2.3. Глобальні проблеми та шляхи їх вирішення

Вивчення та обговорення глобальних проблем можна провести у вигляді прес-конференції. Підготовку до неї слід розпочати заздалегідь, розподіливши між учасниками наступні ролі:

• ведучого прес-конференції;

• представників ООН, інших впливових міжнародних організацій;

• кореспондентів вітчизняних та зарубіжних газет, журналів;

• експертів з конкретних глобальних проблем тощо.

Експерти отримують завдання вивчити та проаналізувати певні глобальні проблеми (сировинну, екологічну, продовольчу, міжнародного тероризму, СНІДу тощо). Зверніть увагу на те, що вивчення цієї теми дає можливість реалізувати міжпредметні зв’язки. Експерти можуть звернутись за консультацією до викладачів географії, біології, історії, літератури тощо. Крім того викладачі цих та інших шкільних дисциплін можуть бути також залучені до участі у прес-конференції у ролі експертів.

Журналісти готують питання, які будуть поставлені перед експертами та представниками міжнародних організацій в ході прес-конференції. За результатами роботи конференції вони можуть випустити тематичну газету, усний журнал, відеофільм тощо.

Представники міжнародних організацій готують інформацію про напрями та форми міжнародного співробітництва у розв’язанні глобальних проблем.

Для обговорення у ході прес-конференції можна запропонувати наступні питання :

• Які проблеми нині набули характеру глобальних?

• Сутність та шляхи розв’язання екологічної проблеми

• Яку роль відіграють міжнародні організації у розв’язанні глобальних проблем?

• Які перспективи має Україна в глобальному світі? Яка її роль у розв’язанні глобальних проблем?

У процесі обговорення шляхів розв’язання глобальних проблем можна запропонувати наступний матеріал:

Головна передумова вирішення глобальних проблем - їх розгляд у взаємопов'язаній цілісності, тісному переплетенні економічних. політичних, соціальних, культурних, технологічних, екологічних, психологічних та ін. процесів.

Передумови розв'язання глобальних проблем

• формування нових підходів до .розуміння перспектив розвитку людства;

• переосмислення суті економічної безпеки держав, які реалізують різні моделі демократичного суспільства;

• синтез, взаємозбагачення і доповнення оцінок, стратегій і програм розвитку світового співтовариства, які висуваються різними країнами, науковими школами тощо;

• перегляд і перебудова системи міжнародних відносин на засадах загальнолюдських цінностей, пріоритетності розвитку творчого потенціалу людської особистості;

• формування нового світопорядку, створення єдиного механізму регулювання на глобальному рівні, міжнародних процедур і механізмів, які відповідають потребам забезпечення гідного майбутнього людства:

• об'єднання зусиль та ресурсів людства на основі усвідомлення важливості та невідкладності розв'язання глобальних проблем, єдності інтересів та спільної відповідальності перед майбутніми поколіннями.

НАОЧНИЙ МАТЕРІАЛ 25.1

Суперечливість процесу глобалізації

“+” Глобалізація “–”

Відкриває безпрецедентні Породжує небачені

можливості загрози та ризики

Прискорення процесу уніфікації та поширення передових технологій; стійкого функціонування інформаційної мережі; розвитку творчості та нововведень.		Консервації технологічної і соціальної відсталості ряду країн через їх неконкурентоспроможність і слабкість власної ресурсної бази.
Економічного зростання на основі інтенсифікації економічного, наукового, культурного розвитку народів планети.		Поглиблення нерівності економічного і соціального розвитку в глобальних масштабах, посилення диспропорції в світовій економіці.
Удосконалення механізму розподілу ресурсів, підвищення ефективності їх використання на основі розвитку глобальної конкуренції.		Поглиблення розриву між товарними та фінансовими ринками, посилення турбулентності міжнародних фінансових потоків, глобальних криз.
Підвищення якості життя, покращення добробуту сімей, розширення можливостей вибору та доступу до нових ідей, знань.		Деградації неконкурентоспроможним виробництв, зростання безробіття, викликаного структурною перебудовою та новими вимогами до якості робочої сили.
Посилення міжнародної координації, зменшення загрози міжнародних конфліктів, локальних воєн.		Зростання конфліктів різного характеру і масштабу, створення глобальної сітки злочинного бізнесу, міжнародного тероризму.
Загального поширення ідей гуманізму, демократії, захисту громадянських прав та основних свобод людини.		Втрати національної ідентичності, руйнування звичного способу життя, ціннісних орієнтирів, поширення єдиних стандартів на національні культури.

Об'єднання зусиль людства у вирішенні глобальних проблем.

Транснаціонального характеру екологічних, економічних, технологічних проблем, загрози глобальної ядерної катастрофи, “парникового ефекту” тощо.