Стилістичні норми

Стилістичні норми регулюють вживання мовних засобів відповідно до мовного

стилю. Для офіційно – ділового стилю характерні сталі словосполучення – мовні штампи, що зазнають суржикового викривлення під впливом російської мови.

Норма Порушення мови

брати (взяти) участь приймати участь

укладати (підписувати) договір заключати договір

порядок денний повістка денна

давати згоду, схвалювати давати добро

підтримувати, погоджуватися

я вважаю, на мою думку я рахую

завдяки підтримці дякуючи підтримці

навчальний відділ учбовий відділ

військова доктрина воєнна доктрина

воєнні дії військові дії

пристрасті розпалюються пристрасті накалюються

(розгораються)

дякую Вам дякую Вас

витяг із протоколу виписка із протоколу

відшкодувати збитки розмістити убитки

впроваджувати у виробництво внедряти у виробництво

чинне законодавство діюче законодавство

обіймати посаду займати посаду

закон попиту і пропонування закон попиту і прозиції

юридична особа юридичне лице

це не становить великих труднощів це не складає великих труднощів

це не є вийняток це не є виключення

набути великого поширення отримати широке розповсюдження

гарантувати безпеку забезпечувати безпеку

наступний рік слідуючий рік

розглядалися такі питання розглядалися слідуючі питання

щодо цього на цей рахунок

уживати (вживати) заходів приймати міри

знічев’я від нічого робити

підбивати підсумки, підсумовувати підводити підсумки

із сказаного випливає із сказаного слідує

великим (широким) планом крупним планом

Увага! Граматична компетенція

Дієслова в українській мові вимагають від залежних іменників чи займенників відповідної відмінкової форми.

Норма Порушення норми

відцуратися кого відцуратися від кого

вчити чого вчити чому

дивуватися з чого дивуватися чому

дякувати кому дякувати кого

захворіти на що захворіти чим

знащатися з кого знущуватися над ким

зраджувати кого зраджувати кому

кепкувати з кого зраджувати кому

кепкувати з кого кепкувати з ким

легковажити що легковажити чим

нехтувати кого, що; ким, чим нехтувати кого, чого

оволодіти чим оволодіти що

опанувати що опанувати чим

одружитися з ким одружувати на кому

прагнути чого прагнути до чого

повідомляти кого повідомляти кому

постачати кому що постачати кого чим

простити кому простити кого

радіти з чого радіти чому

сміятися з кого сміятися над ким

стосуватися до кого стосуватися кого

стежити кого стежити кого

уподібнюватися до кого уподібнюватися кому

хворіти на що хворіти чим

Орфографічні норми

Орфографічні норми встановлюють одноманітність написання слів відповідно до усталених норм. Вони визначають правила написання слів разом, окремо, через дефіс; вживання великої і малої літери; способи переносу слів одного рядка в інший; вживання апострофа; правила правопису слів іншомовного походження4 прізвищ, географічних назв; правила написання морфем тощо.

Вузлики на пам’ять! Святослав, В’ячеслав, пів’ящика, возз’єднати, під'їжджати, сільський, інший, майбутнє, київський, законний, буквений, військкомат, жит¬тєвий, шістнадцять, матеріально відповідальний, спитати, схва¬лити, розповісти, прізвище, екс-президент, пріоритет, прем’єр- міністр, в цілому, до побачення, без сумніву, по-перше, по-українському.

Запам’ятайте! Спів... - перша частина складних слів, що вказує на спільність (іноді одночасність) у чому (в існуванні, володінні, звучанні тощо) кого-, чого- небудь з кимсь, чимсь, пишеться разом: співавтор, співавторство, співвітчизник, співжиття, співзвучний, співіснування, співпереживання, співпрацівник, співпрацювати, спів-праця, співробітник, співробітництво, співрозмовник, співучасть. Інших значень ця частина слова не має, отже замість співпадати, співпасти українською мовою треба вживати збігатися, збігтися. Замість співставляти, співставити, співставлення, співставний - зіставляти, зіставити, зіставлення, зіставний (або порівнювати, порівняти тощо) (Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературного слововживання, - К.: Наукова думка, 2004,- С. 347).