Клінічна психологія

45.Охарактеризуйте предмет,завдання та структуру клінічної психології.

Клінічна психологія — галузь психології, яка займається вивченням психологічних аспектів здоров'я та хвороби, особливостей впливу психологічних чинників на стан здоров'я та перебіг захворювання, особливостей індивідуального реагування на хворобливі стани, розробкою психопрофілактичних та реабілітаційних заходів.Клінічна психологія включає:діагностику психічного здоров'я,організацію і проведення наукових досліджень для розуміння психофізичних проблем і розробку, проведення і оцінку психологічної корекції.

Об'єктом клінічної психології є людина з труднощами адаптації та самореалізації, які пов'язані з її фізичним, соціальних і духовних станом.Предмет клінічної психології як науково-практичної дисципліни: Психічні прояви різних розладів. Роль психіки у виникненні, перебігу та попередження розладів. Вплив різних розладів на психіку. Порушення розвитку психіки. Розробка принципів і методів дослідження в клініці. Психотерапія, проведення та розробка методів. Створення психологічних методів впливу на психіку людини в лікувальних і профілактичних цілях.

Завдання клінічної психології:-Вивчення психічних проявів різних хвороб;-Вивчення ролі психіки у виникненні та перебігу та попередження хвороби;-Вивчення впливу різних хвороб на психіку;-Вивчення порушень розвитку психіки;-Розробка принципів і методів психологічного дослідження в клініці;-Розробка психічних методів впливу на психіку людини в лікувальних і профілактичних цілях.

Задачі клінічного психолога: психопрофілактичні, психодіагностичні, експертні, психотерапевтичні, корегувальні і реабілітаційно- відновні.

Структура клінічної психології : - Патопсихологія (стародавня сума знань). - Психосоматика. - Патопсихологія дитячого віку.  Психологія аномального розвитку виходить з патопсихологічного дитячого віку. Нейропсихологія: а) клінічна нейропсихологія - локальні ураження мозку: травми, гематоми, онкологія. Діагностику та відновлення роблять нейрохірурги, б) нейропсихологія дитячого віку - працюють безпосередньо з нормою розвитку дітей (здатність дітей розвиватися, як допомогти йому розвинутися); із зміненою, зі страждаючою нормою; в) нейропсихологія старчества - патологічна форма мозку, коли людина йде зі своєї діяльності; г) норми; д) нейропсихологія індивідуальних відмінностей; е) нейропсихологія психологічних процесів.

46.Дайте характеристику методам дослідження клінічної психології.(клінічне інтерв’ю, патопсихологічне та нейропсихологічне дослідження)

Клінічне інтерв'ю Метод отримання інформації з допомогою усного опитування клієнта і проведення терапевтичної бесіди при наданні психологічної, психіатричної і терапевтичної допомоги.

Мета клінічного інтерв'ювання - оцінка індивідуально-психологічних особливостей клієнта або пацієнта, ранжування особливостей, що виявляються, за якістю, силі і тяжкості, віднесення їх до психологічних феноменів або до психопатологічних симптомів.

Функціями інтерв'ю в клінічній психології є: діагностична і терапевтична. Вони повинні здійснюватися паралельно, оскільки тільки їх поєднання може привести до бажаного для психолога результату - одужання і реабілітації пацієнта.

Принципами клінічного інтерв'ю є: однозначність, точність і доступність формулювань-питань; адекватність, послідовність (алгоритмізованість); гнучкість, безсторонність опитування; перевірка отримуваної інформації. Вважається, що по тривалості перше інтерв'ю має бути близько 50 хвилин. Наступні інтерв'ю з тим же клієнтом (пацієнтом) дещо коротші.

Клінічне інтерв'ю складається з вербальних і невербальних способів, особливо на другому етапі. Разом з опитуванням пацієнта і аналізом його відповідей, лікар може розпізнати масу важливої інформації, не одягненої в словесну форму. Мова міміки і жестів - це той фундамент, на якому ґрунтується консультування і інтерв'ювання.

Патопсихологічний синдром-це сукупність ознак психічних розладів ,які взаємообумовлені і взаємо-повьязні ,сюди відносять сукупність поведінкових , мотиваційних , пізнавальних особливостей психологічної діяльності що виражені у психологічних поняттях(за Блєйхер).Патопсих. синдром спрямовує свої дослідження на розкриття та аналіз цих прояв .Види: 1.Шизофренічний-це зміна структури та ієрархії мотивів(розлади мисленевої діяльності,порушення цілеспрямованості мислення та змістоутворення, збереження операційної сторони мислення(аналіз і синтез),емоційні розлади(люблю й ненавиджу)зміни самооцінки, самосвідомості) 2.Психопатичний синдром(аномальний)- порушення емоційно-вольової сфери, структури і ієрархії мотивів, самооцінки, порушення прогнозування і спирання на минулий досвід. 3.Органічний комплекс(екзо-та ендогенний)- загальне зниження інтелекту, розпад на буття знань, памяті, уваги, мислення, порушення самоконтролю та критики, розумової працездатності. 4.Олігофренічний(не здатність до навчання, примітивність інтелекту, емоційні розлади)

У патопсих. Діагностиці використовується експерементальні методики-тести,за допомогою яких оцінюється функціонування окремих сфер психічної діяльності: 1.Порушення уваги(Таблиці Шульте,коректурна проба Бурдона,рахунок Закрепеленим.). 2.Порушення пам’яті(методика запам’ятовування 10 сл,піктограма(замальовки) 3.Порушення сприймання (проба Ашафенбурга,проба Ліплена,проба Рейхарта.)Виявлення прихованих розладів,галюцинаціїв,ілюзорних образів. 4.порушення мислення(методика класифікація понять виключення 4 зайвого,аналогії,піктограма і,тест кольорових виборів Люшера,шкали дипресіїї Гамільтона.) 5.Розлади інтелекту(тест прогресивних матриць Ровена,методика Векслера.)Оцінка інтелекту можлива опосеред ковано при дослідженні особливостей мислення(розуміння переносного значення прислів’я,заг.обізнанність).6 Розлади емоцій (тест Спилберга ,метод кольорових виборів Люшера)

Експериментально-нейропсихологічне дослідження спрямоване на оцінку стану вищих психічних функцій, особливостей функціонування асиметрії півкуль і пізнавальних процесів. Воно застосовується частіше в неврологічній і психіатричній клініках.Нейропсихологічний синдром: 1.Порушення.мови(Мовний напор/тиск/, що виражається патологічним мовним збудженням, при якому бальною відчуває безперервну потреба говорити і не може припинити свої багатослівні висловлювання. Вигадлива мова, виявляється використанням пацієнтом незвичайних, малозрозумілих, часто не підходять за змістом слів, що супроводжуються манірною жестикуляцією і гримасничанья.Монотонна мова .Олігофазіческая мова проявляється збіднінням словникового запасу, граматичної будови та інтонацій. Парадоксальна мова виражається в переважанні суперечливих за змістом висловлюваннях пацієнта. Персевераторно мова представлена ​​багаторазовим повторенням випробуваним одного і того ж слова або обороту мови та неможливості підібрати необхідні слова і звороти для продовження промови,) 2. Порушення письма..( Виразність і специфічність порушення письма оцінюється, як правило, на підставі наступних методик: списування коротких фраз, літер, складів, слів і фраз під диктовку, запис автоматизованих енграм (мовних стереотипів, наприклад, власних імені, по батькові, прізвища, адреси). Аграфія проявляється порушенням здатності писати правильно за змістом та формою при схоронності рухової функції руки.) 3. Порушення читання.( Алексія являє собою розлад, при якому порушується здатність читати, обумовлене порушенням розуміння тексту. виділяють:Вербальну Алексію, пов'язану з порушенням розуміння сенсу фраз і окремих слів і літерально Алексію, обумовлену порушенням пізнавання окремих літер, цифр та інших знаків.) 4. Порушення рахування. Для оцінки порушень рахунку випробуваному пропонується: прочитати, назвати і написати запропоновані числа, справити автоматизовані лічильні операції (перевірка знань таблиці множення), додавання і віднімання однозначних і двозначних чисел, письмовий рахунок, рішення простих задач. Акалькулия - це порушення здатності виробляти арифметичні дії, зустрічається при ураженні тім'яної і потиличної долі домінантної півкулі головного мозку. Вона може бути пов'язана з порушенням зорового сприйняття і відтворення близьких по графічній структурі цифр (при ураженні потиличної області кори великих півкуль головного мозку) - оптична акалькулия. 5.Порушення праксису( здатність маніпулювати преметами, здійснювати рух (ідеомоторний ,оральний, конструктивний, динамічний) Виділяють кілька порушень цілеспрямованих дій (праксису):Акінетичний (психомоторна) апраксія обумовлена ​​нестачею спонукання до рухів. Амнестическая апраксія проявляється порушеннями довільних рухів при збереженні наслідувальних. Ідеаторній апраксія характеризується неможливістю намітити план послідовних дій, що становлять складний руховий акт при збереженні можливості їх випадкового виконання. Конструктивна апраксія виражається неможливістю складання цілого предмета з його частин. Просторова апраксия проявляється порушенням орієнтування в просторі, насамперед у напрямку «праве-ліве». 6. Порушення схеми тіла методики:праве ліве орієнтування(де яка рука),оцінка пальцевого гнозесу. Слуховая агнозия — нарушение музыкальных способностей, имевшихся у пациента в прошлом. До соматоагнозіям (порушень схеми тіла) відносяться розлади впізнавання частин власного тіла, оцінки їх стану та р Зорова агнозія — хворий бачить предмети, але не впізнає їхозташування по відношенню один до одного. Виділяють: анозогнозія геміплегії, сліпоти, глухоти, афазії, болю.