1.3. Глобальні проблеми та шляхи їх вирішення
Глобальні проблеми – проблеми, пов’язані з природно-антропогенними явищами, що виникли у процесі розвитку сучасної цивілізації і мають загальнопланетарний характер як за своїми масштабами та значенням, так і за способами вирішення.
Класифікація глобальних проблем:
Проблеми взаємодії природи і суспільства (забезпечення людства сировиною, енергією, продовольством, збереження навколишнього природного середовища, раціональне використання ресурсів Світового океану, мирне освоєння космічного простору тощо).
Проблеми суспільних взаємовідносин (відвернення світової термоядерної війни та забезпечення миру, подолання економічної відсталості частини регіонів та країн світу; недопущення регіональних та міжнародних конфліктів; роззброєння і конверсія тощо);
Проблеми розвитку людини та забезпечення її майбутнього (пристосування людини до умов природного і соціального середовища, що змінюється під впливом НТП, подолання епідемій, тяжких захворювань (СНІДу, наркоманії тощо), боротьба з міжнародною злочинністю, наркобізнесом, тероризмом, проблеми демократизації та охорони прав людини тощо).
Передумовою розв’язання глобальних проблем виступає перегляд і перебудова системи міжнародних відносин на засадах загальнолюдських цінностей, об’єднання зусиль та ресурсів людства на основі усвідомлення єдності інтересів та спільної відповідальності перед майбутніми поколіннями.
Основні форми міжнародного співробітництва у розв’язанні глобальних проблем:
здійснення спільних проектів і програм по ліквідації зон економічного лиха;
встановлення уніфікованих норм та правил природокористування;
роззброєння і конверсія;
виділення кредитів та допомога країнам, що розвиваються у вирішенні проблем злиднів, голоду, хвороб, неграмотності;
загальнопланетарні та регіональні угоди під егідою ООН та інших міжнародних організацій тощо.
Усвідомлення глобальних проблем сучасності та загроз, що виникли перед людством у ХХ1 столітті викликали до життя концепцію “сталого розвитку”.
Український термін “сталий розвиток” є офіційно прийнятим в Україні відповідником англійського терміну “sustainable development”, який у відповідності з міжнародно прийнятим визначенням, наданим в доповіді “Наше спільне майбутнє” Світової Комісії з Навколишнього Середовища та Розвитку (1986) означає такий розвиток, який задовольняє потреби сучасності, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.
Оскільки у центрі соціально-економічного розвитку знаходиться людина та її потреби, все більшого значення на сьогоднішній день набуває поняття “сталого людського розвитку”.
Людський розвиток – це процес розширення можливостей вибору у різних сферах: від гарантування економічних, соціальних та політичних прав і свобод до можливостей творчої самореалізації та вдосконалення.
Сталий людський розвиток є тривалим у часі і означає задоволення фізичних, духовних та інших потреб людей на сталій основі, без погіршення можливостей вибору наступних поколінь.
Мета сталого людського розвитку – перехід до господарської діяльності, зорієнтованої на досягнення соціальної справедливості та суспільного добробуту у поєднанні з екологічною безпекою людства. Необхідною умовою досягнення сталого розвитку виступає зміна світової структури виробництва та системи суспільних цінностей, що лежать в її основі , з метою трансформації стихійної ринкової форми господарювання у соціалізовану та екологізовану.
Висновки:
Глобалізація – складний, багатогранний процес, який охоплює усі сторони суспільного розвитку і втілюється у зростаючій взаємозалежності країн світу в результаті формування єдиного всесвітнього господарського організму.
Глобальна економіка – якісно новий стан світової економіки, яка поступово перетворюється у цілісний глобальний організм, поєднаний гігантською виробничо-збутовою мережею, глобальною фінансовою системою, планетарною інформаційною сіткою тощо.
Процес глобалізації розгортається під впливом сукупності технічних, технологічних, соціально-економічних, політичних та морально-етичних факторів.
Наслідки глобалізації економіки пов’язані з формуванням загальнопланетарного науково-інформаційного простору, глобальних ринків робочої сили, товарів, інформаційних технологій на основі поступового демонтажу торговельних бар’єрів, підписання багатосторонніх торговельних угод тощо.
Глобалізація здійснює суперечливий вплив як на окремі держави , так і на світову економіку в цілому: з одного боку вона відкриває безпрецедентні можливості економічного зростання, з іншого - породжує небачені загрози та ризики.
Глобальні проблеми – проблеми, пов’язані з природно-антропогенними явищами, що виникли у процесі розвитку сучасної цивілізації і мають загальнопланетарний характер як за своїми масштабами та значенням, так і за способами вирішення.
Передумовою розв’язання глобальних проблем виступає перегляд і перебудова системи міжнародних відносин на засадах загальнолюдських цінностей, об’єднання зусиль та ресурсів людства на основі усвідомлення єдності інтересів та спільної відповідальності перед майбутніми поколіннями.