- •Тема 3. Літературний твір як художня цілісність. Сюжет і композиція (на матеріалі оповідання а.П. Чехова “Хамелеон”)
- •Завдання:
- •Література
- •1.Фабула та сюжет як компоненти, що забезпечують цілісність художнього твору.
- •2.Сюжет як конкретна реалізація подієвої основи твору. Позасюжетні елементи. Типи сюжетів.
- •3. Елементи сюжету (експозиція, зав’язка, розвиток дії, розв’язка, кульмінація).
- •4. Розкриття характерів та конфлікту за допомогою сюжетних елементів.
- •5.Позасюжетні елементи, їх роль у структурі твору.
- •6.Роль композиції художнього твору.
- •Основні елементи композиції
Тема 3. Літературний твір як художня цілісність. Сюжет і композиція (на матеріалі оповідання а.П. Чехова “Хамелеон”)
Мета: з’ясувати зміст понять “фабула” , “сюжет”, “композиція”;
простежити за текстом оповідання А.П. Чехова розвиток сюжету і з’ясувати ідейно-художню функцію композиції.
Термінологічний словник: фабула, сюжет, експозиція, зав’язка, розвиток дії, конфлікт, позасюжетні елементи, деталь художня, хронотоп, перипетії, ретардації, кульмінація, інтрига, епізод.
Завдання:
– законспектувати статтю О. Веселовського “Поетика сюжетів”;
– простежити взаємозв’язок розвитку сюжету, конфлікту, образів за схемою:
Епізоди (події) |
Елементи сюжету |
Розвиток конфлікту |
Прояви характеру |
Образи, мотиви, деталі |
Очумелов йде базарною площею |
Експозиція |
Розгортання простиставлення влада – людина |
Очумелов – пихатий, впевнений у силі власної влади |
Комічні прізвища, “конфіскований” агрус, шинель |
План
-
Фабула та сюжет як компоненти, що забезпечують цілісність художнього твору.
-
Сюжет як конкретна реалізація подієвої основи твору. Позасюжетні елементи. Типи сюжетів.
-
Елементи сюжету (експозиція, зав’язка, розвиток дії, розв’язка, кульмінація).
-
Розкриття характерів та конфлікту за допомогою сюжетних елементів.
-
Позасюжетні елементи, їх роль у структурі твору.
-
Роль композиції художнього твору.
Література
-
Ткаченко А. О. Мистецтво слова (Вступ до літературознавства): підручник для гуманітаріїв / А.О. Ткаченко. – К.: Правда Ярославичів, 1997. – 448с.
-
Веселовский А.Н. Поэтика сюжетов / А.Н. Веселовский // Введение в литературоведение. Хрестоматия. – М.: Либідь, 1975. – С.196–198.
-
Добин Е. Сюжет и действительность: Искусство детали / Е. Добин. – Л., 1981. – С.168–209.
-
Кожинов В.В. Сюжет, фабула, композиция / В.В. Кожинов // Теория литературы: основные проблемы в историческом освещении. – М.: Наука, 1964 – С.34-65.
-
Ревякин А.И. Сюжет и фабула в художественной литературе. Композиция художественного произведения / А. И. Ревякин // Ревякин А.И. Проблемы изучения и преподавания литературы. – М.: Просвещение, 1972 – С.100-118.
1.Фабула та сюжет як компоненти, що забезпечують цілісність художнього твору.
У літературі існує кілька підходів до визначення і співвіднесення таких понять (Термінів), як "сюжет" і "фабула". Різниця між ними визначається дуже по-різному, але для багатьох критиків "фабула" - Це послідовність подій, як вони відбуваються, а "сюжет" - це та послідовність, у якій їх розпорядженні автор (в якій він оповідає про них або зображує їх драматично).
Спочатку термін "фабула" мав значення - байка, баєчка, казка, тобто твір певного жанру. Надалі терміном "фабула" позначають те, що зберігається як "основа", "ядро" оповіді, міняючись по викладу.
Науковому вивчення фабули піддалися, перш за все в якості фактів поетичної традиції у світовій літературі (гол. чином стародавньої та середньовічної) і особливо - В усній народній словесності. У цій площині певна трактування традиційних фабул, процесу їх розвитку та поширення становила основний зміст послідовно змінялися фольклористичних теорій - міфологічної, міграційної, антропологічної. При цьому в російській науковій літературі до такого роду традиційним утворень застосовувався зазвичай термін "сюжет", а не фабула. Пізніше питання про фабулі і сюжеті розглядався в плані вивчення структури поетичного твору (переважно літературознавцями-формалістами). Деякі дослідники, ототожнюючи поняття сюжету і фабули, зовсім скасовують останній термін.
Тісну взаємозв'язок з "сюжетом" і "фабулою" має конфлікт твору: він є його рушійною силою і визначає головні стадії розвитку сюжету: зародження конфлікту - зав'язка, найвище загострення - кульмінація, дозвіл конфлікту - розв'язка. Зазвичай конфлікт виступає у вигляді колізії (іноді ці терміни трактуються як синоніми), тобто прямого зіткнення і протиборства між зображеними у творі діючими силами - характерами і обставинами, декількома характерами або різними сторонами одного характеру. Є чотири основні види конфлікту:
- природний або фізичний конфлікт, коли герой вступає в боротьбу з природою;
- соціальний конфлікт, коли людині кидає виклик інша людина або суспільство;
- внутрішній або психологічний конфлікт, коли бажання людини вступають у конфлікт із його совістю;
- провіденціальне конфлікт, коли людина протистоїть законам долі або якогось божества.