Практичний блок

Якість висловлення обумовлена відбором

конститутивних елементів даної мови, що

вживаються у певних обставинах...

Ж. Марузо

Вправа 15. Переписати, пояснити правопис слів, частини яких відділені скісними рисками.

1. Ми розглянули лише два питання. Нарешті питань спинятися не бу­демо (З газети). 2. На решті! Всім стало легше (М. Коцюбинський). 3. Нас запросили на зустріч до прим’єр-міністра. 4. Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада (Олек­сандр Олесь). 5. Вік все більше і більше заплутувався у своїх почуваннях і своїх гадках. Та проте серйозного питання він ще не задавав собі (Г. Хот- кевич). 6. На тому досить. І кінець розмові. Не треба й говорити нам про те (Л. Костенко). 7. Вони в житті не сердилися й разу. І діти гарні, й любий чо­ловік. Але як що вважали за образу, - вони мовчали страшно і навік (Л. Кос­тенко). 8. Якщо вони добре працюватимуть, то щось зароблять (Г. Тютюн­ник). 9. Спершу будиночок мав одну-єдину, щоправда, простору кімнату (II. іагребельний). 10. Ні, друже,- кажу,- що правда, то правда: сварка до до­бра не доведе (Марко Вовчок). 11. їм теж хотілося б переговорити про невід­кладні свої справи, домовитися про діло на завтра (О. Гончар).

Відповідь: Окремий розділ орфографії складають правила написан­ня слів окремо, разом чи через дефіс. Залежно від змісту, від поєднання з іншими словами деякі сполуки слів в од­ному випадку пишуться разом, а в іншому окремо. Напри­клад: Прийти на зустріч з другом. - Рухатися назустріч; Нарешті подорожні зупинилися на відпочинок. - На решті старовинних книг добре збереглася оправа.

1. На решті пишемо окремо.

2. Нарешті пишемо разом.

3. На зустріч пишемо окремо.

4. Назустріч пишемо разом.

5. Проте пишемо разом.

6. Про те пишемо окремо.

7. Як що пишемо окремо.

8. Якщо пишемо разом.

9. Щоправда пишемо разом.

10. Що правда пишемо окремо.

11. На завтра пишемо окремо.

БЛОК ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМНИХ ЗАВДАНЬ

Мистецтво добирати й ефективно ви­користовувати систему мовних засобів з конкретною метою та в конкретних умо­вах і обставинах спілкування визначає рівень культури мовлення і загальний рівень духо­вної культури нації.

З посібника

Завдання 6. Прочитайте текст, визначте до якого стилю він належить, в якик стилях найчастіше використовується числівники? Орієнтуючись на при- мппди, подані в тексті, попрактикуйте у визначенні часу.

Котра година?

Нерідко навіть авторитетні мовці припускаються грубих мовних огріхів в розмовах про визначення часу. Чи не щодня доводиться чути від інженера чи ичизеая, доктора наук чи актора, ба, навіть від колеги-письменника при- Ґі пізно таке: «У вісім зустрінемося» (натомість треба «Зустрінемося о вось­мій» «Збори розпочнуться пів шостої» (а треба «Збори розпочнуться о пів на шосту»); «Десь о п’ятій ранку я зібрався на рибалку» (Близько п’ятої ранку я зібрався на рибну ловлю). А ось поетичний рядок з твору вінницького автора: «Сьгодні в двадцять нуль-нуль виїжджаю», що перегукується з вокзаль­ним оі олошенням: «Поїзд вирушає в одинадцять годин п’ять хвилин».Все це свідчить про загально низьку культуру суспільства, що склалася внаслідок тривалого спланованого придушення нашої національної свідо­мості. Жоден цивілізований народ не має нічого подібного з такими мовними проблемами, як ми! Не можу собі уявити не те що професора, а будь-якого і» міченого жителя, наприклад Англії чи Польщі, який міг би так неграмотно і її.і іа ги, як відповів мені якось один поважний вінницький учений: «Без п’яти мис», що за нормами літературної мови мало звучати так: «За п’ять перша і панна»Називаючи годину з хвилинами, ми повинні говорити: «п’ять хвилин на сьому», «десять на другу», «чверть на дев’яту». Можна сказати і так, як мс у і поему творі написав Михайло Коцюбинський: «Рівно о пів до сьомої панна Аделя прийде...» (За А. Бортником).

Відповідь: Числівники вживаються в усіх стилях мовлення. Найчастіше — в науковому, офіційно-діловому та публіцистичному, де вони служать для точного називання кількості чи порядку предметів:

1. Територія України перевищує шістсот три   тисячі   квадратних  кілометрів.

2. У тридцятих роках двадцятого століття було репресовано близько п'ятисот українських письменників.

3.  На одинадцятому році незалежності маємо в середньому на жителя України у вісім разів менше українськомовних примірників періодичних видань, ніж російськомовних

 У розмовному і художньому стилях мовлення числівники можуть вказувати і на приблизну кількість:

Колядувати прийшли школярики десяти-дванадцяти років; Залишається проїхати кілометрів двадцять.