1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
		денна форма навчання
		заочна форма навчання
Кількість кредитів – 3	● Галузь знань: 0301 Соціально-політичні науки Напрям підготовки: 6.030102 Психологія	Нормативна
Модулів – 3	Спеціалізація	Рік підготовки:
Змістових модулів – 3		II-й				III-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання – реферат або презентація		Семестр
Загальна кількість годин – 108		3-й	4-й						5-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – самостійної роботи студента –	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	10год.			4 год.				4 год.
		2 год.			2год.				2год.
		Практичні
		16 год.			22 год.			16 год.
		4 год.			4 год.			2 год.
		Самостійна робота
		5 год.			5 год.			8 год.
		15 год.			15 год.			16 год.
		Індивідуальні завдання:
		5 год.			5 год.			8 год.
		15 год.			15 год.			16 год.
		Вид контролю
		Семестр
		3-й		4-й			5-й
		залік		залік			екзамен

Кількість кредитів – 3

Кількість змістових модулів –3

Загальна кількість годин – 108

Примітка:

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 72/36

для заочної форми навчання – 16/92

2. Мета і завдання навчальної дисципліни

Розбудова незалежної Української держави спонукає до переосмислення фундаментальних складових національної системи освіти: навчально-виховних та наукових методичних засад. Оновлення сутності навчання є визначальним у реформуванні освіти в Україні й передбачає приведення його у відповідність до сучасних потреб суспільства.

Виникає об'єктивна потреба створення і впровадження в систему професійної освіти нової фахової ділової комунікації, тобто мовної освіти. Вона має забезпечити формування та розвиток комунікативної професійно орієнтованої компетенції особистості, яка здатна зреалізувати свій творчий потенціал на потреби держави. Це можна здійснити під час вивчення навчальної дисципліни "Українська мова (за професійним спрямуванням)".

Курс «Українська мова (за професійним спрямуванням)» передбачає продовження формування національно мовної особистості, комунікативних навичок майбутніх спеціалістів, студіювання особливостей фахової мови.

Отже, предметом вивчення курсує сучасна українська літературна мова професійної сфери.

Мета навчальної дисципліни:

● формування комунікативної компетентності студентів;

● набуття комунікативного досвіду, що сприяє розвиткові креативних здібностей студентів та спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентноздатності сучасного фахівця;

● вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері: вплив на співрозмовника за допомоги вмілого використання різноманітних мовних засобів, оволодіння культурою монологу, діалогу та полілогу; сприйняття й відтворення фахових текстів, засвоєння лексики і термінології свого фаху, вибір комунікативно виправданих мовних засобів, послуговування різними типами словників.

Завдання навчальної дисципліни:

● сформувати чітке і правильне розуміння ролі державної мови у професійній діяльності;

● забезпечити досконале володіння нормами сучасної української літературної мови та дотримання вимог культури усного й писемного мовлення;

● виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у спілкуванні;

● розвивати творче мислення студентів;

● виховати повагу до української літературної мови, до мовних традицій.

● сформувати навички оперування фаховою термінологією, редагування, коригування та перекладу наукових текстів.

До закінчення курсу студенти повинні:

● ґрунтовно засвоїти норми сучасної української літературної мови й практично оволодіти ними;

● правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів; влучно висловлювати думки для успішного розв’язання проблем і завдань у професійній діяльності;

● сприймати, відтворювати, редагувати тексти офіційно-ділового й наукового стилів;

● скорочувати та створювати наукові тексти професійного спрямування, складати план, конспект, реферат тощо, робити необхідні нотатки, виписки відповідно до поставленої мети;

● складати різні типи документів, правильно добираючи мовні засоби, що репрезентують їх специфіку;

● послуговуватися лексикографічними джерелами (словниками) та іншою допоміжною довідковою літературою, необхідною для самостійного вдосконалення мовної культури.

Вивчення курсу охоплює спільні для всіх сфер професійного спілкування рекомендації, визначає загальну спрямованість навчальної дисципліни та обов’язковий обсяг знань і вмінь, якими мають оволодіти студенти.

Дисципліна вивчається упродовж 3, 4, та 5 семестрів 2 та 3 років навчання. За навчальним планом на вивчення курсу української мови (за професійним спрямуванням) відведено 108 годин: 16 – аудиторних, 46 – самостійної роботи, 46 – індивідуальної. Навчальний матеріал розподілено за трьома змістовими модулями. У тематичному плані дисципліни репрезентовано розподіл годин кожного модуля за видами занять із деталізацією їхнього змісту та визначенням кількості годин на їх вивчення.

Контроль успішності студентів з урахуванням стартовогоконтролю (виявлення знань – диктант) надіагностичномуетапі навчання;поточного (модульного) контролю – систематизація здобутих раніше мовних знань, умінь та навичок; початок реалізації формування професійного мовлення із засвоєнням основ культури професійного мовлення та основних елементів курсу риторики – напропедевтичномуетапі навчання;підсумковими формами контролю є заліки:(3-й семестр), (4-й семестр); та на завершальномуетапі вивчення дисципліни – екзамен (5-й семестр), який проводиться відповідно до вимог, зазначених у робочій програмі.

Допуск до підсумкового контролю (екзамену) – рівень виконання робочого плану: а) результат залишкових знань на діагностичномуетапі навчання (стартовий контроль – диктант); б) відвідування практичних занять; в) позитивна поточна успішність: оформлення словника ключових слів і понять та словника фахової лексики; змістовність і якість опорних матеріалів та їх захист; знання теоретичних питань мовного блоку;виконання самостійних завдань щодо опрацювання основних вимог при оформленні найпоширеніших у конкретній професійній діяльності документів (за професійним спрямуванням);виконання вправ та письмовий аналіз контрольних орфограм за усталеним зразком; дотримання орфографічних та пунктуаційних норм у текстах документів;робота із самостійно дібраними текстами за поданими рубриками: ● Українська мова: Стан. Розвиток.. Перспективи. ● Українська мова професійного спілкування. ● Мовний етикет і мовна етикетна поведінка або ● Етикетні правила спілкування ділової людини (виконання творчих самостійних та індивідуальних завдань, тестових і контрольних робіт).

Система рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переводу до національної чотирибальної та європейської (ECTS) шкали представлені в академічних журналах груп (на спеціально відведених сторінках) та у шкалі оцінювання академічних успіхів студента.

На основі програми викладач самостійно визначає теоретичний та практичний матеріал, враховуючи майбутній фах студентів. Опрацювання навчального матеріалу теоретичної, теоретично-практичної та творчої частин може здійснюватися за орієнтовною схемоюпідготовки допрактичних занять, контрольних робіт та екзамену, що включає кілька компонентів сталої структури,якою передбачено певний спектр вимог та окреслено таке коло завдань і запитань:

перше ─ теоретичне:

● синтез та актуалізація знань з акцентом на особливості відображення основних відомостей про сучасну українську мову в усіх її стилях (науковому, художньому, публіцистичному, офіційно-діловому, розмовному) і формах вияву (писемній і усній, діалогічній і монологічній); про її фонетичну (звукову) систему, словниковий склад (лексику) і граматичну (морфемну, словотвірну, морфологічну і синтаксичну) будову й літературні норми; українську графіку, орфографію, пунктуацію; а саме:

I. Систематизація та вивчення теоретичних питань щодо фонетики, фонетичних одиниць, фонетичних процесів української мови і їх фіксації на письмі; лінгвістичних умов уживання/невживання орфограм; особливостей правопису та відмінювання іменних частин мови; займенника, особливостей змінювання й правопису дієслівних форм; особливостей уживання та правопису службових частин мови у тісному зв'язку з графікою, фонетикою та орфоепією; пунктуацією, що базується на теоретичному осмисленні синтаксичної структури й особливостей семантики висловлювань;

друге ─ теоретично-практичне:

● осмислення специфіки офіційно-ділового стилю у контексті розгалуженої системи структурно-функціональних стилів української мови; опанування поняття про діловодство (справочинство) як діяльність, яка охоплює питання документування у галузях за професійним спрямуванням; засвоєння класифікації документів (за ступенем стандартизації, за походженням, за призначенням) та сформованість компетенції в оформленні реквізитів і розташуванні їх на бланку, компетентність щодо особливостей мови, структури й правил написання документів, що вимагають глибокого знання літературних норм усіх мовних рівнів, наприклад:

II. Офіційно-діловий стиль – мова ділових паперів. Система найважливіших діловихпаперів. Документ та його визначення. Критерії класифікації документів. Реквізити та їх оформлення ( в основу виконання завдань цього блоку покладено письмове складання чи усне коментування різного типу документів чи їх фрагментів; аналіз особливостей мови та структури тексту документів як мовного втілення інформації у професійному мовленні відповідно до кожної спеціальності);

третє ─ творче:

● мовна компетентність майбутніх фахівців як самостійний і творчий склад мислення, орієнтування в ситуації, орієнтація на мову співрозмовника; мовна пам’ять; правильний і доречний добір мовних засобів; правильна побудова висловлювання (тексту); прогнозування реакції слухачів; відповідна дикція; уміння слухати, наприклад:

III. Оволодіння нормами української літературної мови та дотримання вимог культури усного й писемного мовлення (блок присвячено ґрунтовному засвоєнню студентом мовних норм, які сприймаються іншими мовцями як зразок;виробленню на основі знань про нормативність практичних умінь і навичок формулювати думку, використовуючи найточніші (семантично), доцільні (стилістично, ситуативно) вербальні одиниці:

● вияв мовної правильності ─ (дотримання орфографічних та пунктуаційних норм) у текстах документів ─ ( за зразком і довільно);

● мовної майстерності (багатство у семантичному, стилістичному, експресивному відношенні, що відповідає комунікативним намірам мовця);

● мовної свідомості (стійке прагнення мовця до вдосконалення власного мовлення);

● виконання комунікативних вправ та завдань щодо культури слововживання;

● вибору слова;

● норми, рекомендацій;

● редагування чи перекладу українською мовою текстів (або їх фрагментів) професійного спрямування, стандартизованих синтаксичних сполук (кліше) ─ термінологічних, професійної сфери, етикетних тощо.