеологізмів генетично вторинне. Однак воно може бути етимологічно поясненим і прямим значенням слів того вільного словосполучення, яке підпадало під метафоричне переосмислення і фразеологізації, поступово втрачаючи (повністю і частково) живий зв’язок з семантичним вільним прототипом.

Наприклад: Закидати вудку – „обережно натякати на щось, дізнаватися обережно про щось”.

Слід зазначити, що навіть ті фразеологізми, які в сучасній мові виконують номінативні функції, з предметами співвіднесені не прямо. Наприклад, фразеологізм Бабине літо Є розмовно-побутовим найменуванням ясних теплих днів ранньої осені. Ця назва опосередкована через словосполучення Рання осінь, яке як термін має чітке визначення – „стійкий антициклон, регулярний в Північній півкулі”.

Отже, в значенні фразеологізмів міститься суттєва доля експресії, модальності, оціночності, тобто конотації у порівнянні з лексичним значенням.

Однак різниця між фразеологічним і лексичним значеннями не виключає схожості між ними. Вона виражається в тому, що деякі типи лексичних значень (пряме і переносне; вільне і невільне; похідне і непохідне; номінативне і експресивно-синонімічне) можна виділити і серед фразеологічних. Так, за співвіднесеністю з предметом більша частина фразеологізмів має переносно-метафоричне значення, яке є похідним від прямого значення тих чи інших вільних сполучень, що стали основою створення фразеологічних:Живий літопис, зачароване коло, вбити двох зайців І т. п.

Однак значення багатьох фразеологічних одиниць з точки зору живих семантичних зв’язків виявляється немотивованим, таким, що вимагає для повного осмислення особливих етимологічних роз’яснень.

За синтаксичними відношеннями (тобто зв’язками і сполучуваністю) з іншими словами фразеологізми синтаксично також неоднакові. Одні з них мають, як і окремі слова, відносно вільне фразеологічне значення, реалізація якого передбачає лексично широке оточення. До таких відноситься немало власне фразеологізмів типу: Одним махом, зійти зі сцени, зачароване коло І т. д.

Відносно вільною є і реалізація значень так званих фразеологізованих зворотів, серед яких велике місце належить

Термінологічним сполученням типу: Грудна жаба, будинок відпочинку.

Інші фразеологізми, які мають невільне значення, можуть сполучуватися тільки з певним колом слів, склад яких стилістично обмежений, або в чітко укоренованій синтаксичній конструкції, або, нарешті, при виконанні ними в реченні функції присудка.

Відповідно, тип невільних значень, в свою чергу, є неоднорідним, в ньому виділяється кілька підтипів: лексично зв’язані, конструктивно обмежені і синтаксично обумовлені.

Наприклад: лексично зв’язаним зі словом знати буде значення „дуже добре” фразеологізма Як свої п’ять пальців.

Конструктивно обмеженим буде значення таких фразеологізмів як Впиватися очима (в кого, у що); Вийти з під пера (кого, чийого), Не відривати очей (від кого, від чого). Значення кожного з цих фразеологізмів реалізується в конструкції, чітко визначеній нормами сучасної української мови.

Фразеологізмів, що мають синтаксично обумовлене значення, мало. Їх значення реалізується за умови, що вони виконують в реченні роль присудка.

Усвідомлювати, що енергія життя втрачена назавжди, що я заіржавів, віджив своє, що я піддався слабкості… – усвідомлювати це, коли сонце яскраво світить, коли навіть мураха тащить свою ношу і задоволений собою, – ні, слуга покірний.

Поняття про фразеологічне значення семантично тісно зв’язане з поняттям про різні типи фразеологізмів за ступінню мотивованості загального значення, а також про однозначні і багатозначні фразеологізми.

Література до теми:

1. Аксентьєв Л. Г. Сучасна українська мова. Фразеологія. – Харків, 1983.

2. Їжакевич Г. П. Стилістична класифікація фразеологізмів // УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА В ШКОЛІ, 1971, № 10.

3. Медвєдєв Ф. П. Українська фразеологія (Чому ми так говоримо). – К, 1982.

4. Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. – М., 1975.

5. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / за заг. ред. І. К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 333-435.

6. Удовиченко Г. М. Предмет фразеології та семантичні типи фразеологізмів // УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА В ШКОЛІ, 1965, № 2.

7. Шанский М. М. Фразеология современного русского языка. — М., 1975.

Словники:

1. Коваль А. П., Коптілов В. В. Крилаті вислови в українській літературній мові. – К., 1975.

2. Олійник І. С., Сидоренка М. М. Україно-російський словник фразеологізмів. – К., 1978.

3. Удовиченко Г. М. Словник українських ідіом. – К., 1968.

4. Удовиченко Г. М. Фразеологічний словник української мови: у 2-х тт. – К., 1974.