Модуль 3. Наукова комунікація як складова фахової діяльності

Тема 3.1 Українська термінологія у професійному спілкуванні План

3.1.1. Термін та його ознаки.

Термінологія як система.

З.1.2.3агальнонаукова, міжгалузева

і вузькоспеціальна термінологія.

З.1.З. Способи творення термінів.

3.1.4.Проблеми сучасного термінознавства.

Дидактична мета:

• освоєння термінознавчого комплексу, необхідного у майбутній фаховій діяльності.

Студенти повинні знати:

• етапи формування української термінологічної лексики, істо­рію становлення і розвитку української наукової термінології;

• особливості термінологічного словотворчого процесу.

Студенти повинні вміти:

• орієнтуватися у термінологічному комплексі, що стосується обраного майбутнього фаху;

• аналізувати специфіку термінів;

• дотримуватися національних стандартів щодо системи тер­мінів;

• знатися на тенденціях термінотворення.

Ключові поняття: термін, термінологія, загальнонаукові тер­міни, міжгалузеві терміни, вузькоспеціальні терміни, номенклатура, кодифікація термінів.

Рекомендована література

1. Даниленко В. П., Скворцов JI. І. Теоретичні та практичні аспекти нормалізації наукової термінології // Мовознавство. - 1980.- №6.-С. 16-21.

2. Дяков A. C., Кияк Т. Р, Куделько 3. Б. Основи термінотворення : Семантичні та соціолінгвістичні аспекти, - К. : Видавничий дім «КМ Академія», 2000. -218 с.

3. Зарицький M. С. Актуальні проблеми українського термінознав- ства : Підручник для студентів вищих навч.закл. / Національний технічний ун-т України «Київський політехнічний ін.-т».- K.: Політехніка; ТОВ «Фірма „Періодика“», 2004.

4. Культура фахового мовлення : Навчальний посібник / За ред.

Н. Д. Бабич, - Чернівці: Книги - XXI, 2005.- С. 519 - 561.

4. Мацюк 3., Станкевич Н. Українська мова професійного спряму­вання : Навчальний посібник.-К. : Каравела, 2008,-С. 131-143.

5. Наконечна Г. Українська науково-технічна термінологія : Історія і сьогодення,- Львів: Кальварія, 1999. - 110 с.

6. Непийвода Н. Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект).-К, 1997.

7. Склад і структура термінологічної лексики української мо­ви / Відп. ред. А. В. Крижанівська,- К., 1984.

8. Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. П. Українське терміно- знавство : Підручник для студентів гуманітарних спеціально­стей. - Львів: Світ, 1994. -216с.

9. Проблеми української термінології // Вісник, - Львів: Націо­нальний університет «Львівська політехніка», 2004.-№ 503.

10. Українська термінологія і сучасність : 36. наук, праць / Відп. ред. Л.О. Симоненко, - К., 1998; 2001; 2005.

11. Українсько-російський словник наукової термінології / За заг. ред. Л. О. Симоненко. - Київ-Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. - 416с.

12. http://lp.edu.ua/tc.terminology/- Словникарство. Термінографічна серія СловоСвіт.

Теоретична частина

Наука чужою мовою не пускає

в людині гливого коріння.

І. Огієнко

3.1.1. Термін та його ознаки. Термінологія як система

Термін (від латин, terminus - межа, кінець) - це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини.

Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію. Виокремлюють такі основні групи термінологічної лексики: математичну (ділене, дільник, косинус, логарифм, частка), фізичну (молекула, коливання, статика, індукція), мовознавчу (фонема, афікс, парадигма, синтаксис, метатеза), літературознавчу (лейтмотив, верлібр, хорей, сюоїсет, фабула, анапест), філософську (діалектика, гносеологія, абсолют, апріорі, інтенція), фінансову (банк, кредит, лізинг, своп, баланс),хімічну (кисень, іонізація, оксиди, хімічна реакція), біологічну (рецептор, клітика, гомеостаз, мезодерма), музичну (октава, квінтет, акорд, гармоніка), спортивну (ферзевий гамбіт, гросмейстер, аут, тайм, сет, раунд) тощо.

Серед системи термінів кожної галузі вирізняють дві складові - термінологію і терміносистему.

Термінологія - 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все частіше використовують слово термінознавство)', 2) сукупність термінів певної мови або певної галузі. Наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та інші термінологію, а також про термінологію математичну, юридичну, хімічну, технічну тощо.

Галузеві термінології, тобто сукупність термінів конкретних галузей), називають терміносистемами, або термінологічними системами.

Системність термінології зумовлена двома типами зв'язків, які надають сукупності термінів системного характеру:

o логічними (якщо між поняттями певної галузі науки існують системні логічні зв'язки - а вони є в кожній науці,- то терміни, які називають ці поняття, мають теж бути системно пов'язаними);

o мовними (хоча терміни позначають наукові поняття, вони залишаються одиницями природної людської мови, а відповідно їм властиві всі ті зв'язки, які характерні для загальновживаних слів - синонімічні, антонімічні, словотвірні, полісемічні, граматичні, родо-видові тощо}.

Термінологія - це не хаотична сукупність слів, а організована на логічному й мовному рівні система спеціальних назв.

Науку, що вивчає термінологію, називаютьтермінознавством. Біля витоків творення української термінології стояли науковці І. Верхратський, В . Левицький, О. Курило, О. Огоновський, І. Пулюй та інші. Вони доклали багато зусиль до вироблення фахової термінології з різних наукових і технічних ділянок, прагнули до того, щоб термінологія була "всеукраїнська і поєднувала елементи власне національного і міжнародного".

Незважаючи на відмінності й багатогранність сучасних галузей наукового знання і властивих їм понять, існує низка спільних ознак, які визначають суть терміна як особливої мовної одиниці.